- •1. Опір матеріалів. Об’єкти вивчення дисципліни.
- •2. Міцність деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •3. Жорсткість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •4. Стійкість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •5. Основні гіпотези опору матеріалів.
- •6. Класифікація зовнішніх сил. Види деформацій.
- •7. Сутність методу перерізів. Внутрішні зусилля.
- •8. . Поняття про напруження. Формули для їх визначення.
- •9. Залежності між внутрішніми зусиллями та напруженнями.
- •10. Розтяг и стиск. Напруження в поперечних перерізах стержня.
- •11.Умова міцності при розтязі або стиску. Види напружень. Методи розрахунків на міцність.
- •12. Поздовжні та поперечні деформації при розтязі та стиску. Коефіцієнт Пуассона.
- •13. Вплив коефіцієнта Пуассона на зміну об’єму стержня при розтязі або стиску.
- •14. Закон Гука при розтязі або стиску. Умова жорсткості.
- •15. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з пластичних матеріалів.
- •16. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з крихких матеріалів.
- •17. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з легованої сталі.
- •19. Температурні напруження. Умова сумісності деформацій.
- •20. Геометричні характеристики плоских перерізів. Загальні визначення. Залежність між полярним та осьовими моментами інерції.
- •21. Визначення моментів інерції прямокутника, квадрата, круга та кільця.
- •22. Визначення моментів інерції перерізу відносно паралельних осей.
- •23. Визначення моментів інерції перерізу при повороті осей
- •24.Визначення положення головних осей перерізу.
- •25. Визначення головних моментів інерції. Радіуси інерції поперечного перерізу стержня
- •26. Плоске поперечне згинання. Визначення внутрішніх силових факторів.
- •27. Диференційна залежність між згинальним моментом, поперечною силою та розподільним навантаженням.
- •28. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів. Правила та приклади побудови. Чисте згинання.
- •29. Визначення нормальних напружень при згинанні. Формула Нав’є.
- •30. Поняття про моменти опору перерізів. Моменти опору найпростіших фігур: прямокутника, квадрата, круга, кільця.
- •31. Умова міцності при згинанні. Добір перерізів. Поняття про раціональну форму перерізу.
- •8.4. Про раціональну форму перерізу
- •32. Дотичні напруження при згинанні. Формула Журавського
- •8.2. Дотичні напруження при згинані
- •32. Дотичні напруження при згині. Формула Журавського. Умова міцності при згині за дотичними напруженнями
- •35. Повна перевірка міцності при згинанні.
- •36. Явище зсуву. Кут зсуву. Закон Гука для абсолютного зсуву. Умова міцності на зріз.
- •37. Зминання. Розрахункова площа. Умова міцності при зминанні.
- •38. Розрахунок заклепкових з’єднань.
- •39. Розрахунок зварних з’єднань.
- •42. Розрахунок валів на міцність при крученні.
- •43. Розрахунок валів на жорсткість при крученні
- •44. Теорія механізмів та машин. Основні поняття та визначення. Зв’язок з іншими дисциплінами. Класифікація машин.
- •Основні поняття
- •Завдання дисципліни
- •Теорія механізмів
- •Теорія машин
32. Дотичні напруження при згині. Формула Журавського. Умова міцності при згині за дотичними напруженнями
Зважаючи на те, що, як правило, небезпечними для балок є нормальні напруження, трапляються випадки, коли вирішальну роль при руйнуванні об’єктів відіграють дотичні напруження.
Наприклад, при будівництві знаменитої залізниці Петербург–Москва траса проходила через заболочену місцевість і через мілкі та вузькі річки треба було будувати дуже багато мостів. Ці мости являли собою короткі балки і при розрахунку їх за нормальними напруженнями, мали начебто колосальний запас міцності, а насправді не витримували навантажень. Цим питанням зайнявся технічний директор будівництва профессор Петербурзького інституту інженерів залізничного транспорту Д. Журавський. Він встановив, що при згині коротких балок згинаючі моменти не можуть набути великих значень за рахунок малого плеча, в той час як перерізуючі сили, що зумовлюють саме дотичні напруження, можуть досягати значних величин.
Професор Журавський вивів формулу для визначення дотичних напружень у прямокутних перерізах. Інженерна практика довела, що цю формулу з достатнім ступенем точності можна використовувати і для інших типів перерізів.
Наведемо виведення формули для обчислення дотичних напружень при згині. Для цього приймемо ще дві гіпотези:
- Дотичні напруження τ скрізь паралельні перерізуючій силі Q.
- Дотичні напруження постійні по ширині балки і залежать від
відстані відповідного шару до нейтральної осі.
Розглянемо навантажену балку прямокутного перерізу (рис. 8.16а,б). Виділимо коротку ділянку довжиною dx (рис. 8.17), причому домовимось, що b << h .
На цій ділянці і справа, і зліва виникають нормальні напруження σ ′ та σ ′′ відповідно
(рис. 8.18).
Рис.8.18. Розподіл нормальних напружень по висоті елемента
Відсічемо частину елемента балки, провівши горизонтальну площину mn на відстані
z від нейтральної осі. В перерізі на відстані ξ від нейтральної осі відокремимо елементарну
площадку dА шириною dξ (рис. 8.19).
Розглянемо сили, що діють на відокремлений елемент (рис. 8.20).
35. Повна перевірка міцності при згинанні.
Розрахунок на міцність при згині. Ми розглянули нормальні напруження, що виникають при чистому та поперечному згині балки. Далі ми розглянемо дотичні напруження, які виникають лише при поперечному згині. Виявляється, що у переважній більшості випадків дотичні напруження грають другорядну роль, і міцність балки залежить, в першу чергу, від величини максимальних нормальних напружень, що виникають у її небезпечному перерізі.
При розрахунках на міцність методом допустимих напружень вважають, що міцність балки буде забезпечена, коли задовольняється умова .
Підставляючиmax за формулою (1), одержимо умову міцності балки з перерізом, симетричним відносно нейтральної осі:
. (2)
З цієї умови випливає формула для підбору поперечного перерізу такої балки
. (3)
За одержаним значенням осьового моменту опору підбираємо відповідний стандартний профіль.
Для перерізів, несиметричних відносно нейтральної осі, за формулою (3) визначається менший з двох моментів опору перерізу. У випадку балок, виготовлених з матеріалів, що неоднаково працюють на розтяг і стиск, перевірку міцності треба вести окремо для розтягнутих і стиснутих волокон.