43. Композиційні прийоми в проектній діяльності.

Роль композиційних прийомів у розробці конструктивних ідей тектонічної структури та посиленні пластичної й емоційної виразності композиції виробу. Головні композиційні прийоми: ритм, симетрія, асиметрія, статика і динаміка. Ритм як відображення закономірностей реального світу у всіх видах мистецтва, один з необхідних засобів організації художньої форми. Симетрія як композиційний прийом чіткого впорядкування у розташуванні, поєднанні елементів частин відповідної структури виробів. Види симетрії. Асиметрія як відсутність будь-якої симетрії. Динаміка та її протилежність статика (урівноваженість).

44. Засоби виразності в художньому конструюванні.

Засоби емоційно-художньої виразності: фактура, текстура, колір, графіка, пластичність і ажурність. Фактура як спосіб подачі, формування поверхні твору. Природна і технологічна фактура. Текстура як природний візерунок на поверхні розрізу деревини, деяких мінералів, рогу, утворений різноманітними шарами матеріалу. Графічність як позитивна якість композиції.

45. Поняття про колір в художньому конструюванні.

Роль кольору в нашому житті і діяльності. Колір як властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття згідно зі спектральним складом відбитого або випромінюваного ними світла. Групи кольорів: хроматичні і ахроматичні. Хроматичні кольори, як ті кольори і їх відтінки, які ми розрізняємо в спектрі (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). Кольоровий тон, насиченість і яскравість хроматичних кольорів.

46. Основні закони кольорознавства у проектній діяльності.

Закони змішування кольорів, залежно від розміщення протилежних і суміжних кольорів у кольоровому колі. не додаткових хроматичних кольорів різних кольорових тонів, від самих кольорів, але не від спектрального складу світлових потоків, що викликають ці кольори.

47. Гармонія кольорів у художньому конструюванні.

Особливості сприйняття людиною різних кольорів і кольорових поєднань. Просте і складне поєднання хроматичних кольорів. Використання у процесі художнього конструювання положення про гармонію кольорів.

48. Теоретичні передумови художнього конструювання.

Дизайн як наукова дисципліна. Вивчення тих властивостей промислових виробів, що виявляються в процесі експлуатації. Найважливіші споживчі властивості промислових виробів: суспільна доцільність, відповідність призначенню, зручність експлуатації і ремонту, естетична значущість. Комплексні вимоги дизайну щодо оцінки якості проектування і виробництва промислової продукції: соціальні; утилітарно-функціональні; ергономічні; естетичні.

49. Основні принципи художнього конструювання.

Художнє конструювання як метод проектування виробів промислового виробництва, впровадження якого повинне забезпечувати високу якість продукції. Основна мета художнього конструювання. Напрямки (спеціалізації) у сфері діяльності дизайнера. Принципи художнього конструювання виробів промислового виробництва: комплексне, одночасне вирішення утилітарно-функціональних, конструктивно-технологічних, економічних, соціальних і естетичних питань; врахування особливостей навколишнього середовища та конкретних умов; єдність форми і змісту.

50. Методика художньо-конструкторського аналізу.

Особливості художньо-конструкторського, функціонального та композиційного аналізу. Художньо-конструкторський аналіз як комплексний, цілісний і різнобічний процес, у ході якого послідовно розглядають та оцінюють досконалість виробу, і зокрема: функціональність, конструктивність, технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність, вимоги ергономіки, раціональність композиції й естетичність. Послідовність художньо-конструкторського аналізу об’єктів проектування. Прототипи і аналоги в художньо-конструкторському аналізі виробу. Комплекс функціональних вимог за основними групами виробів.