- •1. Опір матеріалів. Об’єкти вивчення дисципліни.
- •2. Міцність деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •3. Жорсткість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •4. Стійкість деталей машин та елементів споруд. Приклади розрахунків.
- •5. Основні гіпотези опору матеріалів.
- •6. Класифікація зовнішніх сил. Види деформацій.
- •7. Сутність методу перерізів. Внутрішні зусилля.
- •8. . Поняття про напруження. Формули для їх визначення.
- •9. Залежності між внутрішніми зусиллями та напруженнями.
- •10. Розтяг и стиск. Напруження в поперечних перерізах стержня.
- •11.Умова міцності при розтязі або стиску. Види напружень. Методи розрахунків на міцність.
- •12. Поздовжні та поперечні деформації при розтязі та стиску. Коефіцієнт Пуассона.
- •13. Вплив коефіцієнта Пуассона на зміну об’єму стержня при розтязі або стиску.
- •14. Закон Гука при розтязі або стиску. Умова жорсткості.
- •15. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з пластичних матеріалів.
- •16. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з крихких матеріалів.
- •17. Дослідне вивчення властивостей матеріалів. Діаграми розтягу та стиску зразків з легованої сталі.
- •19. Температурні напруження. Умова сумісності деформацій.
- •20. Геометричні характеристики плоских перерізів. Загальні визначення. Залежність між полярним та осьовими моментами інерції.
- •21. Визначення моментів інерції прямокутника, квадрата, круга та кільця.
- •22. Визначення моментів інерції перерізу відносно паралельних осей.
- •23. Визначення моментів інерції перерізу при повороті осей
- •24.Визначення положення головних осей перерізу.
- •25. Визначення головних моментів інерції. Радіуси інерції поперечного перерізу стержня
- •26. Плоске поперечне згинання. Визначення внутрішніх силових факторів.
- •27. Диференційна залежність між згинальним моментом, поперечною силою та розподільним навантаженням.
- •28. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів. Правила та приклади побудови. Чисте згинання.
- •29. Визначення нормальних напружень при згинанні. Формула Нав’є.
- •30. Поняття про моменти опору перерізів. Моменти опору найпростіших фігур: прямокутника, квадрата, круга, кільця.
- •31. Умова міцності при згинанні. Добір перерізів. Поняття про раціональну форму перерізу.
- •8.4. Про раціональну форму перерізу
- •32. Дотичні напруження при згинанні. Формула Журавського
- •8.2. Дотичні напруження при згинані
- •32. Дотичні напруження при згині. Формула Журавського. Умова міцності при згині за дотичними напруженнями
- •35. Повна перевірка міцності при згинанні.
- •36. Явище зсуву. Кут зсуву. Закон Гука для абсолютного зсуву. Умова міцності на зріз.
- •37. Зминання. Розрахункова площа. Умова міцності при зминанні.
- •38. Розрахунок заклепкових з’єднань.
- •39. Розрахунок зварних з’єднань.
- •42. Розрахунок валів на міцність при крученні.
- •43. Розрахунок валів на жорсткість при крученні
- •44. Теорія механізмів та машин. Основні поняття та визначення. Зв’язок з іншими дисциплінами. Класифікація машин.
- •Основні поняття
- •Завдання дисципліни
- •Теорія механізмів
- •Теорія машин
44. Теорія механізмів та машин. Основні поняття та визначення. Зв’язок з іншими дисциплінами. Класифікація машин.
Теорія машин і механізмів (ТММ) — це наукова дисципліна про загальні методи дослідження будови, кінематики і динаміки механізмів і машин та про наукові основи їх проектування. Курс ТММ як навчальна дисципліна базується на знаннях в галузях математики, фізики, теоретичної механіки, інженерної графіки та ін. Він є, у свою чергу, базою для вивчення та розвитку таких дисциплін, як деталі машин, підйомно-транспортні машини, металорізальні верстати та ін.
Основні поняття
Машина — технічний об’єкт, який складається із взаємопов’язаних функціональних частин (деталей, вузлів, пристроїв, механізмів та ін.), що використовує енергію для виконання покладених на нього функцій.
Механізм — система взаємопов'язаних тіл, що призначена для перетворення руху одного або декількох тіл у потрібний рух інших тіл. Механізм складає основу більшості машин і застосовується в різноманітних технічних об'єктах.
Тверде тіло, що входить у склад механізму, називається ланкою. Ланка може складатись з однієї або декількох нерухомо сполучених деталей. Сполучення дотичних ланок, котре допускає їх відносний рух, називають кінематичною парою. Найпоширеніші кінематичні пари: обертальна (циліндричний шарнір), поступальна (повзун чи напрямна), гвинтова (гвинт і гайка), сферична (кульовий шарнір). На рисунках зображені умовні 3D позначення типових кінематичних пар для побудови просторових принципових кінематичних схем механізмів за ISO 3952 [1].
Обертальна пара (циліндричний шарнір)
Поступальна пара (напрямна)
Гвинтова пара
Сферичний шарнір
При побудові механізму ланки сполучаються у кінематичні ланцюги. Іншими словами, механізм - це кінематичний ланцюг, до складу якого входить нерухома ланка (стійка або корпус), число ступенів свободи котрого дорівнює числу узагальнених координат, що характеризують положення ланцюга відносно стійки. Рух ланок механізму розглядається по відношенню до нерухомої ланки - стійки (корпуса).
Завдання дисципліни
Виходячи із поставлених завдань курс теорії машин і механізмів включає дві взаємопов'язані частини: теорію механізмів і теорію машин.
Теорія механізмів
Ця частина займається:
аналізом механізмів, а саме, вивченням:
будови (структурний аналіз),
кінематики (кінематичний аналіз),
динаміки (динамічний аналіз) механізмів;
синтезом механізмів, як методом проектування механізмів попередньо обраної структури за заданими кінематичними і динамічними параметрами.
Теорія машин
Тут розглядаються методи проектування систем машин за умовами узгодженості роботи окремих механізмів і досягнення оптимальної продуктивності, точності і надійності, питання автоматичного керування та регулювання машин-автоматів.