1.3 Ризик як оцінка небезпеки. Концепція прийнятного (допустимого) ризику

Розглянувши чинники небезпек ми переконались в тому, що небезпека – це поняття стохастичне, випадкове, яке залежить від багатьох чинників. Для кількісної оцінки небезпеки залучається теорія імовірності і вводиться таке поняття як ризик.

Ризик – це усвідомлена можливість виникнення події з певними небажаними наслідками.

В різних сферах життя часто використовуюсь це поняття: ризик виникнення природного явища, аварії на техніці, фінансовий ризик, ризик загибелі людини і т.п.

Можна визначити наступні методи визначення ризику:

• інженерний, який спирається на статистику. Розрахунки частоти проявлення небезпек, імовірнісний аналіз безпеки, на побудови „дерев” небезпек;

• модельний ,який базується на побудові моделей впливу небезпек на окрему людину, соціальні, професійні групи тощо;

• соціологічний(соціометрична оцінка), що базується на опитуванні населення та працівників.

Найчастіше використовують інженерний метод, коли під ризиком розуміють частоту реалізації небезпеки. Величину ризику(R) визначають як відношення кількості подій з небажаними наслідками, що вже сталися(n), до максимально можливого їх числа(N) за конкретний період часу:

Ця формула дозволяє розраховувати величину індивідуального ризику як від окремого чинника небезпеки, так і загальний ризик від купи чинників.

Приклад. Розрахунок індивідуального ризику побутового травматизму зі смертельними наслідками в Україні за 2002 рік.

За основними чинниками нещасних випадків Чинники Кількість смерт. випадків Ризик

Транспорт 9245 197*10-6

Випадкове отруєння алкоголем 10 320 220*10 -6

Інші випадки отруєння 4708 100*10-6

Випадкові падіння 3018 64*10-6

Дія вогню та полум'я 2348 50*10-6

Випадкові утоплення та занурення 4425 94*10-6

Випадкові удушення, закупорка

дихальних шляхів 2819 60*10-6

Дія електричного струму 934 20*10-6

Самогубства та самопошкодження 12 543 267*10-6

Вбивства та навмисні ушкодження 5708 121*10-6

Інші нещасні випадки 19 202 408*10-6

Всьго 75 270 1601*10-6

Наразитись на смертельну небезпеку в побуті міг практично кожний із 47

млн. чоловік. Тоді загальний ризик склав:

75270

R = =1601 .10-6

47.10-6

В таблиці наведені індивідуальні ризики загибелі від окремих чинників і загальний ризик від усіх чинників.

Більш зручним визначати ризик як кількість загиблих із якоїсь виборки: 1000 чоловік на мільйон чоловік. Для цього треба визначений ризик помножити на величину виборки. Із наведеного свідчить, що за 2002 рік із кожного мільйона громадян України в побутовій сфері загинуло 1601 чоловік.

Концепція прийнятного (допустимого) ризику За ступенем допустимості ризик буває знехтуваний, прийнятний, гранично-допустимий, надмірний.

- Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

- Прийнятний вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

- Гранично-допустимий ризик - це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

- Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

На практиці досягнути нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо. Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гуманністю, може обернутися на трагедію для людей.

Знехтуваний ризик в теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного ризику.

Величину прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Нетреба підтримувати необхідне співвідношення витрат у зазначених сферах. Так, скорочення витрат на охорону навколишнього природного середовища на користь техногенної та соціальної сфер, призведе до забруднення атмосфери, води, грунтів, що неминуче вплине на ріст захворюваності, погіршення умов життя.

Тому потрібно вирішувати задачу в трьохмірному просторі, мінімізуючи витрати для досягнення заданого рівня загального ризику. В деяких країнах, наприклад, Нідерландах, рівні прийнятного ризику встановлені в законодавчому порядку. Прийнятним рівнем індивідуального ризику для смертельних випадків вважається значення 10-6 на рік. У нашій країні поняття прийнятного ризику поки що широко не використовується.