5.5 Шкідливі звички.

Здоров'я нації в наш час розглядається як показник цивілізованості держави, що відбиває соціально-економічне становище суспільства. Сьогодні здоров'я вже не розглядають як суто медичну проблему. У Преамбулі Статуту ВООЗ (1948) записано: "Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад".

Більш того, суто медичні питання становлять лише малу частину феномена здоров'я. Так, узагальнені підсумки досліджень залежності здоров'я людини від різних чинників переконують, що стан системи охорони здоров'я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%) і найбільше - на умови і спосіб життя (близько 50%). Левова частка (із 50%) припадає на поширення шкідливих звичок серед людей, таких як тютюнопаління, токсикоманія, наркоманія, алкоголізм. Серед

причин цих згубних звичок можна назвати:

− наявність сприятливих умов в суспільстві (легко добути, поширена реклама, припустимість);

− руйнування ідеологічної основи суспільства, втрата духовних орієнтирів, необхідність різко змінити спосіб життя;

− задоволення допитливості;

− традиції, звички, поширені в суспільстві;

− самоствердження і створення власного "я";

− підтвердження власної дорослості;

− для створення дружньої атмосфери;

− позбутися нудьги, подолати стрес;

− взаємовідношення, уклад родини;

− бажання бути прийнятим якоюсь групою;

− патологія особистості та характеру; спроба здійснити в лікувальних цілях;

− певна мода у колі підлітків, юнаків;

− розвиток емансипації, зміна ролі жінки в сім'ї;

− втеча від проблем, пов'язаних з дійсністю;

− подолання почуття самотності;

− позбутися фізичних і психічних страждань;

− спадковість.

Всі названі шкідливі звички відносяться до класу наркологічних захворювань, в основі яких покладена основна ознака-формування психічної та фізичної залежності.

Алкоголь, нікотин, наркотики, токсичні засоби можна класифікувати на групи:

− седативні отрути-депресанти, які заспокоюють нервову систему, усувають функції збудження і сприйняття, викликаючи приємні почуття;

− стимулятори, які на деякий час збуджують функції головного мозку, активізуючи роботу організму;

− галюциногени, які викликають галюцинації.

Проведемо характерологічний аналіз деяких наркотичних речовин.

Нікотин - одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму, наркотична дія якої створює потяг до куріння, яка переходить у залежність. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо. Як і будь-який наркотик, нікотин, в першу чергу, діє на нервову систему. Складові частини тютюнового диму потрапивши в легені, всмоктуються в кров і розносяться нею по всьому організму. Через 2-3 хвилини після вдихання диму нікотин вже потрапляє в клітини головного мозку і ненадовго підвищує їх активність. При цьому судини мозку розширюються і у людини виникає суб'єктивне відчуття освіжаючого припливу енергії та піднесення. Однак невдовзі це почуття зникає.

Фізіологічно це пов'язано з наступним звуженням судин мозку та зниженням його активності. Однак нікотин негативно впливає не лише на нервову систему, а також на дихальну, серцево-судинну системи та систему травлення. Імовірність захворіти раком легенів, бронхітом, стенокардією, гастритом, виразкою шлунку значно вища у людей, що курять.

Токсичні речовини із побутової хімії (клеї, бензин, лаки для нігтів, розчини, аерозолі), випаровуючись, впливають на мозок людини, гальмують функції організму, вводять людину в оману, викликаючи приємні відчуття.

Формування залежності настає дуже швидко. Вдихання висококонцентрованих парів може призвести до порушення серцевої діяльності, затримки дихання і смерть.

Алкоголь (етиловий спирт, чи етанол) - це найбільш розповсюджена наркотична речовина. Чим він приваблює? Він збуджує, підбадьорює, піднімає настрій, змінює самопочуття, робить бесіду жвавішою. Але алкогольне сп'яніння - це грубе порушення функцій головного мозку внаслідок отруєння алкоголем (90% вжитого алкоголю поглинається мозком). Початок сп'яніння характеризується порушенням діяльності великих півкуль і поступово інших ділянок ЦНС. Алкоголь всмоктується досить швидко в кров, яка розносить його по всьому організму. Рівень алкоголю в крові є показником інтоксикації організму. Звичайна його концентрація у крові (0,01 - 0,05%). Якщо кількість алкоголю в крові збільшується до 0,1%; виникає сп'яніння, зміна емоційного стану, сприйняття і мислення, розвиваються рухові порушення; 0,2% - неможливість підтримувати вертикальне положення, 0,3%-порушення свідомості, повна нерухомість, (0,4 - 0,5%) - людина впадає в коматозний стан,свідомість виключена, рефлекси відсутні, функціонують лише легені і серце; при подальшому підвищенні рівня настає смерть. Часте вживання алкоголю призводить до жирового переродження серцевого м'язу, підвищується зсідання крові, судини стають ламкими, що може призвести до різних хвороб (інфаркт, інсульт, тромбофлебіт). Токсичні продукти, вражаючи клітини печінки, викликають запальні процеси та її жирове переродження і як наслідок-цироз.

Дія алкоголю на легені спричиняє хронічне запалення бронхів та легень.

Наркотики - природні і синтетичні речовини, які викликають наркоманію, хворобу, яка характеризується неухильним потягом до наркотиків. При вживанні наркотичних засобів в значних кількостях виникає, так звана, наркотична залежність. При вживанні любих наркотиків швидко формується психічна залежність, коли окремі люди знаходять їх дію настільки бажаною і очікуваною, що це викликає в них потребу приймати наркотик постійно. Більшість наркотиків услід за цим викликають формування важкої фізичної залежності, коли в результаті більш чи менш тривалого прийомунаркотик стає частиною обміну речовин і організм уже не здатний обходитись без нього. При цьому щоб досягти ефекту, дози потрібно весь час збільшувати, а припинення вживання наркотиків приводить до сильних больових відчуттів,настає абстиненція (так звана "ломка").

Опіум - це психоактивна речовина, яка має найдовшу історію. Опіум-це молочний сік. який отримують з головок опіумного маку. Спосіб вживання опіуму з метою отримання наркотичного сп'яніння залежить від географічних та культурних особливостей, а також традицій. В Ірані і Туреччині опіум їдять, китайці-курять, а європейці і американці вводять шляхом ін'єкцій. Зіниці очей звужуються, дихання уповільнюється, і людина ніби впадає в літаргію. На декілька годин біль і хвилювання поступається місцем щастю і блаженству, але за це почуття необхідно платити: швидко настає психологічна і фізична залежність. Найбільш частими ускладненнями хронічного зловживання опіумом є: опіумна гарячка, вірусне запалення печінки, гнійні інфекції шкіри та тканин, запалення та затвердіння вен.

Морфін - найбільш відомий алкалоїд опіуму, виділений у 1805 році. Це білий кришталевий порошок, який не має запаху, його легко розпізнати за терпким смаком. Він використовується як знеболювальний засіб у медицині. Наркомани найчастіше приймають морфін шляхом ін'єкцій, щоб швидше досягнути ефекту. Найбільш розповсюдженим ефектом впливу морфіну є його пригнічена дія на центральну нервову систему. Симптоми вживання морфіну: звужені зіниці; важкі запори, які чергуються з проносом; а головний симптом-розвиток абстинентного синдрому при раптовому припиненні прийому морфіну.

Героїн - це напівсинтетичний похідний морфіну, вперше отриманий в 1898р. для боротьби із залежністю від морфіну. Героїн у 20-25 разів сильнішийза морфін і вдвічі-в плані звикання. Це наркотик, який найшвидше викликає фізичну залежність. З цієї причини героїн не використовують у медицині, а наркомани вводять в організм шляхом ін'єкцій. Найпоширенішою причиною смерті наркоманів є передозування. Навіть відносно невеликі дози героїну можуть стати причиною смерті наркомана внаслідок набряку легень та шоку.

Барбітурати - це ліки, які є похідними барбітуратової кислоти, вони викликають пригнічення мозкових центрів, які контролюють вищу нервову діяльність. З цієї причини барбітурати використовують для лікування безсоння й зняття напруги та невпевненості. Наркомани вживають препарати, ковтаючи їх, або шляхом ін'єкцій. Барбітуратна наркоманія з урахуванням її ефектів танаслідків більш небезпечна, ніж опіоманія. При отруєнні організму барбітуратами наркоман більше хворий психічно та емоційно збуджений, у нього порушена координація рухів та підвищена схильність до епілептичних припадків, які проявляються у фазі абстиненції.

Кокаїн - це алкалоїд, який міститься в листях рослини коки, має збуджуючу дію. При вдиханні викликає подразнення та сухість слизової оболонки носа. Тривалі вживання наркотику може призвести до перфорації носової перегородки і за цією ознакою кокаїномана легко пізнати. Наркомани не потрапляють в фізичну залежність, як опіомани, але психічна залежність від кокаїну виражена досить сильно. Постійне і часте вживання кокаїну викликає дуже несприятливі стани, такі як параноя, марення, галюцинацію та манію переслідування. Такі хворі потребують лікування у психіатра.

Крек - різновид кокаїну, який курять. Має поширення із-за низької ціни, він в десять разів небезпечніший за кокаїн. Оскільки він проникає в кров через легені, то надходить в мозок за лічені секунди і миттєво викликає залежність. Стан ейфорії продовжується всього лиш 15-20 хвилин, а потім настає глибока депресія.

Амфетаміни - збуджуючі засоби, вживання яких викликає почуття бадьорості, активності "приплив сил", але при цьому визначаються балакучість і метушливість. В стані сп'яніння розширюються зіниці очей, прискорюється серцебиття, дихання, підвищується артеріальний тиск, наявність цукру в крові, знижується апетит. Швидко формується психічна і фізична залежність від наркотику. Тривале вживання амфетаміну викликає суттєві розлади особистості, які приводять хворого до життєвого краху.

Екстазі - похідний амфетаміну, його називають - "наркотик для дискотек". Прийнявши його, можна танцювати цілу ніч, але потім настає "похмілля": стомленість, сонливість. У наркоманів зі стажем він враховується "легким", але, як похідний амфетаміну він володіє всіма негативними якостями цього достатньо "важкого" наркотику.

Гашиш (анаша, план) - наркотик, вироблений з пилку квітучої коноплі, це дуже поширений вид наркотиків, який курять. Безпричинний, нестримний сміх-один із зовнішніх проявів гашишного сп'яніння. Наркомани балакливі, жестикулюють у цьому стані, мислення стає беззв’язним , можуть виникати галюцинації, в стані гашишного сп'яніння кольори стають надзвичайно

яскравими, звуки сприймаються голосніше, перекручується сприйняття відстані (перевернутий бінокль). При виході із стану інтоксикації збудження зменшується, посилюється слабкість, загальмованість, апатія, знижується артеріальний тиск, настає глибокий сон. При тривалому вживанні в головному мозку відбуваються судинні порушення, порушується серцевий ритм, відбувається атрофія печінки, ниркова недостатність, легеневі захворювання, у чоловіків знижується потенція.

При передозуванні гашишу порушується свідомість від приголомшеності до коми. Може розвитися психоз типу білої гарячки, який триває від декількох годин до декількох днів.

Маріхуана - наркотик, вироблений з коноплі, ефект якого слабше, ніж гашишу. При курінні він потрапляє в мозок всього за декілька секунд і миттєво викликає ейфорію. Підвищення дози маріхуани викликає серйозні зміни в емоційній сфері: послаблення уваги, порушення пам'яті, помилкове некритичне ставлення до свого стану. Можуть з'являлися галюцинації, різні фобії. Вислови наркомана незрозумілі для оточуюих. Він демонструє прояви манії переслідування, при цьому може бути небезпечним. Часто маріхуана стає відправною точкою для вживання сильніших наркотиків.

ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти) - психоактивний штучний наркотик у вигляді порошку або розчину, не має кольору, смаку та запаху. Швидкість дії ЛСД залежить від способу вживання, кількості препарату та індивідуальної чутливості. Настрій змінюється, стає то піднесений, то тривожний. З'являються зорові галюцинації, спочатку в вигляді яскравих спалахів, потім геометричних фігур, в подальшому "бачення" набувають чіткі контури і починають уявляти собою фігури фантастичних тварин, картини краєвидів та інше. В момент кульмінації наркомани відчувають, як вони віддаляються від свого тіла, бачать при цьому чудові картини так чітко, ніби реальні. Це може призвести до паніки і небезпеки поранити себе, іноді до суїцідних реакцій. Тривале вживання ЛСД перекручує енцефалограми головного мозку, порушує пам'ять, погіршує мислення, розсіюється увага.

Ефедрон, первитин - похідні ефедрону кустарного виготовлення, які поширені в нашій країні. Дія їх нагадує дію кокаїну , але має і свої відзнаки. При прийомі також визначається приплив сил і енергії, наркомани готові "на великі здійснення", намагаються писати вірші, картини, щось винаходити, але все кидають, не завершив. Психічна залежність поглиблюється формуванням фізичної залежності, коли люди змушені приймати наркотики щодня, інколи і декілька разів на день, в іншому випадку виникає надзвичайно важка

абстиненція. Страждають в першу чергу мозок і нервова система, де швидко руйнується сама нервова тканина і людина може стати інвалідом. Змінюється і зовнішній вигляд хворих ефедроновою наркоманією, це виснажені люди з запалими очами і блідою шкірою. Ефедрон відноситься до найбільш важких наркотиків, які викликають глибокі ураження нервової системи.

44