3. Механізм та апарат держави

Механізм держави – це система органів, організацій, інших інститутів держави, які складають її організаційну основу.

Механізми держави складають:

o органи державної влади;

o громадянство;

o територіальний устрій;

o бюджетна, грошова, банківська системи;

o збройні сили та інші військові формування;

o державні символи тощо.

Апарат держави – це система усіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави.

_{Систему органів державної влади України складають:}

1. Законодавчий орган – Верховна Рада України;

2. Глава держави – Президент України;

3. Виконавчі органи – вищі (Кабінет Міністрів України, Рада Мініст- рів Автономної Республіки Крим), центральні (міністерства, дер- жавні комітети, інші органи центральної виконавчої влади зі спеці- альним статусом), місцеві органи;

4. Судові органи – Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, які будуються на принципах територіальності та спе- ціалізації (ст.ст. 124, 125 Конституції України);

5. Контрольно-наглядові органи – Генеральний прокурор та підпо- рядковані йому прокурори, податкові адміністрації, санітарні, по- жежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.

4. Поняття, ознаки та функції права

Право – це різновид соціальних норм, система загальнообов’язкових правил поведінки, встановлених або санкціонованих державою.

Соціальна цінність права:

- за допомогою права забезпечується загальний стабільний порядок у сус- пільних відносинах;

- правове регулювання спроможне охопити соціально корисні форми пра- вомірної поведінки;

- право забезпечує можливість нормальних активних дій особи, бо не до- пускає незаконних втручань у сферу її правомірної діяльності;

- право забезпечує оптимальне поєднання свободи і справедливості.

Ознаки права:

- право встановлюється або санкціонується державою;

- право відповідає ідеалам справедливості та свободи;

- право має нормативний характер;

- право є виявленням волі, свідомості домінуючої частини або усього наро- ду;

- виконання права забезпечується можливістю застосування державного

_{примусу;}

- формальна визначеність права, тобто надання йому офіційної форми ви- разу через закони та інші нормативні акти.

Норми права відображаються у вигляді нормативно-правових актів. Здійс- нення норм права забезпечується державою за допомогою засобів заохочен-

ня, примусу, переконання.

Функції права – це основні напрямки його впливу на суспільні відноси-

ни. Вирізняють регулятивну та охоронну функції права. Регулятивна функція полягає у запровадженні певних правил поведінки, а охоронна – у застосуванні заходів юридичного захисту та юридичної відповідальності.

5. Джерела права

Джерела права – це засіб вираження і закріплення норм права. Види джерел права: правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий до- говір, нормативно-правовий акт.

1. Правовий звичай – санкціоноване державою правило поведінки, що склалося стихійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей.

Це найдавніше джерело права.

2. Правовий прецедент – рішення державного органу (посадовця) з кон- кретної справи, якому надається загальнообов'язкове значення при розгляді усіх наступних аналогічних справ.

3. Нормативно-правовий договір – добровільно узгоджені декількома суб'єктами загальні правила поведінки, які забезпечуються державою.

4. Нормативно-правовий акт – письмовий документ компетентного орга-

ну держави, у якому закріплено обов'язкове правило поведінки загаль- ного характеру.

Нормативно-правовий акт є домінуючим джерелом права і поділяється на закони і підзаконні акти.

Закон:

1) це акт законодавчого органу держави або самого народу;

2) регулює найважливіші відносини;

3) відображає волю й інтереси більшості народу;

4) має вищу юридичну силу щодо інших нормативних актів;

_{5) приймається в особливому порядку.}

Особливим різновидом законів є Основний Закон – Конституція, який регу- лює усі аспекти життєдіяльності країни. Інші ж закони регулюють конкретні проблеми.

Підзаконні акти – це акти органів держави, які видаються на основі за- конів з метою їх виконання. Вони теж мають юридичну силу, але не таку вели-

ку, як закони.

Види підзаконних актів в Україні:

 укази Президента України;

 постанови Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республі-

ки Крим;

 інструкції та нормативні накази керівників міністерств та інших відомств;

 розпорядження голів місцевих державних адміністрацій

 нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування та їх виконав- чих органів;

 нормативні накази й інструкції адміністрацій підприємств, установ, органі- зацій.