- •Криміналістика в системі юридичних наук.
- •Предмет і завдання криміналістики.
- •Історія виникнення та розвитку криміналістики як самостійної юридичної науки.
- •Структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •Методи криміналістики.
- •Мова криміналістики.
- •Поняття та предмет криміналістичної ідентифікації
- •Суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Форми криміналістичної ідентифікації.
- •11.Поняття ототожнення та встановлення групової належності.
- •12. Поняття криміналістичної діагностики.
- •13. Поняття та предмет криміналістичної техніки.
- •14. Структура криміналістичної техніки.
- •17. Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються при проведенні окремих слідчих (розшукових) дій.
- •18.Технічні засоби фіксації слідів злочину.
- •19. Поняття та правові засади криміналістичного слідознавства.
- •20.Співвідношення криміналістичного слідознавства і трасології.
- •21.Структура криміналістичного слідознавства.
- •22. Поняття слідів у криміналістиці.
- •23. Види слідів у криміналістиці.
- •24. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.
- •Фіксація і вилучення слідів ніг та взуття людини.
- •Фіксація і вилучення слідів знарядь злому та інструментів.
- •Фіксація і вилучення слідів транспортних засобів.
- •25. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •26. Криміналістичні властивості папілярних візерунків.
- •27. Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •28. Поняття доріжки слідів та її криміналістичне значення.
- •29. Елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •30. Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •31. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •32. Питання, що вирішуються трасологічною експертизою.
- •33. Поняття та предмет криміналістичного зброєзнавства.
- •34. Структура криміналістичного зброєзнавства.
- •35.Поняття та предмет судової балістики.
- •36. Особливості криміналістичного дослідження слідів пострілу.
- •37. Питання, що вирішуються судово-балістичною експертизою.
- •38. Криміналістичне дослідження слідів застосування холодної зброї.
- •39. Поняття та предмет вибухотехніки.
- •40. Поняття та предмет криміналістичного дослідження документів.
- •Структура криміналістичного дослідження документів.
- •Судове почеркознавство та його наукові основи.
- •Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Криміналістичні властивості та ознаки почерку.
- •Питання, які вирішуються судово-почеркознавчою експертизою.
- •Види зразків почерку, які надаються на проведення судово-почеркознавчої експертизи.
- •Поняття та предмет судового авторознавства.
- •Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •Поняття і види підробки документів.
- •Поняття та предмет габітоскопії.
- •Історія становлення габітоскопії в структурі криміналістичної техніки.
- •Види ознак зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •Поняття та криміналістичне значення функціональних ознак людини.
- •Поняття та види особливих прикмет.
- •Правила складання словесного портрету.
- •Питання, що вирішуються портретною експертизою.
- •Поняття, сутність і правові засади інформаційно-довідкового забезпечення досудового розслідування.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків.
29. Елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
У доріжці слідів можна виділити наступні ознаки (елементи): 1) лінія напрямку рух; 2) лінія ходьби; 3) права лінія кроку; 4) ліва лінія кроку; 5) довжина лівого кроку; 6) довжина правого кроку; 7) ширина розстановки ніг; 8) кут розвороту лівої стопи; 9) кут розвороту правої стопи.
Лінії напрямку рух, вказує напрямок, у якому відбувається переміщення людини при його ходьбі.
Лінія ходьби являє собою, ламану лінію, що з'єднує центри відображень задніх зрізів підбора у слідах взуття. За даною лінією відбувається переміщення центру ваги тіла під час ходьби або бігу.
Довжина кроку - це величина розмаху перенесеної вперед ноги. Визначають довжину кроку правої і лівої ноги, вона залежить від швидкості пересування людини, її зросту, віку, статі та інших характеристик.
Ширина розстановки ніг є відстань, що визначає поперечне розміщення ніг людини при ходьбі або бігу. На ширину розстановки ніг також можуть справляти вантаж, перенесений особою, та її професія.
Кут розвороту стопи відображає положення стопи правої і лівої ніг у момент їх зіткнення зі слідосприймаючою поверхнею. Кожній нозі властивий свій кут розвороту стопи. Він може бути: позитивним (носки стоп при ходьбі повернуті назовні), нульовим (коли осьові лінії слідів стоп паралельні лінії напрямку руху) і негативним (носки стоп при ходьбі повернені у середину).
Сукупність зазначених ознак дозволяє зробити можливе судження про окремі характерні ознаки особи і тим самим виокремити її з числа підозрюваних осіб. Так, за названими вище ознаками, взятими у сукупності, можна приблизно виявити і проаналізувати інформацію за трьома напрямами щодо:
1) злочинця (стать, вік, зріст, професію, наявність спеціальної підготовки, функціональні особливості нижніх кінцівок, психічний і фізичний стан і т. ін.);
2) взуття (тип, модель, розмір, особливості підошви, відображені особливості експлуатації і т.п.); 3) механізму вчиненого злочину в цілому або його частин (шляхи проникнення і відходу, напрямок пошуків, взаємодія з різними об'єктами, кількість людей і т. ін.).
Так доріжка слідів ніг містить додаткові ознаки для ідентифікації особи за особливостями ступні або взуття. Вивчення доріжки слідів на місці події дозволяє отримати відомості про механізм події, про фізичні ознаки, статеву приналежність, про хворобливий або стомлений стан і про патології ходи людини, яка залишила сліди.
30. Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
У криміналістичному розумінні до транспортних засобів відносяться всі пристрої, призначені для переміщенні у просторі різних вантажів і людей. Сучасні транспортні засоби можна поділити на наступні групи: наземний транспорт (рейковий наземний слідів пересування не залишає, безрейковий – залишає), підземний транспорт (рейковий і тому слідів пересування не залишає), повітряний транспорт (сліди залишає при зльоті і посадці), водний транспорт (слідів пересування не залишає).
Сліди транспортних засобів – це матеріально фіксовані відображення зовнішньої будови окремих частин транспорту, частини деталей транспорту, що відокремилися, й речовини, які використовуються при експлуатації транспорту.
Усі сліди цього типу можна поділити на: а) сліди ходової частини засобу (коліс, гусениць, лиж); б) сліди частин транспорту, що виступають (кузова, бампера, облицювання радіатора); в) предмети, що відокремилися від транспортного засобу (частки фарного скла, фарби, дерев'яного кузова); г) сліди, що утворилися на транспортному засобу в результаті контакту (різні пошкодження, нашарування); ґ) речовини, що не є об'єктами трасології, а досліджуються в експертизі матеріалів і речовин (хімічні, фізико-хімічні та біологічні дослідження).
Сліди, пов'язані з дорожньо-транспортними пригодами, можна умовно поділити на види за механізмом утворення: статичні й динамічні. За подією, що зумовила їх утворення можна поділити на: сліди зіткнення; сліди переїзду; сліди наїзду; сліди котіння.
Транспортні засоби мають сукупність ознак, що характеризують їх тип, вид моделі та конкретні екземпляри. Частина з них відображається у слідах шин. Такими ознаками є колія передніх і задніх шин, база, кількість коліс, модель шин, довжина оберту (кола) колеса.
Малюнок протектора характеризується формою і розмірами його елементів, їх кількістю та розміщенням відносно середньої лінії шини й один одного.
Для встановлення конкретного транспортного засобу за слідами шин, необхідно відшукати індивідуальні ознаки шини (нерівномірне зношення протектора шини, наявність латок, розриви, викришеність гуми тощо), що залишила слід. Також встановлюються і такі тимчасові ознаки, як відображення стороннього предмета, що застряг між шинами спарених коліс або протектора і ввійшов до рельєфного візерунка (камінь, шлаки, уламок заліза тощо).
Крім задач ідентифікації дослідження слідів транспортних засобів дозволяють вирішувати діагностичні задачі: встановлювати напрямок руху, факт гальмування, зупинки тощо.
Сліди транспортних засобів - це сліди, які відображають зовнішню будову частин транспортного засобу: сліди - відображення (сліди коліс на ґрунті); предмети, що відокремилися від транспортного засобу (частки фарного скла); речовини (плями мастила).
Колісний транспорт залишає сліди статичного походження - сліди кочення, а під час різкого гальмування утворюються сліди динамічного походження -сліди гальмування. Сліди автотранспорту залишаються у вигляді відбитків протектора. Вони можуть бути об'ємними (на снігу, глині, іншому ґрунті) і поверхневими (на асфальті).
Способи фіксації слідів транспортних засобів: 1) опис у протоколі; 2) фотографування; 3) виготовлення схем, замальовок; 4) копіювання (виготовлення зліпків).
У протоколі слідчого огляду необхідно зазначати: місцезнаходження слідів і час їх виявлення; вид і стан ґрунту або покриття дороги, де виявлено сліди; вид слідів (об'ємні, поверхневі); кількість слідів, їх розташування між собою; ширину кожного сліду; глибину об'ємних слідів стосовно поверхні дороги; розмір колії; форму малюнка протектора шин, їх розміри, індивідуальні особливості; довжину сліду одного оберту колеса; довжину шляху гальмування; ознаки напрямку руху; ознаки шляху гальмування і ступінь його відображення.
Поверхневі сліди протектора можуть бути скопійовані на фотопапір або прошкурену листову гуму. У випадку виявлення слідів на картоні, фанері, папері, одязі потерпілого вони вилучаються в натурі.
З об'ємних слідів транспортних засобів виготовляють гіпсові зліпки (зліпки повинні бути завдовжки 600-700 мм). Для фіксації окремих деталей використовують полімерні матеріали.