Методичні рекомендації до самостійної роботи

1. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва

В організаційній та управлінській роботі суб’єктів господарювання фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність і повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання.

Успішна інвестиційна та операційна діяльність можлива лише за наявності надійного фінансового фундаменту, тобто достатнього обсягу капіталу.

фінансова діяльність, згідно з П(С)БО 4 – „діяльність, що приводить до змін розміру і складу власного і позичкового капіталу підприємства”, (який не є результатом операційної діяльності). Отже, основний зміст фінансової діяльності( у вузькому розумінні) полягає у фінансуванні підприємства.

Фінансування – виділення фінансових ресурсів для здійснення певних операцій підприємства

У теорії і практиці досить часто зміст фінансової діяльності трактується ширше ніж фінансування. У широкому розумінні під фінансовою діяльністю розуміють усі заходи, пов’язані з мобілізацією капіталу, його використанням, примноженням( збільшенням вартості) та поверненням. Іншими словами, «фінансова діяльність (у широкому розумінні) включає весь комплекс функціональних завдань, здійснюваних фінансовими службами підприємства і пов’язаних з фінансуванням, інвестиційною діяльністю та фінансовим забезпеченням (обслуговуванням) операційної діяльності суб’єкта господарювання».

Фінансова діяльність підприємств спрямовано на мобілізацію капіталу для фінансування операційної та інвестиційної діяльності, другими словами, на виконання таких основних завдань:

• фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

• пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення ліквідності і платоспроможності:

• виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, бюджетом, банками;

• мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого і соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

• контроль за ефективним розподілом і використанням фінансових ресурсів.

2. Законодавча база фінансової діяльності підприємств

При вивченні правових норм, які регулюють фінансову діяльність підприємств (у широкому розумінні слова), треба виходити з того, що ця діяльність відбувається в умовах певного правового простору, створеного в державі, найконцентрованіший вираз якого зафіксовано в Конституції України. Конституція регулює бюджетні права органів державної влади та управління і права, пов’язані з забезпеченням фінансової політики держави.

Державою регулюються наступні напрямки діяльності:

• фінансові аспекти створення підприємств різних організаційно-правових форм;

• порядок формування інформаційної бази управління фінансовою діяльністю підприємств;

• оподаткування;

• порядок та форми амортизації основних засобів і нематеріальних активів;

• режим кредитних операцій;

• порядок грошового обігу та форм розрахунків;

• валютне регулювання;

• регламентація інвестиційних операцій;

• функціонування ринку цінних паперів;

• порядок операцій страхування на фінансовому ринку;

• порядок та форми санації підприємств;

• процедури банкрутства та ліквідації підприємств.

Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання є (згідно Господарського кодексу):

• державне замовлення, державне завдання;

• ліцензування, патентування і квотування;

• сертифікація і стандартизація;

• застосування нормативів і лімітів;

• регулювання цін і тарифів;

• надання інвестиційних, податкових та інших пільг;

• надання дотацій, компенсаційних, цільових інновацій та субсидій.