- •Мікроекономіка як складова теоретичної економіки.
- •1. Що виробляти?
- •2. Для кого виробляти?
- •3.Коли будуть спожиті ті чи інші блага або ресурси?
- •Суб´єкти та об´єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •Методологія мікроекономічного аналізу
- •4. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.
- •5.Закон спадної граничної корисності блага.
- •6. Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача.
- •7. Вибір споживача з ординалістський позицій.
- •8 Криві байдужості, їх властивості.
- •9. Бюджетна лінія.
- •10. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •11.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •12. Поняття повноцінних і неповноцінних благ.
- •13.Крива Енгеля, функції Торнквіста.
- •14. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •15. Ефект доходу та ефект заміщення.
- •16. Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком.
- •17. Попит і закон попиту.
- •18. Пропозиція і закон пропозиції.
- •19. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •20. Сталість і динамічність ринкової рівноваги. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника.
- •21. Еластичність попиту за власною ціною блага.
- •22. Перехресна еластичність за доходом.
- •23. Взаємозв´язок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.
- •24. Еластичність пропозиції.
- •25. Спрощена схема ринково-виробничої системи.
- •26. Мотивація поведінки підприємства
- •27. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •28. Витрати виробництва.
- •29. Правило спадної віддачі змінного фактора виробництва.
- •30. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта.
- •31. Постійна (стала), спадна та зростаюча віддача від масштабу.
- •32. Оптимум виробника.
- •33. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •34. Типовий характер зміни витрат за короткостроковий період.
- •35. Витрати в довгостроковому періоді.
- •36. Ознаки й умови досконалої конкуренції.
- •37. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді.
- •38. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39. Ознаки монопольного ринку.
- •40. Економічні, адміністративні та правові бар'єри вступу до монопольного ринку.
- •41. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва.
- •42. Потреба державного регулювання монополії, антимонопольна політика.
- •43. Основні ознаки олігополії.
- •44. Теоретичні моделі олігополії.
- •45. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •46. Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47. Нецінова конкуренція.
- •48. Похідний попит. Взаємозв'язок ринків продуктів та факторів виробництва.
- •49. Попит на працю за умови досконало конкурентного ринку ресурсів.
- •50. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •51. Основні фактори впливу на ринок праці.
- •52. Капітал як фактор виробництва.
- •53. Аналіз інвестиційних рішень.
- •54. Особливості землі як фактора виробництва.
- •55. Види рент.
- •56. Поняття ринкової рівноваги, її аналіз.
- •57. Причини обмеженої здатності ринкового регулювання.
- •58. Сучасна теоретична економіка про права власності.
- •59. Теорема Коуза.
- •60. Трансакційні витрати.
- •Завдання для модульного контролю № 1
- •Завдання для модульного контролю № 2
42. Потреба державного регулювання монополії, антимонопольна політика.
Метою антимонопольної політики й антимонопольного законодавство не є заборона або ліквідація монопольних утворень . Реальна задача антимонопольної політики полягає в тому, щоб поставити діяльність монополії під державний контроль , виключити можливість зловживання монопольним положенням. Конкретно можна сформулювати такі цілі антимонопольної політики держави:
обмеження монополій
підтримка і сприяння малому бізнесові
захист прав споживача.
Існують дві основних форми регулювання монополій:
попередження створення монополій.
обмеження використання монопольної влади.
Для проведення антимонопольної політики держава створює антимонопольні служби, основна задача яких - контроль монополістичних тенденцій у країні. Антимонопольні служби не є частиною законодавчої влади, але в їхній компетенції виконувати дорадчу функцію. Подібні організації не мають права діяти авторитарними методами, наприклад, закривати підприємства.. Усі рішення антимонопольних служб – є обов'язкові для виконання. У протилежному випадку накладаються грошові штрафи, передбачені законодавством. Про масштаби монополізму свідчать дані Антимонопольного комітету України, згідно з яким, в Україні нараховується близько 540 підприємств-монополістів, частка яких на загальнодержавних ринках відповідних товарів перевищує 35%.
Антимонопольне законодавство в регламентується наступними законами:
Законом України " Про обмеження монополізму і недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності"
Законом України " Про захист від несумлінної конкуренції"
43. Основні ознаки олігополії.
Олігополія – це ринок з такою малою к-тю конкуруючих фірм, що між ними існує певна спільна стратегічна взаємозалежність.
Головною ознакою є панування на ньому кількох фірм. Він формується за умови досягнення високого ступеня концентраціЇ виробництва.
Досить суттєвим у формуванні конкурентного середовища для відкритих економік є зовнішній фактор — іноземні виробники. Тому, визначаючи модель ринку, яка склалася у тій чи іншій галузі, слід обов'язково враховувати доступність на нього виробників аналогічної продукції з інших країн.
Продукт, який виробляє олігополія, може бути як стандартним, так і диференційованим. Типовими олігополістичними ринками є ринки сталі та автомобілів. Однак вид продукту (стандартний чи диференційований) суттєво не впливає на функціонування олігополістичного ринку.
Оскільки частка будь-якого виробника на загальному ринку відповідного товару досить значна, кожен з них може проводити самостійну цінову політику. Чи то зниження цін окремим виробником та збільшення обсягів продажу, чи то підвищення цін за рахунок обмеження пропозиції певним чином впливають на загальну динаміку цін у галузі. Однак слід враховувати, що результати цього впливу багато в чому будуть залежати від реакції на дії одного учасника ринку з боку інших виробників.
Вступ у галузь нових виробників дещо обмежений. Він не настільки заблокований, як це властиво для ринку чистої монополії, але ті бар'єри для вступу в галузь,