- •Предмет історії держави і права України та методи її вивчення
- •Періодизація курсу історії держави і права України
- •Джерела історії держави і права
- •Рабовласницькі держави на території України
- •Зародження класового суспільства та становлення військової демократії
- •Виникнення державності у східних слов’ян. Антська держава
- •Формування державності у східних слов’ян. Виникнення України-Русі
- •Суспільний устрій Київської Русі
- •Державний лад Київської Русі
- •Основні джерела права
- •«Руська правда» – видатна пам’ятка давньоукраїнського права:
- •Суд і судочинство княжої доби
- •Особливості суспільного і державного устрою Галицько-Волинського князівства
- •Джерела та основні риси права
- •Формування Литовсько-Руської держави
- •Державний лад, суспільний устрій та правовий статус України в складі Великого Князівства Литовського
- •Литовські статути – видатні пам’ятки українського права
- •Кримінальне право та процес за Литовськими Статутами
- •Люблінська (1569 р.) і Берестейська (1596 р.) унії та їх наслідки для української державності
- •Суспільний лад і державний устрій українських земель за часів Речі Посполитої
- •Джерела та основні риси українського права за часів Речі Посполитої
- •Види злочинів і система покарань за часів Речі Посполитої
- •Магдебурзьке право в українських містах
- •Копні суди
- •Виникнення та розвиток Козацької Республіки
- •Джерела та основні риси права
- •Суд та судочинство
- •Формування української національної держави в ході визвольної війни під проводом б. Хмельницького
- •Українсько-московські договори 1654 р. Та правовий статус України в складі Московії
- •Гадяцькі статті і. Виговського (1658 р.)
- •Андрусівський мир між Польщею та Московією (1667 р.). Поділ України
- •Суспільний устрій та державний лад української гетьманської республіки. Виникнення та правовий статус реєстрового козацтва
- •Конституція п. Орлика
- •Ліквідація автономії України. Малоросійські колегії
- •Джерела та основні риси права української гетьманської держави
- •Кодифікація права в Україні у хviii ст.
- •Ліквідація гетьманства і Запорізької Січі
- •Політико-правовий статус Галичини, Північної Буковини та Закарпаття у хіх р. Систематизація права в Україні в першій половині хіх ст.
- •Валуєвський циркуляр та Емський указ як реакція царату на державницькі домагання українського суспільства
- •Реформи в Росії у другій половині хіх ст. Та їх наслідки для України
- •Селянська реформа 1861 року в Росії та її особливості в Україні
- •Розвиток суспільно-політичної думки та поширення державницьких ідей на західноукраїнських землях у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Українська Національна Рада в боротьбі за українську державність
- •Українське питання в роки Першої світової війни
- •Історичні передумови виникнення політичних партій і рухів на теренах України
- •Основні українські політичні партії кінця хіх – початку хх століття
- •Українська Центральна Рада та її боротьба за українську державність
- •Утворення та діяльність унр
- •Українська держава гетьманської доби
- •Україна за доби Директорії
- •Берестейська мирна угода (1918 р.) та її значення для України
- •Створення та діяльність зунр. Акт злуки унр та його історичне значення
- •Легітимність проголошення радянської влади в Україні
- •Україна в складі срср: правові засади входження та наслідки
- •Перша радянська конституція в Україні
- •Політичні репресії в Україні та їх наслідки
Конституція п. Орлика
Величезне значення для розуміння історичного розвитку української державності мала спроба встановлення в Україні конституційного устрою.
Після смерті Івана Мазепи у 1710 році гетьманом було обрано генерального писаря Пилипа Орлика. Це був один з найвидатніших діячів XVII — XVIII ст., самовідданий український патріот, який все життя присвятив боротьбі за незалежність України. Його діяльність як гетьмана проходила в еміграції. В день виборів П. Орлика 5 квітня 1710 року в Бендерах було підписано договір під назвою “Конституція прав і свободи Запорозького Війська” (Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького). Його зміст свідчив про наміри та упевненість укладачів повернутися з еміграції на батьківщину, де договір отримає юридичну силу для всієї України. На час складання договір був цілком реалістичним, а не теоретичним проектом, яким він став пізніше, коли повернення гетьмана П. Орлика в Україну стало неможливим. Історичне значення договору перш за все втому, що він був першим конституційним актом в Україні.
Договір має чітку систему. Відкривається він релігійною формулою, характерною для важливих державних актів того часу “...во ім’я Отца і Сина і Святого Духу, во ім’я Троїці Святої славимої”. Далі йде цікава фраза, яка вказує, що договір мав тимчасове значення: “...нехай станеться на веко-помную Войська Запорожського славу й памятку”. Вслід за цим йде вступ і 16 пунктів договору. Перші шість пунктів мають загальнодержавне значення: про релігію (п. 1), про територію та кордони (п. 2), про відносини з Кримом (на які П. Орлик покладав великі надії) (п. 3), про Запорізьку Січ (п.п. 4, 5). Пункти з 6 по 16 говорять виключно про українську державність. Основний їхній зміст — незалежність України від Польщі та Москви. Передбачалось створення козацького парламенту, який мав скликатись тричі на рік. Крім генеральної старшини, до нього мали входити представники від Запорізької Січі та по одному представникові від полків.
Наявність козацького парламенту обмежувала гетьманську владу і робила з України конституційну державу. “Конституція” обмежувала права гетьмана на користь старшинської аристократії і точно встановлювала, якими прибутками міг користуватися гетьман. “Конституція” приділяла увагу також соціальному становищу міщан, селян та козаків — “людей убогих”. В цілому вона свідчила про перемогу старшинської аристократії над гетьманським абсолютизмом. Та боротьба, яка почалася ще в роки Визвольної війни між двома течіями в українському державному будівництві — самодержавною та республіканською, закінчилася тріумфом останньої. “Конституція”, в якій гармонійно поєднувались інтереси гетьманської влади і козацької старшини, як провідної верстви в Україні, була в той же час маніфестом державної волі українського народу, пам’ятником української державно-політичної думки.
Акт обрання П. Орлика гетьманом і “Конституція” були затверджені шведським королем Карлом XII. У “Конституції” неодноразово згадується про протекторат шведського короля над Україною. Це потрібно “...для большей крепости Украіни”, “...для заховання оной целости в правах наданих й границах” (п.7). Таким чином, цей протекторат не був підданством українського народу Швеції. Він орієнтувався на зовнішню незалежність України і міцність її внутрішнього устрою.