3.2. Мікроклімат

Мікроклімат виробничого приміщення – це стан повітря у виробничому приміщенні. Мікроклімат визначається такими параметрами: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання. Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря нормується з урахуванням пори року та категорії робіт відповідно ГОСТу 12.0.005-84 ССБТ.

Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату Таблиця 3.1

Виробниче приміщення	Холодний період року			Теплий період року
	t, С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря,м/с	t, С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря,м/с
Сокоочисне відділення, випарна станція, приміщення механічних фільтрів, підігрівачів	1722 2224 1722 2224	75 75 65 65	0.5 0.5 0.10.3 0.5	Не більше ніж на 5 С розрахункової літньої температури, але не вище 28 С	При 28 С – не більше 55%. При 25 С – не більше 60%. При 24 С – не більше 75%.	0.71.0
Вапнякове відділення	1722	100	0.5	Не вище 28 С	75	0.71.0

Для зменшення теплового випромінювання, яке виділяється в навколишнє середовище гарячими поверхнями обладнання, поверхні і трубопроводи покривають шаром ізоляції. При необхідності теплоізоляція своєчасно поновлюється. Для підтримки мікроклімату навколишнього середовища на робочих місцях змонтована припливно – витяжна вентиляція. Компенсація повітря, яке видаляється через аераційний ліхтар, відбувається через вікна і фільтрацію через нещільності будівельних конструкцій. Всі ці заходи забезпечують підтримання допустимих параметрів повітря в цеху у відповідності з санітарними нормами. Контроль мікроклімату здійснюється службою охорони праці та органами санітарного нагляду.

3.3. Склад повітря робочої зони

У сокоочисному відділенні в результаті технологічного процесу в повітря робочої зони можуть потрапляти такі речовини:

- NH3 і сірководень (внаслідок проходження реакцій розкладу на випарній установці);

- Н₂S, Na₂CO₃ та HCl (при виварюванні випарки);

- СО і СО2 (на станції дефекосатурації);

- SО2 (при сульфітації соку та сиропу);

- СІ2 (при дезинфекції);

- Н2SО4 (при регенерації іонообмінних смол);

- формалін (в ДУ, в ємкостях для зберіганя сиропу).

Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинно перевищувати ГДК для цих речовин згідно ГОСТ 12.0.005-84 ССБТ.

ГДК,клас небезпеки та агрегатний стан шкідливих речовин в повітрі робочої зони

Таблиця 3.2

Назва речовини	Величина ГДК, мг/м^3	Клас небезпеки	Агрегатний стан
NH3	20,0	4	П
HCl	5,0	2	П
SО2	1,0	2	П
Сода кальцинована	2,0	3	А
Сірчаний ангідрид	1,0	2	П
СО	20,0	4	П
СО2	0,5	4	П
СІ2	1,0	2	П
Н2S	10,0	2	П
Н2SО4	1,0	2	А

У повітря робочої зони може потрапляти вапняковий пил, пил активованого вугілля та сірка. ГДК для цих речовин згідно ГОСТ 12.005-76 вказані в таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Назва речовини	Величина ГДК, мг/м^3	Клас небезпеки
Вапно	6,00	4
Вугілля	10,0	4
Сірка	0,01	1

Контроль забрудненості повітря здійснюється службою охорони праці та органами санітарного нагляду.