Література

Нормативно-правові акти:1,5,8,12

Наукова та навчально-методична література: 1,2,5,8,10,15,24,26,30

Практичне заняття № 3

Тема 5. Дивідендна політика підприємства

Мета заняття: закріпити теоретичні знання щодо сутності дивідендної політики, навчитись розраховувати середньорічну кількість простих акцій, чистий прибуток та дивіденд на просту акцію, заповнювати р.ІІ «Звіту про фінансові результати»

План заняття

1. Закріпити теоретичні знання щодо сутності дивідендів, прибутку на акції та їх коригування

2. Розрахунок середньорічної кількості акцій, прибутку на акцію та їх коригування, дивідендів на акцію. Заповнення розділу 2 «Звіту про фінансові результати»

3. Визначення ефективності дивідендної політики на основі офіційної звітності підприємств.

Обладнання: методичні вказівки до виконання практичної роботи, калькулятори, П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(с)БО 15 «Доходи», п.4, П(с)БО 24 «Прибуток на акцію»

Методичні рекомендації до практичного заняття

П(С)БО 15 „Дохід” визначає дивіденди – як „частину чистого прибутку, розподілену між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства”. У цьому відношенні дивіденди виступають як плата за вкладений у бізнес капітал.

Величина дивідендів залежить від величини чистого прибутку, резерву дивідендів (інших джерел виплат); встановленого співвідношення між розподіленим і нерозподіленим прибутком; частки учасника (власника) в статутному капіталі.

Прибуток на акцію використовується для оцінки результатів операційної діяльності підприємства з метою формування висновку щодо його потенціалу і прийняття рішень про інвестиції.

У міжнародній практиці фінансові аналітики та інвестори, як правило користуються двома показниками прибутку на акцію базисним та розбавленим. У П(с)БО 3 перший отримав назву «Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію» а другий – «Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію».

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, обчислюється діленням чистого прибутку або збитку періоду, які належать власникам простих акцій, на середньозважену кількість простих акцій, що знаходяться в обігу протягом цього періоду.

Скоригований ПНА передбачає врахування під час його обчислення показника таких фінансових інструментів, як потенційні прості акції. До них відносяться: облігації, які можна конвертувати у звичайні акції; привілейовані акції, які можуть бути конвертовані в прості акції; варанти на акції; опціони на акції; акції, які можуть бути придбані за спеціальними програмами для працівників; контракти, учасники яких матимуть право на отримання простих акцій у разі виконання вимог, передбачених цими контрактами.

Висновки щодо ефективності дивідендної політики можна зробити на основі аналізу показників прибутковості корпоративних прав, а саме:

1. Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію: розраховується діленням суми чистого прибутку, який належить власникам простих акцій, на кількість простих акцій.

2. Дивіденди на одну просту акцію: розраховується діленням суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.

3. Коефіцієнт цінності акцій: розраховується діленням ринкової ціни однієї акції на дивіденд на одну просту акцію.

4. Рентабельність акції – виражений у процентах показник, який є обернено пропорційним до коефіцієнта цінності акцій.

5. Коефіцієнт дивідендних виплат: відношення маси дивіденду до суми чистого прибутку.

6. Відношення ринкового курсу до чистого прибутку на одну акцію: характеризує взаємозв’язок між чистим прибутком підприємства та курсом його акцій і показує, скільки річних прибутків на одну акцію потрібно, щоб окупилися кошти, вкладені в акцію.

7. Відношення ринкового курсу акцій до показника Саsh-flow на одну акцію: характеризує взаємозв’язки між ринковим курсом і чистими грошовими потоками підприємства.