Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
криміналістика залік.docx
Скачиваний:
71
Добавлен:
23.05.2019
Размер:
94.77 Кб
Скачать

11.Поняття ототожнення та встановлення групової належності.

Криміналістична ідентифікація (ототожнення) є одним із засобів встановлення істини в кримінальному судочинстві. Ця обставина визначає її відмінність від ідентифікації, яку використовують в інших науках, у техніці тощо. Ідентифікувати в хімії, ботаніці, зоології, мінералогії тощо – це означає встановити приналежність об’єкта до визначеного стандартизованого класу, роду, виду, підвиду, сімейству, тобто, провести класифікацію об’єкта. На відміну від цього криміналістична ідентифікація має на меті встановлення індивідуальної тотожності, тобто ідентифікацію конкретно-визначеного об’єкта із самим собою. Визначаючи зміст, звичайно підкреслюють специфічність цілей, засобів і прийомів.

Таким чином, криміналістична ідентифікація – це процес встановлення тотожності конкретного матеріального об’єкту шляхом його виділення із певної сукупності об’єктів за неповторним комплексом ознак, які були відображені при обставинах, що пов’язані з кримінальним правопорушенням.

Групофіка́ція —у криміналістиці — встановлення групової належності об'єкта та спільного джерела його походження. Групофікація є важливим засобом встановлення істини у судочинстві.

Групофікація є самостійним процесом дослідження (поряд з ідентифікацією), але процес дослідження завершується встановленням не тотожності, а групової належності.

Встановлення групової належності інтерпретується, з одного боку, як перша стадія ідентифікації для пізнання загального в конкретному, а з іншого — як самостійний метод дослідження з метою зарахування об'єкта до класу, роду, виду чи вужчої групи.

12. Поняття криміналістичної діагностики.

Криміналістична діагностика - процес дослідження властивостей і стану об'єкта (ситуації) з метою установлення змін, які відбулися в ньому, причини цих змін та їх зв'язок із учиненим злочином.

Іншими словами, кримінальна діагностика - це уявна реконструкція вчиненого злочину, у ході якої мають перевагу висновки «зворотного напряму»: від наслідку - до причини, від явища - до його суті, від відображення - до аналізу властивостей і стану відображення об'єкта.

У криміналістичних дослідженнях діагностика зазвичай передує ідентифікації.

Наприклад, за слідами ніг, ще до того як ідентифікують взуття, робитимуть висновок про напрям руху людини, про наближену швидкість руху, факт перенесення нею вантажу, про рух в умовах ночі тощо.

До криміналістичних діагностичних досліджень відносять:

- визначення властивостей та стану об'єкта, їх відповідності заданим характеристикам (наприклад, із якого металу виготовлено предмет, чи справний замок тощо);

- встановлення факту і причин початкового стану об'єкта або його невідповідності заданим характеристикам (це стосується дослідження обставин події), наприклад, з якого боку відбувався злам перешкоди; чи піддавалися документи частковим змінам тощо;

- аналіз кримінальної ситуації: обставин місця, часу, механізму взаємодії суб'єктів, предметів, причинно-наслідкових зв'язків, механізму злочинної події (наприклад, установлення механізму виникнення й розвитку пожежі, причинно-наслідко-вого зв'язку між коротким замиканням і виникненням пожежі).