38. Банківське фінансування..

Зовнішніми джерелами короткострокового фінансування є банківське фінансування та одержання коштів за допомогою ринку цінних паперів. Банківське фінансування здійснюється в таких видах:

• Овердрафт. Форма кредитування, яка використовується для покриття короткострокових розривів у платежах позичальника. Надається клієнтам, які мають стабільні регулярні надходження на рахунок.

Режим овердрафту припускає можливість у межах встановленого операційного часу здійснювати платежі в національній валюті. Усі надходження на розрахунковий рахунок автоматично йдуть на погашення заборгованості по овердрафту. Банк нараховує відсотки в щоденному режимі за станом заборгованості на певний час доби. У договорі овердрафту має бути зафіксований точний час дня, коли фіксується заборгованість по овердрафту для подальшого нарахування відсотків.

У договорі овердрафту, як правило, фіксується термін неперервного від’ємного сальдо по розрахунковому рахунку клієнта, як правило, до 30 днів. Це означає, що в межах фіксованого терміну залишок на рахунку має бути позитивним або нульовим за рахунок надходжень.

• Кредитна лінія. Форма кредитування, яка використовується для покриття короткострокових розривів у платежах позичальника. Надається клієнтам з метою поповнення оборотних коштів для закупівлі товару, складових, комплектуючих, видаткових матеріалів, видача зарплати тощо Надається клієнтам, основна діяльність яких припускає реалізацію товарів (послуг) в Україні. Якщо договір про надання кредитної лінії є підписаним, клієнт має вільний режим залучення позикових коштів (по листу) і погашення з розрахункового рахунку, у межах суми договору. На практиці найбільш застосовуваним є режим фінансування в іноземній валюті.

• Операції «РЕПО» з товарами

Форма кредитування, за якої банк (можливо через дочірні компанії) укладає угоду покупки товару (як правило, за ціною нижче ринкової) з обов'язковою умовою зворотного викупу за фіксованою ціною через визначений термін. При цьому здійснюється перехід права власності.

- револьверний кредит. Це кредитні лінії, які відновлюються протягом тривалого часу, юридично формалізовані контракти;

- строкова позика. Це прямий, незабезпечений кредит на строк, який не перевищує 90 днів. Він оформлюється у вигляді простого векселя;

Банківське фінансування може здійснюватися в національній та іноземній валютах. Відповідно розрізняють національне, іноземне та евровалюте фінансування (єврок-редити). Фінансовий менеджер вирішує, застосування якої валюти в даний момент і на даному ринку є найефективнішим з точки зору ризику втрат, до якого рівня валютний ризик повинен покриватися форвардними контрактами, угодами своп та який повинен бути оптимальний портфель інвалютних активів, тобто, яку кількість коштів і в яких валютах необхідно мати компанії на даний момент.

39. Фінансування з використанням ринку цінних паперів (внутрішні та зовнішні джерела довгострокового фінансування).

Фінансування з використання інструментів ринку цінних па-перів включає випуск комерційних паперів, які являють собою прості векселі компанії. Прості векселі, які емітуються компані-єю, є незабезпеченими, знаходяться в обігу від 30 до 90 днів, їх номінал — від 100 тис дол. до 1 млн дол. США. Розрізняють іно-земні, євровалютні комерційні цінні папери та євроноти (корот-кострокові цінні папери, випущені та гарантовані банком). Перевагою комерційних паперів є те, що відсоткова ставка за ними, як правило, нижча від ставки за першокласними кредитами.

Метою довгострокового кредитування є одержання грошових коштів для фінансування довгострокових інвестиційних та інших проектів фірми, формування доходного довгострокового портфеля цінних паперів, що призводить до зростання ринкової вартості компанії, зростання акціонерного капіталу.

За джерелами довгострокове фінансування поділяється на внутрішнє та зовнішнє. Внутрішні джерела фінансування компанії — це накопичені чисті грошові потоки, які виникають при здійсненні міжнародних операцій. їх основою є нерозподілений прибуток та накопичена амортизація: Чисті грошові потоки компанії (ЫСЕ) розраховуються за такими формулами: N0? = КР - БІУ + Ат, (11.6) де КР — чистий прибуток компанії; БІУ — виплачені дивіденди; Ат — амортизація; № = ТК.- ОС-ІР-Т, (11.7) де ТК — загальна грошова виручка від операцій; ОС — операційні витрати; ІР — відсоткові платежі; Т — податки.

Основними джерелами зовнішнього довгострокового фінансу-вання є: ^ банківське фінансування у вигляді банківського кредиту та у формі покупки банками довгострокових цінних паперів компа-нії, які не надходять у відкритий продаж, а розміщуються у при-ватному порядку серед великих інвесторів. Банківське кредиту-вання виступає, як правило, у вигляді синдикованих єврокреди-тів, але роль цього джерела фінансування знижується через біль-шу привабливість фінансування за допомогою цінних паперів; ^ залучення коштів за рахунок емісії акцій та облігацій. Не-банківське фінансування передбачає використання іноземних об-лігацій, єврооблігацій та євроакцій. Вирішуючи завдання довгострокового фінансування ТНК, фі-нансовий менеджер повинен з’ясувати: ^ який вид фінансування найкращий для компанії: фінансу-вання інвестицій у сильній валюті за низькими відсотковими ста-вками або в слабкій валюті, але з високою відсотковою ставкою; ^ як можна акумулювати кредита, які одержуються в різ-них валютах таким чином, щоб зменшити або виключити ва-лютний ризик; ^ до якого рівня багатовалютний кредит ефективно піддається ризик-менеджменту.