- •Криміналістика в системі юридичних наук.
- •Предмет і завдання криміналістики.
- •Історія виникнення та розвитку криміналістики як самостійної юридичної науки.
- •Структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •Методи криміналістики.
- •Мова криміналістики.
- •Поняття та предмет криміналістичної ідентифікації
- •Суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •Форми криміналістичної ідентифікації.
- •11.Поняття ототожнення та встановлення групової належності.
- •12. Поняття криміналістичної діагностики.
- •13. Поняття та предмет криміналістичної техніки.
- •14. Структура криміналістичної техніки.
- •17. Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються при проведенні окремих слідчих (розшукових) дій.
- •18.Технічні засоби фіксації слідів злочину.
- •19. Поняття та правові засади криміналістичного слідознавства.
- •20.Співвідношення криміналістичного слідознавства і трасології.
- •21.Структура криміналістичного слідознавства.
- •22. Поняття слідів у криміналістиці.
- •23. Види слідів у криміналістиці.
- •24. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук.
- •Фіксація і вилучення слідів ніг та взуття людини.
- •Фіксація і вилучення слідів знарядь злому та інструментів.
- •Фіксація і вилучення слідів транспортних засобів.
- •25. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •26. Криміналістичні властивості папілярних візерунків.
- •27. Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •28. Поняття доріжки слідів та її криміналістичне значення.
- •29. Елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •30. Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •31. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •32. Питання, що вирішуються трасологічною експертизою.
- •33. Поняття та предмет криміналістичного зброєзнавства.
- •34. Структура криміналістичного зброєзнавства.
- •35.Поняття та предмет судової балістики.
- •36. Особливості криміналістичного дослідження слідів пострілу.
- •37. Питання, що вирішуються судово-балістичною експертизою.
- •38. Криміналістичне дослідження слідів застосування холодної зброї.
- •39. Поняття та предмет вибухотехніки.
- •40. Поняття та предмет криміналістичного дослідження документів.
- •Структура криміналістичного дослідження документів.
- •Судове почеркознавство та його наукові основи.
- •Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Криміналістичні властивості та ознаки почерку.
- •Питання, які вирішуються судово-почеркознавчою експертизою.
- •Види зразків почерку, які надаються на проведення судово-почеркознавчої експертизи.
- •Поняття та предмет судового авторознавства.
- •Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •Поняття і види підробки документів.
- •Поняття та предмет габітоскопії.
- •Історія становлення габітоскопії в структурі криміналістичної техніки.
- •Види ознак зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •Поняття та криміналістичне значення функціональних ознак людини.
- •Поняття та види особливих прикмет.
- •Правила складання словесного портрету.
- •Питання, що вирішуються портретною експертизою.
- •Поняття, сутність і правові засади інформаційно-довідкового забезпечення досудового розслідування.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків.
34. Структура криміналістичного зброєзнавства.
Криміналістичне зброєзнавство як галузь науки компонується із складових, які становлять єдину систему. Нині криміналістичне зброєзнавство охоплює такі розділи:
загальну частину (поняття, класифікація зброї);
судову балістику;
криміналістичне дослідження холодної зброї й слідів її засто сування;
криміналістичне вибухознавство;
криміналістичне дослідження невогнепальної зброї, що діє від енергії кидання;
криміналістичне дослідження запалювальної зброї;
методичні основи дослідження об'єктів, що за певних умов мають інші уражувальні особливості.
35.Поняття та предмет судової балістики.
Судова балістика - розділ криміналістичного зброєзнавства, що вивчає вогнепальну зброю, боєприпаси і закономірності пострілу, розробляє засоби й прийоми збирання і дослідження цих об’єктів, слідів і обставин їх застосування для розкриття, розслідування і попередження злочинів.
До об’єктів судово-балістичних досліджень належать:
зброя та її складові частини;
боєприпаси, стріляні кулі та гільзи, шрот, капсулі, пижі, прокладки;
вибухові речовини (порох);
сліди дії снаряда вогнепальної зброї на вражених перешкодах;
сліди впливу на вражену перешкоду явищ, що супроводжують постріл;
сліди продуктів згоряння заряду.
Пізнання особливостей і ознак названих об'єктів, виявлення закономірностей утворення слідів зброї є предметом судової балістики.
Знання судової балістики та її практичне застосування дає слідчому змогу одержувати докази про використання вогнепальної зброї під час вчинення злочину.
36. Особливості криміналістичного дослідження слідів пострілу.
Дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів пострілу здійснюється за допомогою судово-балістичної експертизи, яка є різновидом криміналістичної експертизи. До основних завдань експертизи належать встановлення виду, зразка (моделі) вогнепальної зброї за стріляними кулями, гільзами, слідами пострілу, а також конкретного екземпляра зброї за стріляними кулями та гільзами, визначення можливості застосування для стрільби зброї та боєприпасів, встановлення однорідності патронів, куль, гільз, дробу, картечі, встановлення деяких обставин, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї. Судово-балістична експертиза вирішує класифікаційні, діагностичні та ідентифікаційні завдання, які можна класифікувати як такі типові питання:
- при дослідженні слідів пострілу: чи є дане пошкодження вогнепальним; чим саме утворене дане пошкодження (кулею, дробом, картеччю, скалками гранати); чи є сліди пострілу з близької відстані на одязі потерпілого; у якому напрямку був здійснений постріл; яким є дане ушкодження - вхідним чи вихідним отвором.
37. Питання, що вирішуються судово-балістичною експертизою.
Судово-балістичні експертизи призначаються для вирішення широкого кола задач ідентифікаційного і неідентифікаційного характеру, пов'язаних з дослідженням вогнепальної зброї та боєприпасів, слідів пострілу в самій зброї, на ураженій перешкоді і на стрільці.
При вирішенні ідентифікаційних задач може бути здійснено ототожнення конкретного екземпляра зброї за стріляними кулями, гільзами, дробом або встановлено, що кулі (дріб) або гільзи, вилучені в різних місцях, вистріляні з одного екземпляра зброї. Визначається також групова належність зброї, боєприпасів або їх частин (калібр, вид, модель зброї). Встановлення групової належності зброї та боєприпасів, як правило, проводиться з метою розшуку зброї.
Неідентифікаційними судово-балістичними дослідженнями встановлюються: належність досліджуваних об'єктів до вогнепальної зброї, їх вид, калібр, модель, зразок; технічний стан зброї (її справність, придатність до стрільби, можливість здійснення пострілу без натискування на спусковий гачок за певних умов); бойові якості зброї та боєприпасів (пробивна дія, максимальна дальність тощо); обставини пострілу на місці події (відстань, напрямок пострілу, взаємне розташування зброї і ураженого об'єкта в момент пострілу тощо).
Судово-балістична експертиза вирішує класифікаційні, діагностичні та ідентифікаційні завдання, які можна класифікувати як такі типові питання:
1) при дослідженні зброї: чи є дана зброя вогнепальною, а при позитивній відповіді - до якого виду, системи та моделі вона належить; чи справна зброя та чи придатна вона для стрільби; який калібр даної вогнепальної зброї; чи є представлена на дослідження деталь частиною даного екземпляра зброї; чи міг відбутися постріл з даного екземпляра зброї без натискання на спусковий гачок за певних обставин; чи можливий постріл з даної зброї патронами певного калібру; чи здійснювалася стрільба з даної зброї після останньої чистки;
2) при дослідженні боєприпасів: чи справні дані патрони, чи придатні вони для стрільби; до якого виду й зразка належить наданий для дослідження патрон; чи належать представлені патрони до однієї партії випуску;
3) при дослідженні стріляних куль, дробу, картечі, пижів: зі зброї якого виду, системи, зразка вистрілена куля, що виявлена на місці події; чи не вистрілена куля з представленої зброї; чи не вистрілена куля з одного екземпляра зброї; до якого виду та зразка належить патрон, частиною якого є куля, виявлена на місці події; чи не вистрілена куля зі зброї невідповідного калібру; чи є представлені для дослідження куля і гільза частинами одного патрона; чи складали раніше представлені снаряди (дріб, картеч, кулі) єдину масу і чи не виготовлені вони в одних і тих самих виробничих умовах; чи не слугував предмет, що підлягає дослідженню, саморобним пижем; з якого матеріалу виготовлений пиж; чи однорідні пижі, представлені на дослідження;
4) при дослідженні гільз: зі зброї якого виду, зразка стріляна дана гільза; чи є гільза частиною патрона, що використовувався під час стрільби з даної зброї; чи не стріляні представлені гільзи з одного екземпляра зброї; чи не є представлені куля та гільза частинами одного патрона; які причини виникнення пошкоджень, що є на гільзі, кулі;
5) при дослідженні слідів пострілу: чи є дане пошкодження вогнепальним; чим саме утворене дане пошкодження (кулею, дробом, картеччю, скалками гранати); чи є сліди пострілу з близької відстані на одязі потерпілого; у якому напрямку був здійснений постріл; яким є дане ушкодження - вхідним чи вихідним отвором.