15 Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство в Укр

Конкуренція — це екон змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максим прибутку. Зміст конкуренції полягає в широкому розсіюванні екон влади всередині двох головних сукупностей, які становлять економіку, — підприємств і домог-ств. У ринковій с-мі конкур виконує важливу функцію стимулювання технічного прогресу.   Другим важливим аспектом функціонування конкуренції є створення тотожності приватних і суспільних інтересів.   Конкуренція виконує також функцію регулювання, контролю. Конкуренція може діяти в таких основних формах: вільна, монополістична, олігополістична. За умови, коли виробництво в певній галузі монополізоване одним великим підприємством, — конкуренція відсутня. За формами конкуренції екон теорія виділяє чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста монополія . За чистої конкур дуже велика кількість фірм виробляє стандартизований продукт, а новостворені фірми можуть вільно ввійти в цей ринок. Зовсім інша ситуація за чистої монополії: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдина фірма, входження нових фірм у галузь заблоковане з низки причин, а диференціації послуг немає. Монополістична конкур означає ринкову ситуацію, за якої відносно велика к-сть невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. В умовах монополістичної конкур екон суперництво зосереджується не лише на ціні, але й на нецінових чинниках збуту товарів. За олігополії на ринку є лише декілька продавців, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробництва. Усі моделі ринків, окрім чистої конкур, отримали в екон теорії назву “недосконалої конкур”. Досягти досконалої конкуренції можна за допомогою державного втручання в підпр-цьку діяльність.

Монополія — це окремі наймогутніші підприємства або об'єднан­ня декількох підприємств, які виробляють переважну кіль­кість певної продукції, завдяки чому впливають на процес ціноутворення і привласнюють високі прибутки. Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворен­ня — безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживан­ня. Першою монополізується сфера обігу. На цій основі ви­никли найпростіші форми монополістичних об'єднань — кар­телі та синдикати. Складніші форми монополістичних об'єднань з'являються тоді, коли процес монополізації поширюється і на сферу без­посереднього виробництва. Процес монополізації має позитивні і негативні наслідки. Позитивним є те, що у гігантських підприємств та їх об'єднань більше можливостей розвивати сучасне виробництво, отримувати нові наукові результати, впроваджувати новітню техніку і техноло­гію, а отже, при­стосовуватися до рівня розвитку продуктивних сил, до струк­турних зрушень в економіці. Тому не дивно, що на сучасному етапі розвиваються такі форми співробітництва гігантських корпорацій, як організація спільних підприємств, фірм, обмін патентами, науково-технічною інформацією тощо. Монополії придушують конкуренцію — важливу рушійну силу економічного прогресу.

На сьогодні атнимонопольні закони діють майже у всіх розвинених країнах. Так, в Україні основним антимонопольним законом є Закон “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” . Стаття перша цього закону: «…Монопольним визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків.» Є три види порушень антимоноп законодавства: зловживання монопольним становищем на ринку, антиконкурентні узгоджені дії і дискримінацію підприємців.

Зловживання монопольним становищем на ринку вважають: обмеження чи припинення виробн, що може призвести до ств чи підтримці дефіциту на ринку або встановленню монопольних цін; встановлення дискримінаційних цін на свої товари, що обмежують права окремих споживачів; та ін. На Укр зловживання монопольним положенням на ринку було одним з найпошир порушень антимоноп законодавства протягом останній декількох років.

Антиконкурентні узгоджені дії приводять до дискримінації конкурентів і споживачів і ств небезпеку для ефективного функціонув ринкових відносин

Однією з типових різновидів дискримінації підприємців органами державної влади є примус підприємців до вступу в господарські об'єднання. Нерідко зустрічається і встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону в іншій, що є одним із проявів регіонального монополізму.

Ефективність антимонопольного законодавства визначається можливостями його застосування по відношенню до існуючих ринкових структур (1), злиття (2) і до фіксованих цін (3). Горизонтальне злиття – це злиття фірм, які конкурують на одному й тому ж ринку. Вертикальне злиття – це злиття фірм, які пов’язані стосунками “постачальник-покупець”. Конгломератні злиття – це злиття фірм, які діють на різних ринках, що не перетинаються. Найчастіше обмежується горизонтальне злиття. Фіксація цін – це спроба декількох фірм об’єднатися з метою встановлення певної ціни на товар або послугу.