2. Рівновага: реальний обсяг і рівень цін.

Графічне перетинання кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції має на увазі встановлення рівноваги між рівнем цін і реальним обсягом виробництва.

Проаналізуємо перетинання даних кривих на різних ділянках кривої сукупної пропозиції:

а) перетинання на висхідному відрізку кривої сукупної пропозиції див. Рис 4.3.

Рівень

цін

AD AS

Pp

P1

Q1 Qp Q2 реальний обсяг виробництва

Рис. 4.3. Перетин на проміжному відрізку кривої пропонування

Рp, Qp - рівень цін і обсяг національного виробництва в даній ситуації урівноважені.

Крива сукупної пропозиції показує, що при рівні цін Р1 підприємства не будуть збільшувати реальний обсяг національного продукту, що відповідає обсягу випуску Q1, а споживачі готові придбати обсяг продукції рівному Q2. Конкуренція серед покупців підвищить рівень цін до Рp, що обумовлює підвищення випуску продукції виробниками з Q1 до Qp. Рівновага може відбутися тільки тоді, коли реальний обсяг зробленого товару буде відповідати його покупці.

б) перетинання на горизонтальному відрізку кривої сукупної пропозиції рис 4.4.

Рівень

цін

AD AS

Pp

Q1 Qp Q2 реальний обсяг виробництва

Рис 4.4. Перетин на горизонтальному відрізку кривої пропонування

У даній ситуації рівень цін не може грати ніякої ролі в створенні рівноважного обсягу національного виробництва. При випуску обсягу національного продукту, що відповідає значенню Q2, існує погроза не реалізації продукції, що приведе до створення запасів товару. Підприємства будуть змушені скоротити виробництво до рівноважного рівня Qp, що буде відповідати його рівноважному попиту.

Проаналізуємо становище, коли відбувається зміщення кри­вих сукупного попиту і пропозиції і визначимо, як це вплине на реальний обсяг національного виробництва та на рівень цін.

1) Зсув кривої сукупного попиту.

Наслідки збільшення сукупного попиту залежить від того, на якому відрізку кривої сукупної пропозиції воно здійснюється.

Збільшення сукупного попиту на горизонтальному відрізку призведе до збільшення реального обсягу національного вироб­ництва, але не вплине на рівень цін рис. 4.5.

На вертикальному відрізку збільшення сукупного попиту призведе до зростання цін, а реальний обсяг національного вироб­ництва не може вийти за межу свого рівня “при повній зайнятості” рис.4.6.

Збільшення сукупної пропозиції на проміжному відрізку призведе до збільшення як реального обсягу національного виробництва, так і рівня цін. Крім того, збільшення сукупного попиту в двох останніх випадках указує на інфляцію попиту рис.4.7.

Рівень

цін AD1 AD2 AS

Pp

Q1 Q2 реальний обсяг виробництва

Рис. 4.5. Зсув кривої сукупного попиту на горизонтальному відрізку кривої пропонування

AD2

Рівень AD1

цін

AS

P1

P2

реальний обсяг виробництва

Рис. 4.6. Зсув кривої сукупного попиту на проміжному відрізку кривої пропонування

Рівень AD1 AD2 AS

цін

Р1

Рр

Q1 Q2 реальний обсяг виробництва

Рис. 4.7. Зсув кривої сукупного попиту на висхідному відрізку кривої пропонування

2) Зсув кривої сукупної пропозиції.

Рівень AD AS2 AS1 AS3

цін

Р2

Р1

Р3

Q2 Q1 Q3 реальний обсяг виробництва

Рис. 4.8. Зсув кривої сукупної пропозиції

Зміщення кривої сукупної пропозиції ліворуч (з АS1 до АS2) призведе до інфляції витрат, тобто до росту цін від Р1 до Р2. При цьому реальний обсяг національного виробництва зменшиться з Q1 до Q2.

Зсув кривої сукупної пропозиції праворуч від АS1 до АS2 при­зведе до зростання реального обсягу національного виробництва від Q1 до Q3 і зниження рівня цін з Р1 до Р3 .

Ефект храповика. Слід визначити, що відбувається в економіці, коли сукупний попит зменшується? На практиці виявляється, що зворотний рух сукупного попиту може не поновити первісну рівновагу, насамперед за короткий час, тому що ціни на товари та ресурси не про­являють тенденцію до зниження. Економічні показники, які один раз зросли, необов'язково знизяться, принаймні до первісного рівня. Це становище економісти порівнюють з дією храповика (храповик — механізм, що дозволяє крутити колесо вперед, а ні в якому разі назад).

Проаналізуємо ефект храповика по графіку (рис.4.9).

При збільшенні сукупного попиту від AD1 до AD2 рівновага зміститься від P1 до P2, при цьому реальний обсяг національного виробництва збільшиться від Q1 до QF, а рівень цін від P1 до P2. Але оскільки ціни не мають тенденції до зниження, то змен­шення сукупного попиту від AD1 до AD2 не поверне економіку в її первісну рівновагу у точці е1, а виникне нова рівновага е2, де утримується рівень цін P2, а обсяг виробництва упаде нижче свого первісного рівня до Q2. Ефект храповика призведе до зсу­ву кривої сукупного попиту від Р1аАSдо Р2е2АS.

AS

Рівень

цін

е2

Р2

е1 AD2

Р1 а

AD1

Q2 Q1 QF реальний обсяг виробництва

Рис. 4.9. Ефект храповика

Визначимо, чому ціни не мають тенденцію до зниження. По-перше, зарплата, яка дорівнює 75 % від загальних витрат фірми, не має тенденції до зменшення. Нееластичність зарплати обумов­люється тим, що частина робочих працює за договорами з проф­спілками, згідно з якими неможливо знизити зарплату до кінця дії строку договору. Зарплата робітників, що не є членами проф­спілок, теж змінюється, не частіше, ніж раз на рік. До того ж зни­ження зарплати може негативно вплинути на моральний стан працівника і, як наслідок, на його продуктивність праці. Більш низька продуктивність праці може призвести до збільшення трудових витрат на одиницю продукції. Тому підприємцю не вигід­но зменшувати ставки зарплати. До того ж при зниженні зарпла­ти висококваліфіковані робітники можуть звільнитися, що також негативно вплине на виробництво.

По-друге, нееластичність цін до зниження пояснюється тим, що більшість промислових фірм має досить монопольну владу, щоб протистояти зменшенню цін під час скорочення попиту.