2. Законодавча база інтелектуальної власності

До 1991 року в Україні, як і у всьому колишньому Радянському Союзі, у силу переваги суспільної форми власності і пануючої соціалістичної ідеології, були відсутні спеціальні закони про охорону інтелектуальної власності, а пра- вове регулювання відносин у цій сфері забезпечувалося, в основному, підза- конними актами.

Після проголошення незалежності і державотворення України 24 серпня

1991 року, почалося формування спеціального законодавства, що регулює пра- вовідносини у сфері інтелектуальної власності.

Початком становлення законодавства України про інтелектуальну влас- ність вважається день прийняття Закону України "Про власність", тобто 7 лю- того 1991 року. Цим Законом результати інтелектуальної власності вперше бу-

ли визнані об'єктами права власності. Основними джерелами права промисло-

вої власності, що складають основу спеціального законодавства про інтелекту- альну власність, є Закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (15 грудня 1993 року), "Про охорону прав на промислові зразки" (15 грудня 1993 року), "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (15 грудня

1993 року). Основним законом, що регулює правовідносини в сфері авторських

і суміжних прав, є Закон України "Про авторське право і суміжні права" (23

грудня 1993 року).

16 січня 2003 році Верховною Радою України було прийнято новий Циві- льний Кодекс України, Книга IV якого має назву "Право інтелектуальної влас- ності".

Важливим джерелом права інтелектуальної власності також є міжнародні конвенції і договори, до яких приєдналася Україна. Найбільш важливими з них є:

 Паризька Конвенція про охорону промислової власності;

 Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

 Договір про патентну кооперацію (договір РСТ);

 Лісабонська угода про охорону місць походження та їх міжнародної реєст- рації;

 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

 Договір Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності по авторському праву;

 Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм

та організацій мовлення тощо.

Таким чином, в Україні вже створена законодавча база, що регулює пра- вовідносини у сфері інтелектуальної власності. Але попереду ще велика робота

_{з його вдосконалення і гармонізації з міжнародним законодавством у цій сфері.}

3. Об'єкти і суб'єкти права інтелектуальної власності

3.1. Об'єкти права інтелектуальної власності

Об'єкт інтелектуальної власності, а точніше — об'єкт права інтелектуаль-

ної власності — це законодавчо визначений таким результат інтелектуальної ді- яльності в промисловій, науковій, літературній і художній сферах, що надає йо-

го автору особливості немайнові права, а також пов'язану з ним сукупність ви- ключних прав майнового характеру.

Об'єкти інтелектуальної власності є результатом творчої праці людини. Розрізняють два види творчості — технічну і художню. У відповідності до цьо-

го всі об'єкти інтелектуальної власності умовно поділяють на дві групи: об'єкти промислової власності і об'єкти авторського права та суміжних прав. Крім того, для зручності, виділяють в окрему групу, так звані нетрадиційні об'єкти інтеле- ктуальної власності, що не зовсім чітко вписуються в ці дві основні групи.

Одна група об'єктів інтелектуальної власності є результатом науково- технічної творчості, друга — художньої творчості. Наприклад, винаходи, про- мислові зразки, корисні моделі, знаки для товарів і послуг є результатом науко-

во-технічної творчості, а твори літератури, науки і мистецтва — художньої тво- рчості.

Перша група використовується переважно у сфері виробництва та на- дання послуг і сприяє підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності, забезпечує конкурентноздатність вироблених товарів і пос- луг.

Друга група — об'єкти авторського права і суміжних прав — використо-

вується в гуманітарній сфері для збагачення внутрішнього світу людини, фор- мування його світогляду. Ця група об'єктів інтелектуальної власності, в свою чергу, поділяється на дві частини — власне об'єкти авторського права та твори науки, літератури і мистецтва, і об'єкти суміжних з авторськими прав, до яких відносяться права виконавців творів, виробників фонограм і аудіо грам, ор- ганізацій мовлення.

Перелік об'єктів інтелектуальної власності не є вичерпним. З розвитком людської цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти інтелектуальної власності, насамперед, в галузі інформаційних технологій, генної інженерії то-

_що.