Змістовний модуль 2. Соціально-економічні основи діяльності музеїв.

Тема 6. Музей як науково-дослідницький заклад.

АНОТАЦІЯ:

Тема присвячується пізнанню зв’язку між музеєм і наукою, вивченню видів науково-дослідної діяльності, плануванню дослідницької роботи.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

• вивчити види науково-дослідної діяльності музеїв;

• розглянути зв'язок музею і науки;

• розглянути особливості планування дослідницької роботи музею.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

1.Письмове опитування.

2.Усне опитування.

1. Письмове опитування.

Розкрити питання:

1. Складові науково-дослідної діяльності музеїв

2. Характеристика музеєзнавчих досліджень.

3 Наукові дослідження у рамках профільних наук.

4. Дослідження джерелознавчого характеру.

5. Основні напрями дослідницької діяльності.

6. Розробка наукової концепції музею.

7. Наукова концепція комплектування.

8. Вивчення музейних колекцій.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ:

Вся діяльність музею прямо або побічно спирається на наукові дослідження. Без них неможливе успішне комплектування фондів, тривале їх зберігання, створення повноцінної експозиції, проведення дієвої культурно-освітньої роботи.

Напрямки науково-дослідної роботи музею пов'язані як з науковим пошуком в рамках профільних наукових дисциплін (історії, біології, мистецтвознавства, літературознавства і т. д.), так і з дослідженнями в галузі музеєзнавства.

Науково-дослідна діяльність музеїв складається з

• профільних і

• музеєзнавчих вишукувань.

Наукові дослідження в рамках профільних наук в цілому відповідають тим напрямкам наукового пошуку, які характерні для галузей тих наук, чий джерельний матеріал зберігає музей. Музейні фахівці беруть участь у розробці приблизно тих самих проблем, що і співробітники інших споріднених за профілем науково-дослідних установ. Однак при цьому вони спираються на фонди і зосереджують свою увагу на питаннях, недостатньо вивчених в профільних дисциплінах, але важливих для музеїв.

Мова йде перш за все про дослідження джерелознавчого характеру, які направлені на виявлення документних властивостей музейних предметів та їх значення для розвитку профільних дисциплін. Іншими словами, музейні предмети в цих дослідженнях вивчаються з точки зору того нового знання, яке вони можуть дати профільній науковій дисципліні.

Таким чином, маючи єдиний предмет дослідження, музеї та спеціалізовані наукові установи виконують при цьому різні функції.

Перші зайняті збором емпіричних даних, накопиченням, зберіганням, первинною обробкою та систематизацією джерел, узагальненням отриманих даних, перетворенням їх у систему наукових фактів, співвіднесенням з вже наявними знаннями і уявленнями.

Другі зайняті глобальним узагальненням нових даних та їх введенням в систему вже сформованих наукових уявлень. Але це розділення функцій не виключає можливості для окремих фахівців займатися тією чи іншою роботою.

Музеєзнавчі дослідження покликані формувати нові знання в області теорії і методики збору, зберігання, обробки та використання музейних предметів.

У цій сфері виділяють наступні напрями дослідницької діяльності музеїв:

1. Розробка наукової концепції музею;

2. Дослідження в області комплектування фондів;

3. Вивчення музейних предметів і колекцій;

4. Дослідження в області охорони і зберігання фондів;

5. Наукове проектування експозицій і виставок;

6. Дослідження в області музейної комунікації;

7. Вивчення історії музейної справи;

8. Вивчення історіографії музеєзнавства.

Розробка наукової концепції музею представляє собою всебічне обгрунтування цілей і завдань створення, функціонування і розвитку музею, а також способів і засобів їх реалізації.

Дослідження в області комплектування фондів полягають у розробці наукової концепції комплектування, тобто всебічного і глибокого її обгрунтування. Таке обгрунтування є складовою частиною наукової концепції музею, а його деталізація вважається спеціальним, відносно самостійним напрямком науково-дослідної діяльності музею.

Наукова концепція комплектування включає в себе наступний комплекс робіт:

1. Оцінку структури та змісту наявного музейного фонду, включаючи аналіз вже склавшихся колекцій та визначення ступеня їх повноти;

2. Обгрунтування спрямованості і характеру комплектування або поповнення колекцій;

3. Визначення критеріїв відбору матеріалів до фондів з урахуванням цілей і завдань, що стоять перед музеєм;

4. Визначення кола і обсягу інформації, що фіксується в документах комплектування;

5. Розробку системи каталогів комплектування. Основний результат науково-дослідної роботи в області комплектування фондів - це створення або поповнення музейних колекцій. За результатами цієї роботи складаються наукові звіти, створюються виставки нових надходжень, видаються друковані каталоги нових надходжень, публікуються наукові статті та монографії.