5. Техніка безпеки під час роботи в лабораторії

Робота в лабораторії органічної хімії пов’язана з небезпекою зумовленою необхідністю використання легкозаймистих, вибухонебезпечних та отруйних речовин. Необхідно пам’ятати, що до більшості нещасних випадків призводить неуважність або недбалість експериментаторів. Тому небезпеку під час роботи в лабораторії можна звести до мінімуму, якщо правильно й вчасно вживати всіх необхідних запобіжних заходів.

Перед початком експерименту необхідно детально вивчити методику даної роботи й продумати хід експерименту. Під час роботи слід бути уважним і обережним. На робочому місці необхідно підтримувати чистоту й порядок. Слід постійно стежити за тим, щоб не створювати в лабораторії небезпечних ситуацій.

У лабораторії забороняється їсти, пити й палити. Усі прилади необхідно надійно фіксувати на робочому столі. Не можна використовувати пошкоджений посуд.

Хімічні речовини не повинні контактувати зі шкірою, оскільки деякі токсичні речовини проникають через здорову неушкоджену шкіру. Під час роботи з подразними, отруйними речовинами або речовинами з неприємним запахом потрібно вмикати витяжну шафу (не нахилятися усередину!).

Не можна переносити склянки з їдкими, отруйними або легкозаймистими речовинами, тримаючи їх за горлечко. Склянку завжди слід підтримувати знизу.

У препаративній органічній хімії для екстракції та кристалізації часто застосовують вогненебезпечні розчинники (ефір, спирт, ацетон тощо), які потребують дотримання відповідних заходів безпеки. Під час роботи із легкозаймистими речовинами поблизу не повинно бути відкритого полум’я. У разі наявності розчинників, що киплять за температури нижчій 100⁰С, нагрівання проводять на водяній бані. Нагрівання горючої рідини (наприклад, перегонку) здійснюють тільки під постійним спостереженням.

Розчинники, що не змішуються з водою, наприклад, діетиловий ефір, не можна зливати в каналізацію. Їх необхідно регенерувати, для цього їх здають лаборантові.

У лабораторіях досить часто трапляються хімічні опіки кислотами, лугами й іншими їдкими речовинами, що шкідливо діють на шкіру.

Опіки кислотами. Серед усіх кислот найнебезпечніша концентрована азотна кислота. Короткочасне контактування з нею викликає жовте забарвлення шкіри, а більш тривалий вплив призводить до утворення тріщин і дуже болючих ран, що важко загоюються. Концентрована сірчана кислота менш небезпечна. У випадку потрапляння її на шкіру слід швидко зняти кислоту сухою ганчіркою, протерти уражене місце спиртом, а потім промити великою кількістю води. Більш тривалий вплив сірчаної кислоти спричиняє спершу появу білих плям, потім пухирів, а через якийсь час ― виразок, після загоєння яких залишаються сліди. Навіть серйозні опіки сірчаною кислотою після ретельного промивання водою добре гояться. Соляна кислота не являє великої небезпеки для шкіри, але дуже небезпечна для очей і слизових оболонок.

Опіки лугами. Концентровані, особливо гарячі, розчини лугів викликають сильні опіки. У випадку потрапляння лугів на шкіру, вона стає слизькою й гладенькою, а в разі їх більш тривалої дії утворюються дуже глибокі рани. Так само діють на шкіру і тверді луги. Аміак майже не діє на шкіру, проте він досить небезпечний для очей: потрапляння розчину аміаку або його пари викликає сильне подразнення очей або навіть сліпоту.

У випадку опіків кислотами й лугами уражені місця необхідно добре промити водою. Після цього кислоту слід нейтралізувати розчином бікарбонату натрію, а луг ― 1 %-м розчином оцтової або борної кислоти.

Список рекомендованої літератури

Агрономов, А.Е. Лабораторные работы в органическом практикуме [Текст]/А.Е. Агрономов, Ю.С. Шабаров. ―2-е изд.―М.:Химия,1974.―472 с.

Гордон, А. Спутник химика [Текст] / А.Гордон, Р.Форд.― М.:Мир, 1976. ― 542 с.

Органикум [Текст]: в 2 т.: пер. с нем. /д.х.н. Н.А.Беликова, проф. Г.В.Гришина. ― 4-е изд.―М.:Мир, 2008.―Т.1.―506 с.

Зміст

1.Вступ 3

1.1. Реакційний посуд 3

1.2. Перемішування 5

1.3. Теплообмін (нагрівання, охолодження й конденсація) 6

1.3.1. Нагрівання 7

1.3.2.Охолодження 8

1.3.3. Конденсація 9

1.4. Вимірювання і регулювання температури 11

1.5. Прилад для органічного синтезу 11

2.Виділення й очищення органічних речовин 12

2.1. Виділення твердих речовин із реакційної маси 13

2.1.1. Фільтрування й відсмоктування 13

2.1.2. Екстракція 14

2.1.3. Висолювання 15

2.1.4. Осадження шляхом зміни pH (переосадження) 16

2.1.5. Випарювання 16

2.2. Виділення рідких речовин із реакційної маси 16

2.2.1. Перегонка 16

2.2.2. Перегонка з водяною парою 19

2.2.3. Перегонка під зменшеним тиском 20

2.3. Очищення твердих органічних сполук

2.3.1.Перекристалізація 21

2.3.2. Сублімація 22

3. Ідентифікація органічних сполук 23

3.1. Визначення температури плавлення та кипіння 23

4. Хроматографія 25

4.1. Адсорбційна хроматографія 25

4.1.1. Колонкова хроматографія 26

4.1.2.Паперова радіальна хроматографія 27

4.1.3. Тонкошарова хроматографія 28

5. Техніка безпеки під час роботи в лабораторії 30

Список рекомендованої літератури 31

3