3.4. Природне та штучне освітлення

Одним з найважливіших елементів умов праці є освітлення. Вірно виконана система освітлення відіграє суттєву роль у зниженні виробничого травматизму, зменшує потенціальну небезпеку багатьох виробничих чинників, створює нормальні умови роботи, підвищує загальну працездатність.

При освітленні виробничих приміщень використовують природне і штучне освітлення.

3.4.1. Природне освітлення

Джерелом природного освітлення є сонячна енергія. Природне освітлення найбільш сприятливе, так як спектр його найбільш адекватний людському оку, а ультрафіолетова частина спектру має бактерицидну дію. Природне освітлення-освітлення приміщень прямим чи відбитим світлом сонця, що проникає через світлові фрамуги, вікна, прорізи, зовнішньо огороджуючи конструкції. Воно може бути:

- боковим (через прорізи у стінках, вікна);

- верхнім (це освітлення крізь ліхтарі та світлові прорізи, а також через прорізи у стінках, у місцях перепаду висот будівель);

- комбіноване (поєднання бокового і верхнього штучного освітлення).

При розрахунку необхідної природної освітленості на робочих місцях і в приміщенні, окрім КПО (коефіцієнт природної освітленості), враховуються глибина приміщення, площа підлоги, вікон та ліхтарі, їх затемнення сусідніми будівлями. Це здійснюється за допомогою поправочних коефіцієнтів (додаток 5 СНІП П-4-79).

Необхідна площа в м²світлових прорізів при бічному освітленні розраховується за формулою:

Sв = SпЕнКзη_вК_бд/ (100тсг1),

де: Sв - площа вікон, Sп-площа підлоги приміщення, Ен - нормовані значення КПО, η_в - світлова характеристика вікон, Кз - коефіцієнт запаса, Кбд- коефіцієнт, який враховує затемнення вікон протилежними будівлями, тс -загальний кофіцієнт світлопропускання, r1 - коефіцієнт, який враховує відбиття світла при бічному освітленні.

З часом із-за забрудненості і запиленості скла ефективність попереднього освітлення знижується (до 25 -35 %). Велике значення для природної освітленості мають чистота та кольорове оздоблення стін та стелі приміщень. Тому необхідно не менше ніж 2 рази на рік очищати скло, 1 раз на рік білити стіни та стелі.

3.4.2. Штучне освітлення

При недостатньому природному освітленні або в темний час роботи застосовується штучне освітлення. Воно утворюється штучними джерелами світла і розподіляється на робоче, аварійне, евакуаційне і охоронне. Освітленість, яка утворюється штучним освітленням нормується СНІП П-4-79 в залежності від характеристики зорової роботи, яскравості фону, контрасту об'єкту та фону, типу джерела світла та системи освітлення.

Штучне освітлення проектується як загальне і комбіноване. При загальному освітленні світильники розміщуються у верхній зоні приміщення, можуть бути розміщенні рівномірно чи нерівномірно з урахуванням розміщення обладнання. При комбінованому освітленні до загального додається місцеве. Використовувати тільки місцеве освітлення в виробничих умовах не допускається. Місцеве не більше 90 %, загальне не менше 10 %.

Джерелами штучного освітлення є електричні лампи - лампи накалювання, газорозрядні лампи (люмінісцентні, ртутні, лампи високого тиску, ксенонові, натрієві, метало-галогенні та інші. Освітлення перевіряється 1 раз на 3 місяці.

При розрахунку загального рівномірного люмінісцентного освітлення розраховується необхідна кількість світильників:

N=Е·Кз·S·Z/Ф·n·η

де: N-необхідна кількість світильників, шт., Е - задана мінімальна освітленість, лк,S -освітлювальна площа, м², Кз - коефіцієнт запасу, Ф -світловий потік, лм, n - кількість ламп у світильнику, шт., η- коефіцієнт використання світлового потоку.

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку освітлювальної установки знаходимо індекс приміщення:

Діленням загального числа світильників N на кількість рядів знаходиться число світильників у кожному ряді.

Знаходимо необхідне число світильників для продуктового відділення:

N = 1001.52641.15 / (24800.47) = 39 шт.

Отже, кількість ламп рівна 39. в кожному світильнику розміщуються дві люмінесцентні лампи, отже кількість світильників 20 штук.