51. Форми міжнародних інвестицій.

Міжнародні інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку.

Розрізняють дві основних форми іноземних інвестицій: - прямі іноземні інвестиції;

- портфельні іноземні інвестиції.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над обўєктом розміщення капіталу і відповідний доход. За міжнародними нормами частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дає право такого контролю – 25%, за американськими – 10%, австралійськими і канадськими – 50%. Прямі іноземні інвестиції здійснюються у формі створення дочірніх компаній, асоційованих (змішаних) компаній, відділень, спільних підприємств тощо. Сьогодні найчастіше створюються змішані компанії за участю місцевого капіталу. Змішані компанії, в яких іноземному інвестору належить більше від половини акцій, називають компаніями переважного володіння, а якщо 50% - іноземному інвестору і 50% - місцевому - компаніями однакового володіння, якщо іноземний інвестор має менше ніж 50% акцій – змішаним підприємством з участю іноземного капіталу.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватись у вигляді іноземної валюти, валюти України (при реінвестиціях за умови сплати податку на прибуток); будь-якої нерухомості або рухомого майна та пов’язаних із ним майнових прав; акцій, облігацій та інших цінних паперів; корпоративних прав; грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, гарантованих першокласними банками; прав інтелектуальної власності, підтвердженої згідно законів країни-інвестора; прав на здійснення господарської діяльності; будь-яких інших цінностей згідно з законодавством України.

Інвестиції можуть бути здійснені у формі:

• часткової участі в підприємствах, які здійснюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючого підприємства, або придбання діючого підприємства повністю;

• створення підприємств зі 100-відсотковим іноземним капіталом;

• придбання рухомого та нерухомого майна шляхом прямого отримання майна та майнових прав або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

• придбання самостійно чи за участі українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

• придбання будь-яких майнових прав.

52. Вихідні моменти інвестування (проста і фондова форми інвестиційного процесу).

Форми інвестиційного процесу і методи його реалізації визначаються  станом фінансового ринку і розподілом праці в національному і міжнародному масштабі. Інвестиційний процес у всіх галузях економіки і регіонах країни взаємопов'язаний із станом і динамікою розвитку фінансового ринку, як основного постачальника інвестиційних ресурсів. Динаміка розвитку фінансового ринку за інших рівних умов є індикатором стану інвестиційного процесу, обсягів вкладених інвестицій. Разом з фінансовим ринком на форми і методи здійснення інвестиційного процесу робить вплив розподіл праці. Внутрішньонаціональний розподіл праці визначає особливості інвестиційного процесу в різних регіонах країни, превалювання реальних або фінансових інвестицій. В той же час міжнародний розподіл праці впливає не тільки на форми, але, перш за все, на методи здійснення інвестиційного процесу, обсяги і джерела інвестицій.