Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Стратегія_Лекції (1).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
1.43 Mб
Скачать

9.3. Розробка фінансової стратегії

Фінансова стратегія — це підсистема корпоративної (чи ділової) стратегії, подана у вигляді довгострокової програми кон­кретних дій з використання власних і залучених зовнішніх фінансових ресурсів в організації для досягнення стратегічної конкурентної переваги.

В інших термінах фінансова стратегія — це сфера перети­нання і спеціалізованої інтеграції фінансового і стратегічного ме­неджменту.

Первинний формат стратегії. Особливості. Значення фінан­сової стратегії, тобто стратегічного аспекту фінансового фактора діяльності організації, видається очевидним. І особливо це оче­видно саме в російських умовах, що за критеріями нормального фінансового стану можна оцінювати тільки як довгостроково і стійко кризові.

Але навіть у таких умовах бізнес існує і якось розвивається. Отже, і він загалом, і його фінансова складова зокрема підкоря­ються відповідним загальним законам і закономірностям.

Тому в даному контексті насамперед треба підкреслити, що фінансовий фактор — це найважливіший критичний фактор будь-якого бізнесу, причому як у його тактичному, так і в страте­гічному аспекті. Це можна вважати першою характерною рисою фінансової стратегії.

Друга особливість фінансової стратегії:

  • фінансовий вимірник — єдиний вимірник усіх ключових моментів будь-якого бізнесу;

  • фінансовий аспект властивий кожній спеціалізованій стратегії для усіх їх є істотним; ^

  • фінансові аспекти всіх спеціалізованих стратегій і стратегії в цілому — це внутрішні моменти фінансової стратегії.

Таким чином, фінансова стратегія в певному значенні є універсальною стратегією, і, крім того, через фінансову стратегію відбувається особливе — за допомогою фінансів — інтегрування всіх спеціалізованих стратегій і всіх окремих стратегічних" по­зицій в єдину, цілісну й органічну стратегію організації.

Характерна риса фінансової стратегії полягає також у тому, що діяльність з її розробки і контролю за реалізацією і в теорії, і на практиці є однією з найбільш централізованих стратегій ком­панії.

Система цілей. При правильно поставленому процесі роз­робки корпоративної стратегії, так само як і у випадку з виробни­чою стратегією, система цілей фінансової стратегії повинна логічно випливати зі зміни стратегії організації. Із встановлених основних стратегічних цілей першого рівня система фінансових цілей повинна «виростати» як особлива фінансова галузь загаль­ного дерева стратегічних цілей організації.

У випадку побудови дерева стратегічних цілей організації методика формування фінансової галузі дерева, тобто системи цілей фінансової стратегії, може бути такою.

Крок 1. Визначення базового формату. Встановлюється за­гальне дерево стратегічних цілей організації, наприклад, з 4 рівнів.

Крок 2. Встановлення інтегральної фінансової мети. На рів­ні 1 загального дерева стратегічних цілей задається тільки одна інтегральна чи загальна фінансова мета організації.

Крок 3- Визначення основних цілей фінансової стратеги. На рівні 2 задається мета, що цілком відповідає основним стра­тегічним цілям встановленого формату фінансової стратегії.

Крок 4. Задання стратегічних вказівок з фінансів. На рівні З задаються конкретні стратегічні вказівки з фінансів, що цілком відповідають вказівкам установленого формату фінансової стра­тегії.

Стратегічні вказівки. Мета і вказівки фінансової стратегії повинні задовольняти загальні вимоги, що висуваються до стра­тегічних цілей і стратегічних вказівок.

Крім того, ці стратегічні цілі і вказівки зобов'язані адекват­ним чином розкривати предметну специфіку саме фінансової стратегії організації.

Конкретні дії. У даному контексті, не вдаючись у більш докладний опис можливих для фінансової стратегії конкретних дій, необхідно відзначити такі 2 позиції.

  1. Система стратегічних вказівок і адекватних конкретних дій фінансової стратегії повинна бути розроблена не тільки в розрізі всіх конкретних основних позицій стратегії, але і на всі конкретні роки заданого стратегічного періоду.

  2. На кожний поточний тактичний період у загальному біз­нес-плані організації в розділі фінансовий план по кожній страте­гічній вказівці фінансової стратегії повинна розроблятися і за­тверджуватися адекватна локальна система конкретних дій організації.

Стратегічний фінансовий баланс. У рамках фінансової стра­тегії на конкретно задану перспективу можлива розробка одного прогнозного стратегічного балансу чи їхньої системи.

Наприклад, на 5-річну стратегічну перспективу можна вста­новити систему таких стратегічних балансів: на 2 роки, на 3 роки, на 5 років.

Стратегічні баланси повинні складатися по істотно більш укрупнених, тобто агрегованих, позиціях у порівнянні зі звичай­ними (звітними) річними балансами організації.

Стратегічна орієнтація на «подвійне життя». Фінансова стратегія сучасної організації повинна вирішувати відповідні пи­тання в рамках трьох основних напрямків:

  1. повноцінний фінансовий сервіс усіх профільних бізнесів, що створюють і реалізують продукт організації;

  2. ефективний фінансовий бізнес на тимчасово вільних кош­тах організації;

  3. відносно самостійні фінансові бізнеси, здійснювані систе­мою дочірніх і/чи родинних фірм організації.

Різноманіття функціональних стратегій

Організація може розробляти стільки окремих функціо­нальних стратегій, скільки вважає за потрібне. Якихось твердих загальних правил чи обмежень на цей рахунок не існує.

По-перше, розробка функціонального аспекту корпоратив­ної стратегії істотно «зав'язана» на конкретну бізнес-ситуацію, й ефективність, як правило, досягається тільки в результаті деяко­го практичного досвіду роботи з функціональними різними стра­тегіями.

У літературі зі стратегічного менеджменту, крім відзначених функціональних стратегій, досить часто також зустрічаються:

  • технологічна стратегія;

  • інвестиційна стратегія;

  • стратегія в галузі НЮКР чи стратегія досліджень і розро­бок (К&Л);

  • інформаційна стратегія;

  • стратегія розвитку власне менеджменту чи управління ор­ганізацією і т.д.

При цьому простий аналіз показує, що загальне різноманіт­тя функціональних стратегій задається величезним різноманіттям конкретного функціонального розходження діяльності в різних організаціях.