- •Тема 7. Контроль і звітність міжнародних корпорацій
- •1. Звітність в міжнародних корпораціях.
- •2. Контролінг на іноземному дочірньому підприємстві.
- •3. Індекси і системи показників
- •4. Процедура перерахунку валют.
- •5. Порівняльні методи перерахунку валют в часі та аналіз діяльності однотипних підприємств.
- •6. Альтернативні курси методів перерахунку.
- •7. Технології валютного перерахунку.
- •8. Формування розрахункових цін платежів між підприємствами концерну, котрі знаходяться в різних країнах.
- •9. Цілі формування трансферних цін.
- •10. Контролінг на транснаціональних підприємствах.
- •11. Ідеально-типові альтернативи організації.
- •12. Особливості транснаціонального контролінгу.
- •Тема 8. Технологічна політика міжнародних корпорацій
- •13.Цілі сучасного технологічної політики міжнародних корпорацій.
- •14. Особливості сучасного технологічного розвитку.
- •15. Інтернаціоналізація технологічної політики.
- •16. Типи технологічної політики: політика глобального центру, політика поліцентризму.
- •17. Розпорошена система технологічного розвитку.
- •18. Інтегрована система технологічного розвитку.
- •19. Міжнародний ринок технологій: організація досліджень і розробок.
- •20. Учасники ринку технологій.
- •21.Венчурний бізнес.
- •22.Практика сучасних корпорацій.
- •23.Передача технологій.
- •24.Структура процесу передачі технологій.
- •25.Передумови визначення ціни технології (позиція продавця, позиція покупця).
- •26. Стратегія науково – технічного співробітництва.
- •27. Матриця технологічного портфелю.
- •28. Модель Герпотта.
- •29. Модель Пирсона/Брокхофа/Бемера.
- •30. Вибір форм міжнародної співпраці.
- •31. Фінансування міжнародних проектів.
- •32. Організація міжнародних нддкр.
- •33. Національні виробничі відносини як фактор управління міжнародними нддкр.
- •Тема 9. Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій
- •34. Короткострокове фінансування фірми: внутрішні та зовнішні джерела фінансування.
- •35. Внутрішні джерела фінансування (пряме міжнародне внутріфірмове фінансування, компенсаційний внутріфірмовий кредит, паралельний внутріфірмовий кредит.
- •36. Торговий кредит (рахунки до оплати).
- •37. Урядове фінансування.
- •38. Банківське фінансування..
- •39. Фінансування з використанням ринку цінних паперів (внутрішні та зовнішні джерела довгострокового фінансування).
- •40. Управління оборотним капіталом фірми.
- •41. Менеджмент грошових засобів.
- •42. Управління дебіторською заборгованістю.
- •43. Управління матеріально – технічними запасами.
- •44. Порівняння вигоди вкладень в різні інструменти.
- •45. Довгострокове вкладення фірми.
- •46. Дивідендна політика фірми.
- •Тема 10. Торговельні операції міжнародних корпорацій
- •47. Фінансування зовнішньої торгівлі.
- •49. Фінансування імпорту.
- •Тема 11. Інвестиційні операції міжнародних корпорацій
- •50. Передумови міжнародних інвестицій.
- •51. Форми міжнародних інвестицій.
- •52. Вихідні моменти інвестування (проста і фондова форми інвестиційного процесу).
- •53. Критерії доцільності інвестування.
- •54. Можливості для міжнародного інвестування.
- •55. Міжнародний ринок інвестицій.
- •56. Міжнародні інвестиційні ризики.
- •57. Кореляції інвестиційних активів.
- •58. Міжнародні інвестиційні компанії.
- •59. Типи інвестиційних фондів.
- •60. Процедура розміщення та викупу часток(дольової участі).
- •Тема 12. Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій
- •61. Етика бізнесу.
- •62. Етика в міжнародному бізнесі.
- •63. Основні риси етичного ведення міжнародного бізнесу.
- •64. Міжнародний колектив.
- •66. Цінності людини і фірми.
- •67. Принципи ділової етики (принцип справедливості, принцип права, принцип утилітаризму (практицизму).
- •Тема 13. Становлення глобального менеджменту
- •68. Тенденції розвитку світового господарства.
- •69. Історичний розвиток міжнародної економічної діяльності.
- •70. Глобалізація економіки.
- •71. Причини і наслідки глобалізації.
- •72. Вплив глобалізації на міжнародну підприємницьку діяльність.
- •73. Регіональні інтеграційні процеси (Європейський Союз, Центральна і Східна Європа, Північна Америка, Центральна і Південна Америка, Тихо-азіатський регіон, Африка).
- •74. Електронна комерція (е-commerce) і її вплив на управління міжнародним підприємством.
45. Довгострокове вкладення фірми.
Довгострокові фінансові вкладення являють собою витрати на участь на паях у статутному капіталі інших підприємств, на придбання акцій, облігацій на довгочасній основі. Вони містять у собі інвестиції фірми в дочірні й залежні суспільства, а також в інші організації, позики, надані організаціям на строк більш 12 місяців.
Інвестиції - кошти, цільові банківські вклади, паї, акції й інші цінні папери, технології, машини, устаткування, ліцензії в тому числі й на товарні знаки, кредити, будь-яке інше майно або майнові права, інтелектуальні цінності, вкладені в об'єкти підприємницької й інших видів діяльності з метою одержання прибутку, доходу й досягнення позитивного соціального ефекту. Розрізняють інвестиції в основні кошти (капітал0 – капіталовкладення або реальні інвестиції, інвестиції в цінні папери – портфельні інвестиції, інвестиції в державні, частки й іноземні.
З позиції фінансів фірми інвестиції – це активи (кошту) фірми, вкладені в господарську діяльність із метою одержання доходів.
Інвестиції забезпечують динамічний розвиток фірми й дозволяють вирішувати такі завдання, як:
розширення власної підприємницької діяльності на основі нагромадження фінансових і матеріальних ресурсів;
придбання нових підприємств;
диверсифікованість діяльності за рахунок освоєння нових областей бізнесу.
Основна мета здійснення інвестиції - одержання доходу й вигоди. При цьому вигодою необхідно розуміти не тільки одержання підприємницькою фірмою додатковому прибутку, але й збереження досягнутого рівня рентабельності, зниження можливих збитків, розширення кола споживачів продукції, розширення наявних і завоювання нових ринків збуту продукції й т.п. Об'єктами інвестиційної діяльності у виступають:
новостворювані й модернізовані основні фонди у всіх галузях народного господарства;
цінні папери;
цільові грошові вклади;
науково-технічна продукція;
інші об'єкти власності;
майнові права;
права на інтелектуальну власність.
46. Дивідендна політика фірми.
Одним з важливих завдань фінансового менеджменту є формування та
реалізація політики підприємства в галузі виплати дивідендів. Дивіденди
— частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками)
відповідно до частки їх участі у статутному капіталі підприємства.
Дивідендна політика — це набір цілей і завдань, які ставить перед собою
керівництво підприємства у галузі виплати дивідендів, а також сукупність
методів і засобів їх досягнення. Оптимізація дивідендної політики — це
оптимізація співвідношення між прибутком, що виплачується у вигляді
дивідендів, і тим, який реінвестується з метою максимізації доходів власників.
Приймаючи рішення в галузі дивідендної політики, слід враховувати, що
вони впливають на ряд ключових параметрів фінансово-господарської
діяльності підприємства: величину самофінансування, структуру капіталу,
ціну залучення фінансових ресурсів, ринковий курс корпоративних прав,
ліквідність та ряд інших. Найбільш чітко вираженим є зв'язок між
дивідендною політикою та самофінансуванням підприємства: чим більше
прибутку виплачується у вигляді дивідендів, тим менше коштів залишається
у підприємства для здійснення реінвестицій. Якщо ж приймається рішення
про тезаврацію прибутку, то збільшується величина власного капіталу, а
отже, змінюється загальна структура капіталу підприємства, що за певних
обставин впливає на його вартість.