Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ispit.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
550.4 Кб
Скачать

41.Форми мотивації праці робітників

Мотивація праці — це бажання працівника задовольнити свої потреби через трудову діяльність.

За характером розрізняють два види мотивів: позитивні (придбати, зберегти) і негативні (уникнути, позбутися). Співвідношення різних мотивів, що обумовлюють діяльність людини, визначає її мотиваційну структуру. Позитивна або негативна мотивація здійснюється в двох формах.

Перша форма - це підкріплення (продовження) позитивної діяльності і припинення негативної, а друга - полягає в заохоченні (стимулюванні) за підсумками діяльності або покаранні за невиконання встановлених завдань.

Матеріальне заохочення - це стимул у матеріально-грошовій формі: заробітна плата, тарифна ставка, винагорода за результати, премія з прибутку, компенсаційна виплата, видача санаторних, туристичних та інших видів путівок тощо

Моральне заохочення - це стимули, спрямовані на задоволення духовних і моральних потреб людини.

До основних форм мотивації працівників підприємницьких структур відносяться такі:

- заробітна плата, що відповідає внескові працівника до результатів діяльності підприємства;

- система матеріальних пільг працівникам; - нематеріальні пільги і привілеї (надання відгулів, додаткових відпусток та ін.); - заходи, що підвищують інтерес до праці, самостійність і відповідальність працівника, стимулюють підвищення його кваліфікації;

- створення сприятливої соціальної атмосфери, усунення різних бар'єрів між рядовими працівниками й апаратом управління; - моральне заохочення працівників; - просування працівників по службі. Ці заходи мотивації праці підвищують віддачу трудових ресурсів підприємства

Для підтримки мотивації праці необхідно:

- систематично перевіряти тривалість перебування кожного працівника на одній посаді і здійснювати необхідне переміщення; - збагачувати зміст роботи і розширювати її рамки; У здійснювати активне структурне планування праці і заробітної плати, а також застосовувати гнучкі форми організації праці; - систематично розвивати організаційну діяльність, підвищувати роль навчання і творчого підходу; - реалізовувати нові форми взаємодії керівників і підлеглих. Головним методом мотивації праці в ринковій економіці є заробітна плата, участь працівників в акціонерній власності, в прибутку, в управлінні підприємством.

42. Системи оплати праці та їх характеристики

В сучасних умовах господарювання найбільше поширення надбали погодинна та відрядна форми оплати праці.

За погодинної форми заробітної плати оплата праці робітників здійснюється за годинами (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом. застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи або вони взагалі не піддається нормуванню. Погодинна системи: проста погодинна, погодинно-преміальна, за посадовими окладами. Проста погодинна оплата праці найчастіше застосовується для оплати праці допоміжних робітників, технічних фахівців і службовців, коли оплата праці не зв'язується з кінцевим результатом і безпосередньо не впливає на якість продукції та послуг. Поділяється на погодинну, поденну і помісячну. За погодинно-преміальною системою оплати праці заробіток працівнику нараховується не тільки за відпрацьований час, апе й за досягнення певних кількісних і якісних показників. Кількісними показниками можуть бути понаднормово відпрацьований.час, виконання позапланових і понаднормових завдань, а якісними - здавання продукції з першого подання, підвищення сортності продукції, економія сировини, матеріалів, пального, інструментів, дотримання технологічних режимів тощо.

Відрядна форма оплати праці проводиться за нормами та розцінками, встановленим виходом з розряду виконуваних робіт, причому розряд є підставою для надання працівникові можливості виконувати роботу відповідної складності. Основними умовами застосування відрядної оплати праці є: наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і піддаються обліку, встановлення обґрунтованих норм обліку. Відрядна форма включає такі системи: пряма відрядна, непряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна. При непрямій відрядній системі заробіток працівника залежить від результатів праці робітників, які ним обслуговуються (наладчиків, ремонтних робітників, помічників майстрів). Відрядно-преміальна система оплати праці застосовується тоді, коли працівник, крім основного заробітку за прямими відрядними розцінками, додатково отримує премію за досягнення певних кількісних та якісних показників. Відрядно-прогресивна оплати праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми, за звичайними розцінками, а робіт, виконаних понад нормативний рівень, - за підвищеними розцінками При акордній системі обмежуються, як правило, ділянками, що стримують роботу всього підприємства. При акордній системі оплати встановлюється не за окремі операції, а за весь комплекс робіт в цілому з визначенням кінцевого строку і вимог.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]