- •1. Опір матеріалів. Об’єкти вивчення дисципліни.
- •2. Міцність деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •3. Жорсткість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •4. Стійкість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •5. Основні гіпотези опору матеріалів.
- •6. Класифікація зовнішніх сил. Види деформацій.
- •7. Сутність методу перерізів. Внутрішні зусилля.
- •8. . Поняття про напруження. Формули для їх визначення.
- •9. Залежності між внутрішніми зусиллями та напруженнями.
- •10. Розтяг и стиск. Напруження в поперечних перерізах стержня.
- •11.Умова міцності при розтязі або стиску. Види напружень. Методи розрахунків на міцність.
- •12. Поздовжні та поперечні деформації при розтязі та стиску. Коефіцієнт Пуассона.
- •13. Вплив коефіцієнта Пуассона на зміну об’єму стержня при розтязі або стиску.
- •14. Закон Гука при розтязі або стиску. Умова жорсткості.
- •15. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з пластичних матеріалів.
- •16. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з крихких матеріалів.
- •17. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з легованої сталі.
- •19. Температурні напруження. Умова сумісності деформацій.
- •20. Геометричні характеристики плоских перерізів. Загальні визначення. Залежність між полярним та осьовими моментами інерції.
- •21. Визначення моментів інерції прямокутника, квадрата, круга та кільця.
- •22. Визначення моментів інерції перерізу відносно паралельних осей.
- •23. Визначення моментів інерції перерізу при повороті осей
- •24.Визначення положення головних осей перерізу.
- •25. Визначення головних моментів інерції. Радіуси інерції поперечного перерізу стержня
- •26. Плоске поперечне згинання. Визначення внутрішніх силових факторів.
- •27. Диференційна залежність між згинальним моментом, поперечною силою та розподільним навантаженням.
- •28. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів. Правила та приклади побудови. Чисте згинання.
- •29. Визначення нормальних напружень при згинанні. Формула Нав’є.
- •30. Поняття про моменти опору перерізів. Моменти опору найпростіших фігур: прямокутника, квадрата, круга, кільця.
- •31. Умова міцності при згинанні. Добір перерізів. Поняття про раціональну форму перерізу.
- •8.4. Про раціональну форму перерізу
- •32. Дотичні напруження при згинанні. Формула Журавського
- •8.2. Дотичні напруження при згинані
- •32. Дотичні напруження при згині. Формула Журавського. Умова міцності при згині за дотичними напруженнями
- •35. Повна перевірка міцності при згинанні.
- •36. Явище зсуву. Кут зсуву. Закон Гука для абсолютного зсуву. Умова міцності на зріз.
- •37. Зминання. Розрахункова площа. Умова міцності при зминанні.
- •38. Розрахунок заклепкових з’єднань.
- •39. Розрахунок зварних з’єднань.
- •42. Розрахунок валів на міцність при крученні.
- •43. Розрахунок валів на жорсткість при крученні
- •44. Теорія механізмів та машин. Основні поняття та визначення. Зв’язок з іншими дисциплінами. Класифікація машин.
- •Основні поняття
- •Завдання дисципліни
- •Теорія механізмів
- •Теорія машин
32. Дотичні напруження при згинанні. Формула Журавського
8.2. Дотичні напруження при згинані
При поперечному вигині, коли в перерізах бруса діють Q і виникають не тільки нормальні напруги , але й дотичні напруги .
Виведемо формулу для визначення в найпростішому випадку поперечного вигину балки. Як уже вказувалося, задачі про визначення напруг завжди статично невизначені й вимагають розгляду трьох сторін задачі. Однак можна прийняти такі гіпотези про розподіл напруг, при яких задача стане статично визначеною. Тоді необхідність у залученні геометричних і фізичних рівнянь відпаде й досить розглянути одну тільки статичну сторону задачі.
Проведемо вивід на прикладі балки прямокутного поперечного перерізу. На мал.8.10,а показана балка, її схема й епюри Q і М.
|
б
|
а |
в |
|
|
г |
д |
Рис.8.10. До визначення дотичних напружень
Двома близькими поперечними перерізами й виділимо елемент балки (мал.8.10,б) довжиною dx. Як видно по епюрах, в обох перерізах Q і М позитивні, причому в перерізі
а в перерізі
Таким чином, у проведених перерізах діють нормальні й дотичні напруження. Нормальні напруги на лівому і правому торцях виділеного елемента на підставі залежності (8.10) визначаються формулами
|
(8.17) |
Уведемо два припущення про характер розподілу дотичних напружень у балках прямокутного перерізу:
1) усюди паралельні Q;
2) у всіх точках перерізу на даному рівні (у = const) однакові (тобто постійні по ширині й залежать тільки від відстані точки до нейтральної лінії).
Ці припущення справедливі, якщо
Відітнемо частину елемента балки, провівши горизонтальну площину на відстані у від нейтрального шару. Виділений у такий спосіб елемент показаний на мал.8.10,д.
Очевидно, у гранях і взагалі немає ніяких напруг, тому що ці грані є частиною зовнішньої поверхні балки. Обчислимо рівнодіючу нормальних напруг, розподілених по грані . На елементарну площадку проведену паралельно нейтральної осі на відстані від неї (мал.8.10,г), діє елементарна осьова сила
Тоді шукана рівнодіюча
Так як являє собою статичний момент площі, укладеної між рівнем у і краєм балки, то
|
(8.18) |
Аналогічно в грані рівнодіюча нормальних напруг
|
(8.19) |
Величина буде, мабуть, такою ж, як і для першого перерізу.
У грані діють нормальні напруги, оскільки при поперечному вигині волокна давлять один на одного. Однак цими нормальними напругами зневажають, як несуттєвими для розрахунку на міцність. Крім того, відповідно до закону парності дотичних напружень тут неодмінно виникнуть і напруги причому, вони будуть спрямовані так, як показано на мал.8.10,д.
Тому що довжина грані мала (вона дорівнює dx), можна вважати, що рівномірно розподілені по цій грані й дають зусилля
Запишемо умову рівноваги паралелепіпеда
Вносячи сюди знайдені величини зусиль, одержуємо
або
Розділивши цю рівність на , і з огляду на те, що , знаходимо остаточно
|
(8.20) |
Виведена формула вперше була отримана Д. И. Журавським і має його ім'я. Незважаючи на те, що покладені в основу її виводу гіпотези справедливі тільки для вузьких прямокутних перерізів, на практиці нею можна користуватися для будь-яких перерізів, крім тих місць у перерізі, де є вузькі прямокутники, розташовані перпендикулярно до Q — полки двотавру, швелера й т.д. Для довільного перерізу (мал.8.11) величини, що входять у формулу (8.20), мають наступні значення:
Q = Q(x) — абсолютна величина поперечної сили в тім перерізі, де обчислюються дотичні напруги;
— момент інерції цього перерізу щодо нейтральної лінії;
b= b(y) — ширина перерізу по тій лінії, де визначають ;
Sz(y) — абсолютна величина статичного моменту тої частини площі А(y), що відтинається лінією, де визначаються , від перерізу.
Рис.8.11. Переріз довільної форми
Формула (8.20) дає, таким чином, тільки величину . Що стосується напрямку , то відповідно до вихідних допущень воно вважається паралельним Q.
Побудуємо епюру для прямокутного перерізу (мал.8.12).
Рис.8.12. Епюра для прямокутного перерізу
Проведемо лінію , паралельну нейтральної лінії й віддалену від неї на довільну відстань у, і знайдемо величини в точках цієї лінії. Лінія відтинає площу . Статичний момент цієї площі
Підставляючи у формулу Журавського (8.20) знайдене значення одержуємо
|
(8.21) |
Змінна у входить у другому ступені, отже, епюра буде параболічною. У найбільш віддалених від нейтральної лінії точках і . Для точок нейтральної лінії й
|
(8.22) |
За цими даними й побудована епюра на мал.8.12. Формулу (8.22) можна записати також у вигляді
|
(8.23) |
де
Подібним чином для круглого перерізу (мал.8.13) одержимо
|
(8.24) |
Рис.8.13. Епюра для круглого перерізу
Як видно, епюра знову виходить параболічною. У найбільш віддалених від нейтральної лінії точках і . Найбільше дотичне напруження буде в точках нейтральної лінії
|