80 Захист іноземних інвестицій

Захист іноземних інвестицій передовсім гарантується тим, що вони не підлягають націоналізації і не можуть бути реквізовані державними органами. Реквізиція може бути проведена повноважними органами тільки в разі стихійного лиха, аварії, епідемії тощо для забезпечення рятувальних робіт.

Іноземним інвесторам після сплати податків та обов’язкових платежів гарантується безперешкодний переказ за кордон їхніх прибутків, доходів та інших коштів у іноземній валюті. Крім того, вони мають право на відшкодування збитків, завданих унаслідок помилкових дій або неналежного виконання органами державної влади своїх обов’язків. Розмір таких збитків визначається за поточними ринковими цінами або на основі обґрунтованої оцінки, підтвердженої незалежними аудиторами. Така компенсація виплачується у валюті інвестування чи в будь-якій іншій валюті за згодою іноземного інвестора.

Якщо інвестиційна діяльність іноземного інвестора припиняється, то він має право на повернення своїх інвестицій і доходів у натуральній або грошовій формі за реальною ринковою вартістю. А у разі зміни законодавства щодо іноземних інвестицій протягом десяти років для нього діють державні гарантії захисту, які були передбачені законами на момент реєстрації інвестора.

Україна не тільки залучає іноземні інвестиції, а й сама інвестує кошти за кордоном. Такі інвестиції можуть здійснюватися з метою створення спільних підприємств і розширення збуту їхньої продукції, участі в розробці та експлуатації за кордоном сировинних родовищ, створення спільних підприємств з організації послуг та здобування ринку збуту для високотехнологічної української продукції.

Основні умови та вимоги щодо здійснення інвестицій за кордон встановлює Національний банк України. Згідно з цими умовами інвестиції за кордон можуть здійснюватись за рахунок власних коштів інвестора. Дозволяється інвестувати й бюджетні кошти, але тільки на підставі рішення Верховної Ради України. Забороняється використовувати на такі цілі кредити, отримані від уповноважених або іноземних банків.

Іноземні інвестиції здійснюються тільки в безготівковій формі і виключно через кореспондентські рахунки вповноважених банків України в банках країни, яка отримує капіталовкладення. Загальна сума вкладів уповноважених банків до статутних фондів підприємств і банків, що знаходяться за кордоном, не може перевищувати 10% їхніх власних коштів.

81. Нематеріальні активи. Основні елементи нематеріальних активів

Нематеріальні активи - це права на використання об'єктів промислової та індивідуальної власності, а також інші майнові права.

Нематеріальні активи включають певну сукупність елементів.

Нематеріальні активи підприємства

1. Право на об'єкти промислової власності

2.Авторське право

3.Право на користування іншими нематеріальними ресурсами

4.Право на користування землею та іншими природними ресурсами

5. Організаційні витрати на створення підприємства

Окремі елементи нематеріальних активів мають особливості правового захисту. Власники об'єктів промислової власності отримують виключні права на їх використання за допомогою патентів на винахід, промисловий зразок, корисну модель, а також свідоцтва на товарний знак.

Патентом називається виданий державним органом (патентним відомством) документ, який дає особі або організації виключне право використовувати зазначене в патенті технічне вирішення. Патент має дві частини - патентну грамоту та патентний опис. Патентна грамота - складається в обмеженій кількості примірників і передається патентовласникові. Вона містить ім'я патентовласника ( найменування фірми) і автора, найменування технічного вирішення, що є об'єктом патенту, та інші відомості, які визначають характер і обсяг виключного права. В патентному опису наводиться характеристика технічного вирішення. Обсяг інформації у патентному опису має бути достатнім для того, щоб практично застосовувати об'єкт патенту.

Патентовласник може заборонити будь-якій особі використовувати об'єкт патенту без спеціального дозволу. Виключне право, яке випливає з патенту, існує лише на території тієї країни, що видала патент і не може виходити за межі кордонів.

Правова основа винаходів і промислових зразків здійснюється на основі його державної реєстрації.

Авторське право - це система правових норм, що визначають положення авторів наукових публікацій, літературних та художніх творів, програмного забезпечення для ЕОМ та їх взаємовідносин з іншими контрагентами. Власник авторського права або правонаступник має виключне право використовувати продукт своєї інтелектуальної діяльності.

Правовий захист місця походження товару виникає на підставі його реєстрації. Фізична або юридична особа, яка зареєструвала місце походження товару, отримує свідоцтво, яке підтверджує право на його використання. Але це право не є виключним. Тому власник свідоцтва не може давати ліцензії на використання місця походження товару іншим особам.

Ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції, гудвіл, які є власністю підприємства, не мають спеціального правового захисту. Але їх розголошення може нанести шкоду інтересам власника. Тому вони є складовою частиною так званої комерційної таємниці підприємства.

Для здійснення інвестицій за кордон необхідно отримати індивідуальну ліцензію. Вона видається як юридичним, так і фізичним особам, які зареєстровані як підприємці. Кожна ліцензія дійсна тільки на одну зарубіжну інвестицію.