Тема 4. Історія створення західноєвропейських музеїв. Особливості музеїв америки.

АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується розгляду способів утворення та особливостей функціонування західноєвропейських музеїв та музеїв Америки, вивченню провідних музеїв світу.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

• вивчити історію створення провідних музеї світу;

• розглянути основні художні музеї Європи;

• охарактеризувати Британський національний музей;

• ознайомитись з старою пінакотекою в Мюнхені;

• охарактеризувати Метрополітен музей, Лувр.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

1.Тестування.

2.Усне опитування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

У XVIII ст. з'являються нові профільні групи і підгрупи музеїв. Так у 1738 - 1748 рр.. в Неаполі відкривається перший Археологічний музей на місцях розкопок Геркуланума і Помпей. Сенсацію зробили й розкопки Г. Шлімана, суперечки навколо результатів яких не вщухають досі.

У XVIII ст. починають будувати спеціальні музейні будівлі. Першою спеціалізованою музейною будівлею в Німеччині стала картинна галерея Сан-Сусі за проектом Брюінга, побудована в 1755-1763 рр.. Саме наприкінці XVIII ст. будівлі для зберігання і подання колекцій стали називати «музеями».

Систематичне колекціонування пам'яток науки і мистецтва починається в епоху Відродження в Італії, потім поширюється у Франції, Англії, Німеччині та інших країнах Європи. Колекціонуванням займалися європейські монархи, духовенство, знать, багаті купці. Наприкінці 15-16 ст. формуються колекції, що лягли в основу найстаріших музеїв: музеїв Ватикану, Уффіці, Лувру, Дрезденської картинної галереї.

Ідея суспільного значення музею починає пробивати собі дорогу в 18 ст. В Італії ще в 1769 герцог Леопольд вирішив перетворити Уффіці в публічний музей, проте відкрив доступ лише для вибраного кола відвідувачів.

Найбільшою подією стало створення Британського музею в Лондоні - першого в світі державного і публічного музею. Він був заснований в 1753, відкритий в 1759. Головна будівля побудована в 1824-1847 (арх. Р. і С. Смерк).

Рух за відкриття музеїв для широкої публіки починає формуватися під впливом ідей Просвітництва. Просвітителі одними з перших відзначили роль музею як освітньої установи, здатного передавати соціально значиму інформацію. Французька революція, що проходила під гаслами Просвітництва, намагаючись втілити їх на практиці, вперше зробила націоналізацію найбільших зібрань, що раніше належали королівській сім'ї, їх музеєфікацію і відкриття для публіки. В 1793 указом Конвенту паризький Лувр, колишній королівський палац, перетворився на національний публічний художній музей. Ця подія ознаменувала відкриття доступу до колекцій монархів, королівські збори перетворювалися на національну власність, ставали широкодоступними у просвітницьких цілях.

У Швеції, незважаючи на заяву короля Густава III в 1777 про те, що його колекції мають належати народу, відкриття загальнодоступного музею відбулося лише 85 років потому.

У Німеччині перші доступні публіці збори - Фрідріціанум в Касселі (1769-1777) були типовою для цієї пори колекцією раритетів, як і музей в Мангеймі, відкритий трохи пізніше.

Задуманий в Іспанії 1784 королівський музей Прадо призначався головним чином для експонатів природної історії, а не творів мистецтва.

Подібні змішані збори, характерні для цього періоду в історії музеїв, виникають навіть в Америці: у 1786 у Філадельфії створюється музей Ч.-У.Піля.

З початку 19 ст. передовою країною в музейному будівництві стає Німеччина.