- •1. Опір матеріалів. Об’єкти вивчення дисципліни.
- •2. Міцність деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •3. Жорсткість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •4. Стійкість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •5. Основні гіпотези опору матеріалів.
- •6. Класифікація зовнішніх сил. Види деформацій.
- •7. Сутність методу перерізів. Внутрішні зусилля.
- •8. . Поняття про напруження. Формули для їх визначення.
- •9. Залежності між внутрішніми зусиллями та напруженнями.
- •10. Розтяг и стиск. Напруження в поперечних перерізах стержня.
- •11.Умова міцності при розтязі або стиску. Види напружень. Методи розрахунків на міцність.
- •12. Поздовжні та поперечні деформації при розтязі та стиску. Коефіцієнт Пуассона.
- •13. Вплив коефіцієнта Пуассона на зміну об’єму стержня при розтязі або стиску.
- •14. Закон Гука при розтязі або стиску. Умова жорсткості.
- •15. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з пластичних матеріалів.
- •16. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з крихких матеріалів.
- •17. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з легованої сталі.
- •19. Температурні напруження. Умова сумісності деформацій.
- •20. Геометричні характеристики плоских перерізів. Загальні визначення. Залежність між полярним та осьовими моментами інерції.
- •21. Визначення моментів інерції прямокутника, квадрата, круга та кільця.
- •22. Визначення моментів інерції перерізу відносно паралельних осей.
- •23. Визначення моментів інерції перерізу при повороті осей
- •24.Визначення положення головних осей перерізу.
- •25. Визначення головних моментів інерції. Радіуси інерції поперечного перерізу стержня
- •26. Плоске поперечне згинання. Визначення внутрішніх силових факторів.
- •27. Диференційна залежність між згинальним моментом, поперечною силою та розподільним навантаженням.
- •28. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів. Правила та приклади побудови. Чисте згинання.
- •29. Визначення нормальних напружень при згинанні. Формула Нав’є.
- •30. Поняття про моменти опору перерізів. Моменти опору найпростіших фігур: прямокутника, квадрата, круга, кільця.
- •31. Умова міцності при згинанні. Добір перерізів. Поняття про раціональну форму перерізу.
- •8.4. Про раціональну форму перерізу
- •32. Дотичні напруження при згинанні. Формула Журавського
- •8.2. Дотичні напруження при згинані
- •32. Дотичні напруження при згині. Формула Журавського. Умова міцності при згині за дотичними напруженнями
- •35. Повна перевірка міцності при згинанні.
- •36. Явище зсуву. Кут зсуву. Закон Гука для абсолютного зсуву. Умова міцності на зріз.
- •37. Зминання. Розрахункова площа. Умова міцності при зминанні.
- •38. Розрахунок заклепкових з’єднань.
- •39. Розрахунок зварних з’єднань.
- •42. Розрахунок валів на міцність при крученні.
- •43. Розрахунок валів на жорсткість при крученні
- •44. Теорія механізмів та машин. Основні поняття та визначення. Зв’язок з іншими дисциплінами. Класифікація машин.
- •Основні поняття
- •Завдання дисципліни
- •Теорія механізмів
- •Теорія машин
29. Визначення нормальних напружень при згинанні. Формула Нав’є.
Під чистим згинанням розуміється такий вид навантаження, при якому в поперечних перерізах бруса виникають тільки згинальні моменти, а поперечні сили дорівнюють нулю.
Для тих ділянок бруса, де дотримується ця умова, згинальний момент залишається постійним Умови чистого згинання у можуть виникати при різних зовнішніх
навантаженнях. Покажемо деякі характерні приклади (рис.13.1).
Консольна балка (див. рис 13.1, а) піддається чистому згинанню на
всій її довжині, а балка на опорах (див. рис 13.1, б), навантажена симетри-
чно силами P (наприклад, вагонна вісь), випробовує чисте згинання на
ділянці між опорами.
Відволікаючись від особливостей прикладання навантаження і умов
закріплення бруса в цілому, розглянемо тільки ту її ділянку, де М=const і
Q=0 (рис.13.2)
У межах цієї ділянки діють тільки моменти М, під дією яких брус зігнеться. Оскільки в будь-якому перерізі бруса виникає один і той же згинальний момент, то у разі однорідного бруса зміна кривизни для всіх ділянок буде однією і тією же. Отже, при чистому згинанні і вісь однорідного бруса набуває форму дуги кола.
Розглянемо середній переріз стрижня А-А (див. рис.13.2, а). Точки цього перерізу за умовами симетрії не можуть одержувати переважних зсувів ні управо, ні вліво, оскільки і та, й інша сторони повністю рівноцінні. Отже, цей переріз залишається плоским. Розрізаємо брус на дві рівні частини перерізом А-А, одержуємо ділянки удвічі менше тих, що знаходяться в тих же умовах, що і ціла ділянка бруса (див. рис.13.2, б). Для кожної з одержаних половин наведені міркування можуть бути повторені. Цей процес ділення можна продовжити і далі. Отже, всі перерізи однорідного бруса при чистому згинанні не скривлюються, а лише повертаються. Сказане не відноситься до крайніх зон, де через особливість прикладення зовнішніх сил можливі місцеві відступи від вказаної закономірності. Відповідно до принципу Сен-Венана краєву зону слід виключити.
Залежно від напрямку згинального моменту М одні волокна балки розтягуються, а інші – стискуються. Наприклад, на рис.13.2 розтягуються верхні волокна, а стискуються – нижні. Оскільки деформація подовжніх волокон за висотою балки міняється безперервно, то на якомусь рівні можна знайти і такі волокна, довжина яких при згинанні залишається незмінною.
30. Поняття про моменти опору перерізів. Моменти опору найпростіших фігур: прямокутника, квадрата, круга, кільця.
Момент опору - відношення моменту інерції щодо осі до відстані від неї до найбільш віддаленого точки перетину.
Wx=Jx\Ymax
Розмірність моменту опору - [см3, м3]
Особливо важливі моменти опору щодо головних центральних осей.
Осьові моменти інерції для деяких перерізів
Прямокутник:
Wx=Jx\(h 2)=bh2\6
Wy=Jx\(b 2)=b2h\6
Круг:
Wx=Wy= Jx\R= R3\4
Кільце
Wx=Wy=Jx\(D 2)= d3H \ 32 * (1−альфа в четвертому степены).
де α = D/d, D - зовнішній діаметр, d - внутрішній діаметр кільця
квадрат
Wx=Wy=b3\6
Полярний момент опору перетину - це відношення полярного моменту інерції до відстані від полюса до найбільш віддаленого точки перетину.