- •1. Правове та організаційне забезпечення прокурорського нагляду у місцях тримання затриманих і спеціальних установах органів внутрішніх справ.
- •2. Організація і здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів у кімнатах для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ.
- •3. Прокурорський нагляд за додержанням законів в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ та сбу.
- •3.1. Нагляд за додержанням законів щодо порядку функціонування ітт, організації охорони, режиму та пропуску осіб до його приміщень.
- •3.2. Законність прийому та тримання громадян в ітт. Підстави звільнення затриманих і взятих під варту осіб.
- •3.3. Нагляд за додержанням закону щодо ізоляції та роздільного тримання різних категорій взятих під варту осіб.
- •3.4. Нагляд за додержанням закону щодо прав осіб, взятих під варту, їх матеріально-побутового, медичного забезпечення та харчування.
- •3.5. Нагляд за додержанням порядку прийому і вручення передач, посилок, купівлі продуктів харчування і предметів першої необхідності.
- •3.6. Нагляд за законністю застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, взятих під варту.
- •3.7. Нагляд за додержанням закону щодо залучення до праці осіб, взятих під варту.
- •3.8. Нагляд за своєчасністю направлення засуджених із ізоляторів тимчасового тримання до слідчих ізоляторів центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.
- •3.9. Нагляд за додержанням законності при листуванні, розгляді та вирішенні звернень взятих під варту і засуджених осіб.
- •Нагляд за додержанням порядку листування з родичами та іншими особами.
- •3.10. Нагляд за додержанням закону щодо профілактики злочинності та інших правопорушень, виданні наказів, розпоряджень та постанов начальником ітт.
- •3.11. Нагляд за додержанням дисципліни та профілактики злочинності серед працівників ітт, законністю застосування до ув’язнених спеціальних засобів.
- •3.12. Нагляд за додержанням закону щодо підстав і порядку звільнення із ітт затриманих і взятих під варту осіб.
- •4. Складання довідок за результатами прокурорських перевірок.
3.2. Законність прийому та тримання громадян в ітт. Підстави звільнення затриманих і взятих під варту осіб.
Оскільки взяття під варту є найбільш суттєвим втручанням у гарантований Конституцією України принцип недоторканності громадянина, перевірка законності тримання осіб в ІТТ є одним з головних обов’язків прокурора. Він повинен вивчити всі особові справи заарештованих, які надійшли до ізолятора за час, що минув після останньої перевірки. Ознайомитися з документами, на підставі яких особи тримаються в ІТТ, з’ясувати обгрунтованість обрання запобіжного заходу - взяття під варту, з урахуванням вимог статей 14, 43-1, 148, 150, 155-159, 165 КПК України.
Підставою для приймання в ІТТ осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину, є протокол про затримання за підозрою у вчиненні злочину, складений відповідно до кримінально-процесуального законодавства прокурором, слідчим або особою, яка провадить дізнання (протокол затримання в останньому випадку затверджується начальником органу внутрішніх справ).
У протоколі зазначаються підстави, мотиви, дата, місце затримання, пояснення затриманого, час складання протоколу про роз’яснення підозрюваному в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 21 КПК України, його права мати побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим.
Підставами для прийому та тримання в ІТТ осіб, узятих під варту, та адмінарештованих є:
- постанова судді про обрання як запобіжного заходу взяття під варту;
- вирок або ухвала суду про взяття під варту;
- вирок суду, що набрав чинності, про засудження до позбавлення волі особи, яка не перебувала під вартою до набрання вироком чинності;
- постанова міськрайсуду (судді) про застосування адміністративного арешту (якщо у регіоні немає спеціального приймальника для осіб, підданих адміністративному арешту). Ці документи повинні бути засвідчені підписами відповідних посадових осіб і скріплені гербовою печаткою. Якщо надаються витяги з вироків (постанов, ухвал) суду про взяття під варту, у них повинні зазначатися анкетні дані осіб, яким обрано такий запобіжний захід. Ці документи також засвідчуються підписом відповідних посадових осіб, скріплюються печаткою й підлягають заміні повною копією вироку (постанови, ухвали) не пізніше 3 днів.
На кожну взяту під варту особу формується особова справа, до якої підшиваються: протокол затримання, протокол особистого обшуку та огляду речей, постанова про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; анкета арештованого, завірена копія повідомлення до Міністерства закордонних справ України про арешт іноземного громадянина з органу, який заарештував іноземця, дактилоскопічна карта, пізнавальні фотокартки, довідка про відсутність чи наявність судимостей. До матеріалів особової справи також повинні долучатись документи, що свідчать про забезпечення ув’язненим права на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або взяття під варту, повідомлення їм підстав та мотивів взяття під варту, про отримання у друкованому вигляді роз’яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України, інших прав, встановлених законом.
Особи, засуджені до позбавлення волі, якщо вони тримаються в ІТТ до набрання вироком чинності, переводяться в слідчі ізолятори Державного департаменту України з питань виконання покарань.
За необхідності проведення слідчих дій у справі про злочин, учинений іншою особою, засуджені до позбавлення волі можуть бути тимчасово залишені в ІТТ на підставі постанови, санкціонованої прокурором, а у випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності в іншій справі – на підставі постанови про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Засуджені, які під час відбування покарання у виправних установах вчинили злочин і щодо них обрано як запобіжний захід взяття під варту, можуть перебувати в дисциплінарному ізоляторі або карцері установи виконання покарань. Засуджені до позбавлення волі можуть прийматися і триматися в ІТТ у таких випадках:
у зв'язку з розглядом справи в суді – за ухвалою суду на час розгляду справи;
у зв'язку з проведенням слідчих дій у справі про злочин, учинений іншою особою, – на підставі постанови, санкціонованої прокурором.
Затримані, узяті під варту й засуджені, яких доставляють транзитом, приймаються і перебувають в ІТТ на підставі документів, передбачених Інструкцією з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України.
Узяті під варту жінки вправі мати при собі дітей віком до трьох років. Підставою для прийняття матері з дитиною є свідоцтво про народження або інші документи, що підтверджують батьківські права на дитину. Вони розміщуються в найбільш світлих і сухих камерах, які обладнуються одноярусними ліжками. Для дітей установлюються дитячі ліжка.
Затримані та взяті під варту особи приймаються цілодобово черговим, який перевіряє наявність підстав для поміщення їх до ІТТ, опитує доставлених й звіряє їх відповіді з даними протоколу затримання (постанови, ухвали, вироку суду) та інших документів, реєструє у Книзі обліку осіб, що тримаються в ІТТ.
Поміщені до ІТТ особи перед розміщенням їх у камери опитуються черговим про стан здоров'я з метою виявлення тих, що потребують невідкладної медичної допомоги, а також оглядаються на наявність педикульозу чи корости. Якщо така особа скаржиться на поганий стан здоров'я або у неї виявлені ознаки захворювання, черговий зобов'язаний негайно викликати бригаду швидкої медичної допомоги.
Про результати опитування затриманих і взятих під варту осіб щодо заявлених скарг на стан здоров'я, характер наданої медичної допомоги робляться відповідні записи в Журналі первинного обстеження і реєстрації медичної допомоги особам, які тримаються в ІТТ, що зберігається постійно у чергового. Не дозволяється тримати в ІТТ хворих на психічні захворювання, а також осіб з ознаками гострих захворювань. Про направлення таких осіб до лікувальних закладів адміністрація ІТТ інформує особу або орган, у провадженні якого перебуває справа.
Якщо доставлені в ІТТ особи підлягають поміщенню в камеру, то їх обшукують у присутності понятих, оглядаються речі, які вони мають при собі, про що складається протокол. Повний обшук провадиться у присутності понятих в ізольованому, теплому, добре освітленому приміщенні, як правило, у спеціально пристосованій кімнаті для проведення обшуків: у разі конвоювання за межі ІТТ та після повернення до установи; при поміщенні в окрему камеру; при звільненні з ІТТ; під час приймання-здавання чергування; за вказівкою чергового, начальника ІТТ (органу внутрішніх справ) або особи, яка інспектує, і включає особистий обшук осіб та огляд їх речей.
Обшук повинен здійснюватися особою однієї статі з особою, яка обшукується, з детальним оглядом її тіла, одягу, взуття. Після особистого обшуку, опитування й санітарного оброблення доставлених черговий ознайомлює їх з правами та обов’язками, розміщує у камерах. Прийнятим в ІТТ особам залишаються тільки ті предмети, речі та продукти харчування, які їм дозволяється мати при собі та зберігати в камері.
Гроші та цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в ІТТ, вилучені під час обшуку особи, здаються на зберігання до фінансової частини органу внутрішніх справ, а особисті речі – до камери схову ІТТ, про що складається протокол. Особисті документи, а також цінні папери, листи, записні книжки, фотокартки, вилучені з обігу предмети та документи, належність яких не встановлена, передаються особі, яка провадить дізнання, слідчому або до суду.
Копія квитанції фінансової частини про прийняття цінностей видається під розписку особі, у якої вони вилучені, інша копія приєднується до особової справи. У разі переведення взятих під варту і засуджених осіб до слідчого ізолятора цінні речі, особисті предмети та документи, а також особисті гроші надсилаються до СІЗО.
При перевірці особових справ прокурор виявляє заарештованих, які тримаються під вартою понад строки, встановлені статтею 156 КПК України. При виявленні таких фактів він з’ясовує, за яким органом (особою) рахуються такі особи і з якого часу не продовжено строк їх тримання під вартою. Вживає заходів до негайного усунення порушень закону.
У разі закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено у встановленому законом порядку, начальник ІТТ зобов’язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді про продовження строку тримання під вартою не надійшла (стаття 20 Закону України „Про попереднє ув’язнення”). При цьому він надсилає повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за її розслідуванням.
Якщо прокурор виявить осіб, які тримаються незаконно, він у межах своєї компетенції або через прокурора вищого рівня зобов’язаний негайно звільнити їх із ІТТ на підставі п. 3 частини 2 статті 44 Закону України „Про прокуратуру” та поставити питання про притягнення до відповідальності винних посадових осіб.