39. Ознаки монопольного ринку.

• У галузі існує відносно велика кількість фірм, кожна з яких виробляє лише невелику частку сумарного випуску галузі, тому має обмежені можливості впливати на ринкову ціну товару;

• Кожна фірма практично незалежна у своїх рішеннях і не враховує реакцію інших конкурентів. Отже, виключається можливість змови фірм та їх картелізації

• На ринку купуються- продаються диференційовані блага, тобто блага, якісні характеристики яких відрізняються від виробленого конкурентом. Диференціація може бути пов'язана з власне продукцією, наприклад різні форми меблів, а також з територіальним розміщенням фірми. Одна справа – купувати товари в магазині, що знаходиться за протилежній частині вулиці, інша справа - придбати цей же товар в супермаркеті, який знаходиться на іншому кінці міста.

На диференціацію впливає реклама, застосування торгових та товарних знаків, використання різної упаковки тощо.

На довготривалих відрізках часу входження нових фірм на ринок монополістичної конкуренції відбувається до тих під, поки прибуток не знизиться до нуля.

40. Економічні, адміністративні та правові бар'єри вступу до монопольного ринку.

Перешкода, для вступу в галузь - обмеження появи додаткових продавців, чи виробників на ринку монополістичної конкуренції. Основні бар'єри для входження на ринок:

а)масштаби виробництва (монополія - це велике підприємство, і для створення їй гідної конкуренції потрібно вкласти значні кошти) , реклама, репутація старих фірм;

б) легальні бар'єри (патент - виключне право на виробництво якогось продукту чи використання технологи, ліцензія - право на заняття певним видом діяльності);

в) власність на найважливіші види ресурсів (коли обмеженість ресурсів абсолютна, й у них немає близького замінника);

г) недобросовісна конкуренція (тиск на постачальників сиро­вини, цінова війна з метою банкрутства конкурента, підкуп чинов­ників і т. д.).

41. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва.

Спадний характер кривої, попиту в монополіста означає, що виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений знизити ціну не тільки на додаткову одиницю продукції, а й на весь обсяг продаж. Для монополіста виручка, отримана від продажу додаткової одиниці продукції, завжди менша її ціни.

. а) б)

Відмінності попиту для конкурентної фірми та чистого монополіста: а - попит для конкурентної фірми; б — по­пит для чистого монополіста

Адже виграш від збільшення обсягів продажу зменшується на величину програшу від зниження ціни (рис. 10.2)¹. Гранична виручка може бути:

1. додатною величиною (MR> 0), коли S₂ > S_b тоді сукупна виручка (TR) зростає;2)від'ємною величиною (MR < 0), коли S₂ < S_b тоді сукупна виручка спадає;3)нульовою (MR = 0), коли S₂ = S\, тоді сукупна виручка на­ буває максимального значення.

Монополіст максимізує прибуток при обсягах виробимці ва менших, ніж це могло бути на конкурентному ринку (Q < Q₂) Biн реалізує продукцію за цінами, що перевищують середні витрати (АТС), і отримує економічний прибуток.

Монополіст вибирає таку комбінацію «ціна - кількість», яка приносить максимальний прибуток. Оскільки він шукає найбільш «прибуткову» ціну з набору можливих цій, то його можна назвати «шукачем цін». Щоб максимізувати прибуток, фірма повинна досягти такого обсягу виробництва продукції, за якого гранична виручка дорівнюватиме граничним витратам. Прибуток монополії як різниця між виручкою та загальними витратами виробництва визначається за формулою" P(Q>=TR(Q)-TC(Q( Із зростанням Q прибуток зростатиме, поки не досягне максимуму, а відтак зменшуватиметься.