- •Г.В. Соколовська с.Ю. Соколовський вища математика
- •Розділ 1. Інтегральне числення
- •§1. Первісна. Невизначений інтеграл та його властивості
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Основні формули інтегрування
- •§2. Метод заміни змінної (підстановки) у невизначеному інтегралі
- •§3. Інтегрування частинами у невизначеному інтегралі
- •§4. Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен
- •§5. Інтегрування деяких ірраціональних і тригонометричних виразів
- •§6. Про функції, інтеграли від яких не виражаються через елементарні функції
- •§7. Визначений інтеграл та його властивості
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •Властивості визначеного інтеграла
- •§8. Інтеграл зі змінною верхньою межею
- •§9. Формула Ньютона - Лейбніца
- •§10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •§11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •§12. Невластиві інтеграли
- •1. Інтеграли з нескінченними межами інтегрування (невластиві інтеграли і роду).
- •2. Інтеграли від розривної функції (невластиві інтеграли роду).
- •§12. Застосування визначеного інтеграла
- •1. Обчислення площі плоскої фігури.
- •2. Обчислення довжини дуги.
- •2. Обчислення об’єму за площею поперечного перерізу.
- •Розділ 2. Звичайні диференціальні рівняння
- •§1. Поняття про диференціальні рівняння
- •§2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •§2. Диференціальні рівняння другого порядку. Рівняння, що допускають зниження порядку.
- •§4. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння.
- •Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами і спеціальним виглядом правої частини.
- •§5. Системи диференціальних рівнянь першого порядку. Системи лінійних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •Розділ 3. Ряди
- •§1. Властивості числового ряду.
- •Основні властивості рядів
- •§2. Ряди з додатними членами.
- •§3. Ряди з довільними членами.
- •§4. Ряди з чергуванням знаків.
- •§5. Функціональні ряди.
- •§6. Степеневий ряд.
- •§6. Розвинення функції в степеневий ряд.
§6. Розвинення функції в степеневий ряд.
Нехай функція є сумою степеневого ряду . Тобто в інтервалі виконано рівність:
.
Назвемо цю рівність розвиненням функції в ряд по степеням . Нехай функція в кожній точці інтервалу має похідні будь-якого порядку. Оскільки степеневий ряд можна почленно диференціювати в кожній точці інтервалу збіжності, то продиференціювавши обидві частини рівності (3.8), маємо:
.
Можна продиференціювати обидві частини рівності (3.8) скільки завгодно разів.
;
;
;
.
Підставивши в ці рівності і в рівність (3.8) замість отримаємо:
Таким чином,
.
Отже, справедлива
Теорема 3.25 Якщо функція допускає розвинення в степеневий ряд в інтервалі , то це розвинення єдине.
Тобто коефіцієнти розвинення функції в ряд по степеням однозначно знаходяться за формулами (3.9).
Ряд
називають рядом Тейлора для функції .
Якщо , то ряд (3.10) набуває вигляду:
.
Він називається рядом Маклорена для функції .
Як бачимо, ряд Тейлора можна побудувати для будь-якої функції, яка диференційовна скільки завгодно разів в деякому околі точки . Але знак рівності між самою функцією і її рядом Тейлора можна поставити не завжди. Якщо - - на часткова сума ряду Тейлора, - сума залишку після - ного члена, то рівність виконана лише в тому випадку, коли (адже ).
Теорема 3.26 Ряд Тейлора представляє задану функцію тільки тоді, коли .
Розвинення деяких функцій в ряд Маклорена.
1. Запишемо ряд Маклорена для функції . Враховуючи, що , тобто . Маємо: . Знайдемо радіус збіжності цього ряду . Тоді область збіжності: .
Оцінимо залишок ряду . Вважаючи, що (адже - скінченне число, а ) в правій частині нерівності маємо геометричний ряд, сума якого дорівнює .
Тоді . Таким чином, коли . Отже при справедливе розвинення:
2. Аналогічно можна отримати розвинення:
.
3. Продиференціювавши обидві частини рівності (3.12) одержимо рівність:
.
4. Розвинення функції , називають біноміальним. Обчислимо його коефіцієнти:
,
,
, ,
.
Отже біноміальний ряд має вигляд:
.
Обчислимо його радіус збіжності
. Отже біноміальний ряд має інтервал збіжності . Можна довести, що при . Тоді одержимо рівність
Поведінка ряду на межах інтервалу залежить від того, яким числом є показник степеня .
Зауважимо,що коли - натуральне число, біноміальний ряд стає многочленом (адже коефіцієнти при всіх вищих за степенях нульові), а формула (3.14) перетворюється на формулу бінома Ньютона .
5. Запишемо розвинення функції за формулою (3.14):
.
Проінтегруємо обидві частини цієї рівності в межах від до . Отримаємо:
.
Область збіжності: .
6. Якщо в формулі (3.15) замінити на і також проінтегрувати обидві частини, то отримаємо розвинення функції .
.
Область збіжності: .
Розглянемо деякі приклади застосування степеневих рядів до наближених обчислень.
Приклад. Обчислити наближене значення функції в точці з точністю .
Розв’язання. Скористаємось розвиненням (3.11) при . Отримаємо: . Зауважимо, що , а . Замінимо суму ряду сумою перших трьох його членів . Цей числовий ряд задовольняє умови ознаки Лейбніца, тому похибка наближення не перевищує модуля першого відкинутого члена ряду . Отже, потрібна точність забезпечена.
Приклад. Обчислити наближено визначений інтеграл , розклавши підінтегральну функцію в ряд по степеням і проінтегрувавши перші два його члени. Оцінити похибку.
Розв’язання. Зауважимо, що первісна функції не виражається через елементарні функції, тобто цей інтеграл не може бути обчислений методами розглянутими в розділі . Скориставшись формулою (3.12), маємо: . Оцінимо похибку наближення: .
Приклад. Записати три перших відмінних від нуля члени розвинення в ряд по степеням розв’язку задачі Коші: .
Розв’язання. Як бачимо, це диференціальне рівняння не можна віднести до жодного з розглянутих у розділі типів, тому ми не маємо можливості знайти його загальний розв’язок. Будемо шукати розв’язок задачі Коші у вигляді ряду Маклорена:
.
Перші два члена задаються початковою умовою і диференціальним рівнянням , . Продиференціюємо обидві частини диференціального рівняння. Одержимо:
;
.
Тоді розв’язок задачі Коші має вигляд: або .
Для більш детального вивчення рядів рекомендуємо звернутись до підручників .
Література
-
Пискунов Н.С. Дифференциальное и интегральное исчисление для втузов, т.1, 2, – М.: Наука, 1970-1985.
-
Кудрявцев В.А., Демидович Б.П. Краткий курс высшей математики, - М.: Наука, 1975.
-
Двайт Г.Б. Таблицы интегралов, - М.: Наука, 1977.
-
Кудрявцев Л.Д. Краткий курс математического анализа, - М.: Наука, 1989.
-
Степанов В.В. Курс дифференциальных уравнений, - М.: Наука, 1958.
-
Матвеев Н.М. Ряды – Ленинград, 1972.