1. Політекономія: предмет,функції, місце в системі економ наук

Політекон належить до ряду сусп. наук, вона вивчає ті сусп. відносини і зв’язки, які належать до базових у житті кожної людини. Політек досліджує суттєві зв’язки і відносини,які становлять екон основу сусп. Основою житедіяльності сусп. є вир-во, тобто задоволення кожної в корисних благах і послугах. Таким чином об’єктом дослідження політекон є сусп. вир-во. Предметом політек виступає сук-сть екон відносин між людьми нерозривному взаємозв’язку з обмеженими продуктивними силами та політичними соц., ідеологічними, культ інститутами сусп. Кінцевою метою вир-ва є задоволення потреб людими у матеріальних благах і послугах. В екон існують 2 фундаментальні закони: 1) виробничі ресурси, які необхідні для вир-ва матеріальних благ є обмеженими; 2) а потреби є безмежними. Отже. Людина намагається як найкраще викор обмежені виробн. Ресурси для найповн задоволення потреб сусп.

Функції політекономії: 1)пізнавальна - щоб розкрити зміст економічних законів, категорій, форми їх прояву і механізм дії. 2)методологічна - застосовується при розробці методів, засобів, наукового інструментарію, необхідних для дослідження всіх економічних наук, тобто політекономія виступає методологічною основою для останніх. 3)Практична безпосередньо загальне обґрунтування необхідності і віднайдення шляхів раціонального господарювання, що найб відповідають інтересам людини, колективу, сусп. 4) прогностична - спроможна надати соціально-економічний прогноз розвитку країни на більш-менш тривалий проміжок часу. 5)Ідеологічна — оскільки висновки екон науки завжди стосуються інтересів різних груп, класів, верств населення, а це зазвичай викор в політичній боротьбі. Під методом розуміють спосіб, шлях,дослідження предмета науки. Методи: 1)Загальнонаукові А)діалектичний – розглядаючи екон явище чи процес діалектика віходить з наступного: воно зароджується розвивається та завмирає; йому притаманна тотожніст, конфліктність та суперечність; на зміну 1 екон процесам та явищам приходять інші; діалектика вбачає в процесі дослідження єдність та боротьбу протилежностей. Б)структурно-функ – це метод спрямований на дослідження структурно-функ властивостей екон системи. В)Формаційний – застосовується при дослідженні соц-ек властивостей екон систедми сусп. 2)спеціальні А)наукової абстракції Б)індукції на дедукції В)математичний Г)статистичний Д)гіпотеза.

Позитивна політична економія намагається формулювати наукове уявлення на основі відкритих економічних законів і категорій, базуючись на об’єктивності; тому вона вільна від суб’єктивних оцінних суджень. Нормативна політична економія виражає оцінне судження певної групи людей щодо економічних законів та економічних категорій, їх практичного використання. Оцінні судження або нормативні твердження виникають на рівні обґрунтування економічної політики.

2 Система екон законів: їх пізнання і викор. Екон закони ринк екон

Проблема взаємозв’язку і взаємодії екон явищ, процесів, законів — 1 з найскладніших у політекон. Екон закон виражає найсуттєвіші, внутрішні, сталі, причинно-наслідкові, регулярно повторювані зв’язки і залежності між екон явищами і процесами.Екон закони діють не ізольовано один від одного, а в єдиній системі, взаємодіючи між собою. Кла-ція по группам: 1)усезагальнюючі, які властиві будь-якому типу екон сис-ми. 2)особливі кон закони, що виражають такі особливості екон відносин, які є спільними для декількох екон си-м. До них належать закон товарного виробн. і ринку. 3)специфічні екон з., які діють лише в умовах певного екон ладу, напр. капіталістичного чи соціалістичного.

У сукупності всі ці закони формують систему законів екон та закономірності її розвитку.Під механізмом дії екон законів слід розуміти сукупність об’єктивних зв’язків і залежностей між явищами та процесами екон життя в їх саморозвитку й саморусі. Механізм їх використання — це реалізація сукупності умов. Аналізуючи механізм дії економічних законів, важливо звернути увагу на такі основи його функціонування: об’єктивність, системність, суперечливість. До механізму використання екон законів органічною частиною входить процес їх пізнання. Він відбувається за таким логічним ланцюгом: екон закони — екон категорії — інтереси — організаційні господарські форми, тобто від екон сутностей глибшого рівня до економічних сутностей поверхневого рівня.

 Екон закони ринкової екон. В екон теорії викор такі поняття, як «закони», «принципи», «теорії» та «моделі». Кінцевою метою вир-ва є задоволення потреб людими у матеріальних благах і послугах. В екон існують 2 фундаментальні закони: 1) виробничі ресурси, які необхідні для вир-ва матеріальних благ є обмеженими; 2) а потреби є безмежними. Отже. людина намагається як найкраще викор обмежені виробн. ресурси для найповн задоволення потреб сусп. Множинність екон цілей при обмеженості ресурсів створює проблему екон вибору, тобто вибору найкращих альтернативних варіантів їх використання, за яких досягається максим задоволення потреб за існуючих витрат. В екон теорії прийнято вважати, що екон суб’єкти діють раціонально. Раціональними вважаються всі дії, які ведуть до змен витрат чи до зб вигод: споживача — до задоволення своїх потреб, фірми — до прибутку, профспілки — до зб доходів її членів, державу — до підвищення рівня народного добробуту.

Ресурси (праця, капітал, земля) — це потенційні умови виробничої діяльності. Ресурси як елемент реального процесу виробництва є факторами виробництва. Кожне сусп повинно робити вибір для вирішення основних питань: Що виробляти? Яким чином виробити ці види продукції? Хто отримує те, що вироблено? Коли будуть спожиті ті чи інші блага або ресурси? У перебігу розвитку товарного господарства формується ринок, який пройшов шлях від стародавніх базарів до сучасних організованих ринків з комп’ютерним оснащенням. Ринок — система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів. Це взаємодія продавців і покупців, кожний з яких самостійний у своїх діях. Хар-ми рисами ринку виступають: приватна власність на інвестиційні ресурси; ринковий механізм регулювання макроек діяльності, що базується на вільній конкуренції; наявність великої к-сті покупців і продавців. Важливим для аналізу ринку є принцип «невидимої руки», що був сформ Смітом і у відповідності до якого окрема особистість, прагнучи до власної вигоди, незалежно від її волі і свідомості, направляється на досягнення вигоди й користі для всього суспільства. Для теоретичного аналізу ринку виділяють його модель. Модель вільного (досконалого) ринку є одним з наукових методів вивчення реального ринку. Модель аналізу ринку — це вільний (конкурентний) ринок. Модель ринку охоплює три елементи: попит, пропозицію, ціну, які є центральними проблемами будь-якої дискусії про ринкову систему.