- •Предмет історії держави і права України та методи її вивчення
- •Періодизація курсу історії держави і права України
- •Джерела історії держави і права
- •Рабовласницькі держави на території України
- •Зародження класового суспільства та становлення військової демократії
- •Виникнення державності у східних слов’ян. Антська держава
- •Формування державності у східних слов’ян. Виникнення України-Русі
- •Суспільний устрій Київської Русі
- •Державний лад Київської Русі
- •Основні джерела права
- •«Руська правда» – видатна пам’ятка давньоукраїнського права:
- •Суд і судочинство княжої доби
- •Особливості суспільного і державного устрою Галицько-Волинського князівства
- •Джерела та основні риси права
- •Формування Литовсько-Руської держави
- •Державний лад, суспільний устрій та правовий статус України в складі Великого Князівства Литовського
- •Литовські статути – видатні пам’ятки українського права
- •Кримінальне право та процес за Литовськими Статутами
- •Люблінська (1569 р.) і Берестейська (1596 р.) унії та їх наслідки для української державності
- •Суспільний лад і державний устрій українських земель за часів Речі Посполитої
- •Джерела та основні риси українського права за часів Речі Посполитої
- •Види злочинів і система покарань за часів Речі Посполитої
- •Магдебурзьке право в українських містах
- •Копні суди
- •Виникнення та розвиток Козацької Республіки
- •Джерела та основні риси права
- •Суд та судочинство
- •Формування української національної держави в ході визвольної війни під проводом б. Хмельницького
- •Українсько-московські договори 1654 р. Та правовий статус України в складі Московії
- •Гадяцькі статті і. Виговського (1658 р.)
- •Андрусівський мир між Польщею та Московією (1667 р.). Поділ України
- •Суспільний устрій та державний лад української гетьманської республіки. Виникнення та правовий статус реєстрового козацтва
- •Конституція п. Орлика
- •Ліквідація автономії України. Малоросійські колегії
- •Джерела та основні риси права української гетьманської держави
- •Кодифікація права в Україні у хviii ст.
- •Ліквідація гетьманства і Запорізької Січі
- •Політико-правовий статус Галичини, Північної Буковини та Закарпаття у хіх р. Систематизація права в Україні в першій половині хіх ст.
- •Валуєвський циркуляр та Емський указ як реакція царату на державницькі домагання українського суспільства
- •Реформи в Росії у другій половині хіх ст. Та їх наслідки для України
- •Селянська реформа 1861 року в Росії та її особливості в Україні
- •Розвиток суспільно-політичної думки та поширення державницьких ідей на західноукраїнських землях у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Українська Національна Рада в боротьбі за українську державність
- •Українське питання в роки Першої світової війни
- •Історичні передумови виникнення політичних партій і рухів на теренах України
- •Основні українські політичні партії кінця хіх – початку хх століття
- •Українська Центральна Рада та її боротьба за українську державність
- •Утворення та діяльність унр
- •Українська держава гетьманської доби
- •Україна за доби Директорії
- •Берестейська мирна угода (1918 р.) та її значення для України
- •Створення та діяльність зунр. Акт злуки унр та його історичне значення
- •Легітимність проголошення радянської влади в Україні
- •Україна в складі срср: правові засади входження та наслідки
- •Перша радянська конституція в Україні
- •Політичні репресії в Україні та їх наслідки
Джерела та основні риси права
Джерелами права в Галицько-Волинському князівстві були звичаї, Руська правда, князівське законодавство, магдебурзьке право, церковне право.
Східні слов’яни ще до створення Київської Русі мали досить розвинену систему звичаїв, які регулювали поведінку людей. Так, характеризуючи східнослов’янські племена, літописець у “Повісті временних літ” зазначає, що вони “имяху обичай свой і закон отець своих, й преданья каждо свои нрав”. З часом звичаї перетворюються в правові звичаї, тобто систему правових норм, яка складалася з санкціонованих державою звичаїв. До найбільш старих норм звичаєвого права Галицько-Волинської землі відносились норми, які регулювали порядок здійснення кровної помсти проведення деяких процесуальних дій, таких, як присяга, ордалії, оцінка показань свідків. Довгий час у Галицько-Волинському князівстві діяла усна форма звичаєвого права. Пізніше норми звичаєвого права знайшли відображення в статтях Руської правди.
Руська правда. В Галицько-Волинському князівстві в різні часи діяли відомі редакції Руської правди: Коротка, Поширена та Скорочена (з Поширеної редакції). Застосування норм Руської правди в Галицько-Волинському князівстві не мало яскраво виражених відмінностей. Руська правда не втратила свого значення з розпадом України-Русі. Вона відбилася на II Статуті Великого князівства Литовського, чинному в Галицько-Волинській землі і відомого під назвою Волинського.
Князівське законодавство існувало у вигляді грамот, договорів, уставів, прав тощо. Тут знайшла відображення подальша кодифікація права в Україні-Русі.
Юридичних грамот князів збереглося дуже мало. До нас дійшли лише передсмертні грамоти Володимира Васильовича Волинського 1287 р. про передачу Волинського князівства Мстиславові Даниловичу та міста Кобрина — його дружині Ользі та дві грамоти Андрія 1320 р. про надання торговельних привілеїв торунським і краківським купцям за згодою Боярської ради. Дійшла також грамота Юрія II Болеслава від 1339р. про надання місту Санок магдебурзького права.
Князівські грамоти регулювали найрізноманітніші питання, але, головним чином, це були юридичні норми, які встановлювали певні привілеї.
У договорах князів ми зустрічаємо постанови публічного, міжнародного та приватного права. Прикладом можуть бути договори галицьких князів Андрія та Лева з Прусським орденом хрестоносців. Найстарший з них датується роками між 1308 та 1316. Його підтверджували договори Юрія II Болеслава 1325—1327рр. і поновлювала грамота 1334—1335рр. того ж князя. Оригінал першого договору не зберігся, відомі лише грамоти 1316 та 1334рр.
У цих договорах “довічно” встановлювався оборонно-наступальний союз України (в особі Галицько-Волинського князівства) та Прусського ордену проти Литви, Польщі і татар. Ці договори цікаві ще й тим, що в них, крім підписів князя, є підписи представників Боярської ради. До грамот прикладено печатки князя та бояр.
Літописи вказують також на існування договорів князів з народом. Але самих договорів-“рядів” не збереглося.
Магдебурзьке право. У ХІІ — XIV ст. змінюється як політична, так і економічна роль міст. У Галицьке-Волинському князівстві розквітають ремесла. Данило Галицький засновує нові міста, закликає німців, поляків, українців і “люди ідяху день й день... й бе жизнь й наполниша двори окрест града, поле й села”.
У великих містах Галицько-Волинського князівства завжди було багато іноземців. То були хозари, греки, вірмени, поляки, болгари, євреї, араби, німці, італійці, скандинави тощо. Поступово іноземці отримують певні привілеї.
В кінці XIII ст. на українських землях з’являється німецьке міське (магдебурзьке) право. Вперше це право вводиться у Володимирі. Його отримують тільки німці. Магдебурзьке право виводило німців з-під місцевої юрисдикції адміністрації й підпорядковувало юрисдикції міста Магдебурга.
Одним з перших українських міст, яке отримало повне магдебурзьке право, був Санок. Привілей цьому місту на німецьке право було надано в 1339р. грамотою князя Юрія II Болеслава. В ній він дає війтівство своєму “слузі” Барткові з Сандомиру з правом на третину податків з міщан, з юрисдикцією та іншими привілеями. Вся грамота складена за зразком існуючих в інших країнах надань магдебурзького права. Міщани цього міста на 15 років були звільнені від податків і отримували інші пільги.
Пізніше магдебурзьке право було надано іншим українським містам: Львову (1356) і Кам’янець-Подільському (1374). Повну характеристику дії магдебурзького права в українських містах буде надано в наступному розділі.
Церковне законодавство. Як і в Київській Русі, в Галицьке-Волинському князівстві широко застосовувалося канонічне (церковне) право, джерелами якого були різноманітні церковні постанови та устави. Останні займають окреме місце серед пам’яток князівського законодавства. Найбільш поширеними в Галицько-Волинській землі були церковні устави Володимира Святого та Ярослава Мудрого.
Церква мала дуже широку юрисдикцію. Церковні суди розглядали всі шлюбно-сімейні справи, злочини проти моралі та неправомірні дії духовенства.