31. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.

Знаряддя злому – це будь-який твердий предмет (металевий прут, лом, сокира тощо), який може бути використаний для подолання перешкод. До особливої групи знарядь злому належать спеціально виготовлені зі злочинною метою інструменти та пристрої: "гусяча лапа", "рак", "фомка", "відмички" та ін.

Знаряддя злому та інструменти зазвичай класифікуються на: а) спеціально виготовлені зі злочинною метою; б) пристосовані для злому; в) звичайні інструменти, які використовуються для повсякденних потреб; г) предмети, що випадково опинилися в руках злочинця.

Залежно від механізму взаємодії з перешкодою, знаряддя злому поділяються на: ударні (молоток, кувалда тощо); довбальні (ломи, кирки тощо); важільні (домкрати, плоскогубці); ріжучі, а також знаряддя комбінованого впливу, які можуть бути віднесені до будь-якої із зазначених груп, наприклад, важільно-довбальні тощо.

Сліди знарядь злому – це сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйнування перепон. Сліди знарядь злому поділяють на наступні види: сліди натискання (тиснення); сліди удару; сліди ковзання, тертя; сліди різання; сліди пиляння (розпилу); сліди свердління.

У трасології всі сліди механічного впливу знарядь злому поділяються на: статичні й динамічні. Залежно від місця локалізації сліди знарядь злому та інструментів класифікуються на залишені: 1) на замикаючих пристроях; 2) на інших перешкодах.

Замикаючі пристрої це замки, що мають певний ступінь секретності, механізм яких відкривають і закривають за допомогою ключа, і замикаючих пристосувань. Про застосування знарядь злому свідчать сліди у вигляді подряпин на внутрішніх поверхнях механізму замку. Дужку навісного замку зламують шляхом: перепилювання ножівкою, напилком; перекушуванням саперними ножицями; спилюванням або зрубом зубилом заклепок на коробці.

Особливе місце в криміналістичному дослідженні знарядь злому посідають і пломби – нескладні пристрої, що навішуються на різні сховища та виключають проникнення у них без порушення їх цілісності. Пломби виготовляють зі свинцю, жерсті, алюмінію, пластмас і кріпляться через внутрішні отвори за допомогою сурової нитки або дроту та обжимаються пломбіратором, який залишає на пломбі відтиск з певними знаками.

Встановлення факту впливу на пломбу є можливим за слідами у вигляді: несумісності кінців розчленованої стрічки; недостатності довжини її частин; наявності ознак, що свідчать не про розрізання стрічки, а про поділ її іншим способом. При огляді пломб можна виявити сліди повторного обжимання, сліди розширення отворів, крізь які протягувалася нитка або дротина, склеювання або скручування нитки, подряпини та інші пошкодження.

Способи фіксації слідів знарядь злому:

1) опис у протоколі;

2) фотографування;

3) виготовлення схем;

4) копіювання;

5) виготовлення зліпків.

Фіксація слідів здійснюється за загальними правилами в протоколі слідчого огляду, де відображається, що зламано, з якого матеріалу виготовлено цей об'єкт, де він розташований, які на ньому пошкодження, їх розміри, контур, форма, механізм утворення, вид слідів, наявність в них сторонніх речовин тощо. Виявлені на місці події знаряддя злому підлягають ретельному огляду і опису в протоколі. Сліди знарядь злому та інструментів необхідно сфотографувати за правилами масштабної зйомки. Дрібні сліди-відображення доцільно фотографувати методом макрозйомки.

Для виготовлення зліпків використовуються різні матеріали: пластилін, гіпс, синтетичні матеріали – пасти «К», «У-4», «СКТН-1», зуболікарські зліпочні маси. Виготовлені зліпки слід упакувати та опечатати.

Дослідження слідів знарядь злому та інструментів дозволяє з'ясувати механізм злому, навички злочинця, встановити групову належність знаряддя, яке було застосовано, або ідентифікувати його.