- •2. Пріоритети державної програми розвитку виробництва тари і упаковки.
- •3. Упаковка, як фактор конкурентоспроможності товару.
- •4. Перспективні напрями розвитку таропакувальної промисловості України.
- •5. Функції упаковки продовольчих та непродовольчих товарів і вимоги до неї.
- •6. Характеристика основних видів пакувальних матеріалів. Основні способи споживчої упаковки.
- •7. Вимоги стандартів до якості пакувальних матеріалів і характеристика
- •8. Роль упаковки у створенні уявлення про споживчі властивості продукту.
- •9.Класифікація, стандартизація та уніфікація тари.
- •10. Характеристика виробничої і транспортної тари, що використовується для транспортування, зберігання та реалізації товарів.
- •11. Основні види і типи споживчої тари для упаковки товарів.
- •12. Характеристика основних вимог до тари і упакування продовольчих та непродовольчих товарів.
- •13. Штрихове кодування тари та упаковки.
- •14. Класифікація дерев'яної тари, що використовується для транспортування, зберігання та реалізації товарів.
- •15. Характеристика основних видів дерев'яної тари.
- •16. Характеристика основних видів картонної та паперової тари і матеріалів, з яких вона виготовляється.
- •17. М'яка тара та її використання.
- •18. Призначення, класифікація та характеристика полімерної тари.
- •19. Характеристика основних груп полімерних пакувальних матеріалів, які використовують для виробництва полімерної тари.
- •20.3Агальні та специфічні вимоги до полімерних матеріалів, які використовують для виробництва полімерної тари. Властивості полімерних матеріалів.
- •21.Виробництво та художньо-декоративне оформлення полімерної тари (вимоги до оформлення полімерної тари, основні елементи зовнішнього оформлення упаковки та їх характеристика).
- •22. Характеристика основних способів художнього оформлення (декорування) полімерної тари.
- •23. Оцінка якості та використання полімерної тари і упаковки .
- •24. Характеристика технологічних властивостей скла та їх роль при виробництві скляної тари
- •25. Характеристика основних технологічних операцій виробництва скляної тари
- •26. Стандартизація та класифікація скляної тари.
- •27. Організація контролю якості скляної тари.
- •28. Характеристика основних способів та умов упакування, зберігання та транспортування скляної тари.
- •29. Шляхи покращання експлуатаційних властивостей скляної тари.
- •30. Основні та допоміжні матеріали, які використовують при виробництві металевої тари.
- •31. Класифікація і характеристика основних видів металевої тари, Тара-обладнання.
- •32. Упакування харчових продуктів рослинного походження.
- •33. Упакування харчових жирів та рослинних масел.
- •34. Упакування харчових продуктів тваринного походження.
- •35. Упакування смакових товарів.
- •36. Порівняйте сферу застосування і призначення стандартів щодо екологічного маркування і декларацій.
- •37. Поясніть основні положення нормативного документа «Настанови стосовно пакування, спрямовані на задоволення потреб споживача».
4. Перспективні напрями розвитку таропакувальної промисловості України.
Вітчизняна пакувальна галузь не приділяє уваги випуску упаковки для дрібного фасування товарів. В Україну імпортуються значні обсяги упаковки різних видів. Успішному розвитку вітчизняної пакувальної індустрії сприяють державні програми розвитку виробництва тари і пакувальних матеріалів. У цих програмах визначено основні напрями розвитку: -стимулювання виробництва тари і пакувальних матеріалів; -доведення обсягів фасованої харчов прод до 70%; -створ власн сировинної бази і налагодження випуску необхідних пакувальних матеріалів; -технічне переоснащ діючих виробництв; -буд. нових підпр з виробництва тари і пакувальних матеріалів; -удосконал технологічних процесів; -удосконал збирання склотари від населення, збирання макулатури та інш видів тари; -впровадж комплексу заходів щодо утилізації, переробки використаної тари і охорони навколишнього середовища; -продовж впровадж штрихового кодування; -підготовка кадрів для таропакувальної галузі; -вивч і впрвадж зарубіжного досвіду з питань виробництва, переробки і утилізації використаної упаковки.
5. Функції упаковки продовольчих та непродовольчих товарів і вимоги до неї.
Упаковка - засіб чи комплекс засобів, що забезпечують захист продукції під час транспортування, складування, перевантаження, полегшує виконання логістичних операцій. Упаковка ісп. для упаковки як продовольчих так і непродовольчих товарів і має деякі відмінності в її застосуванні. Напр. Полімерної упаковки завжди різна для прод і не прод товаров, приклад: полівінілхлорид. в якості упаковки: Жорсткі плівки для коррексів, блістерів, віконець, туб і коробок, твіст-плівки, стретч-плівки, усадочні плівки, пляшки і т.д.) Пакувальні засоби повинні відповідати наступним функціональним вимогам: захищати упакований товар від негативного впливу вологи , кисню, тепла, світла, механічних впливів та ін; забезпечувати повне збереження якості і кількості товарів при транспортуванні, зберіганні, реалізації. Упаковка повинна бути хімічно інертна і стійка до впливу упакованого товару.
Споживчі властивості: соціального призначення (відповідність виробництва різних видів упаковки і пакувальних матеріалів потребам суспільства в цілому, окремих груп населення, оптимальному асортименту і обсягами виробництва товарів), Функціональні (захист товару від зовнішнього впливу), Надійності (здатності зберігати свої функції і властивості протягом певного часу), Естетичні (виразністю і раціональністю форм упаковки, зовнішнім дизайном, інформаційної відповідністю, цілісністю композиції і рівнем технічного виконання), ергономічні-зручність. (Ергономічні вимоги поділяються на гігієнічні (безпечні умови для життєдіяльності людини при його взаємодії з упаковкою та товаром, упакований), антропометричні (відповідність упаковки розмірами і формою руки людини), фізіологічні, психофізіологічні (відповідність упаковки психіці людини, її сприйняттю на підсвідомому рівні) екологічні (відсутність негативного впливу на навколишнє середовище при виробництві, транспортуванні, зберіганні та експлуатації упаковки, а також після її функціонального використання.), економічна ефективність (яка визначається її вартістю, а також ціною експлуатації та утилізації).