Билет№1

1. Україна на п. Хх ст..

На п. ХХ ст.. в Укр спостерігалися:пожвавлення національного руху, поява нових партій, політичних рухи;великий вплив мали події революції в Росії 1905-1907 рр; зміни в економіці, зумовлені Столипінською земельною реформою.

З протестами проти переслідувань укр..мови і культури виступили вчені Київського та Харківського університетів. У січні 1900р в Харкові члени студентських українофільських гуртків заснували Революційну укр..партію (РУП), яка остаточно розпалась у 1904 р. З неї утворилось декілька партій: Укр. Соц.-демократична п., Укр. Соц.-демократична спілка, Укр.демократична п.,Укр.радикальна п., Укр. Трудова п.. На західноукраїнських земля х певний вплив мала Укр-руська радикальна п., яка виникла ще у 1890р з ініціативи І.Франка. Партія вимагала віддати землю селянам. У 1899р М.Грушевським була створена Націонал-демократична п., яка виступала за створення самостійної Укр. * Поразка Росії в Російсько-японській війні, глибока економ.криза прискорили революційні події, які почалися у неділю 9 січня 1905р з розстрілу робітничої демонстрації у С-Пб. По всій Укр. прокотилася хвиля демонстрацій, які вимагали повалення самодержавства, запровадження 8-годинного робочого дня та ін.. 14 червня почалося повстання на броненосці «Потьомкін», а 14 листопада на крейсері «Очаків». Повстання матросів були придушені. По всіх містах укр.. виникають профспілки та селянські спілки. У 1905-1907 рр на Укр. Виходило понад 20 україномовних газет і журналів. Отже, не дивлячись на поразку, революція 1905-1907рр сприяла піднесенню самосвідомості укр.народу. * З метою подолання тяжкого економ та політичного становища, уряд Росії на чолі зП.Столипіним змушені були провести аграрну реформу. Столипін визнав недоцільним конфіскувати землю у заможних землевласників, а запропонував селянам викупати землю у поміщика і самим ставати землевласниками. Реформа мала великий успіх, але ціни на землю були занадто високі для багатьох селян. Але реформа дала можливість таким селянам виїхати на вільні землі за Уралом і на Далекий Схід. Безземельні селяни поповнили ряди робітничого класу, що позначилось на піднесенні промисловості в Укр. Тяжкі умови праці змушували робітників їхати закордон. Отже, напередодні псв для Укр. Характерним було промислове та сільсько-господарче зростання та піднесення національно-визвольного руху. * П.ХХст. був сприятливим для розвитку науки. Лікар Д.Заболотний запропонував шляхи боротьби з чумою. Археолог Хвойко відкрив перші пам’ятки трипільської культури. Укр.літ розвивали І.Франко, П.Мирний, І.Нечуй-Левицікий, О.Кобилянська, В.Винниченко. Музичну культуру розвивали композитор М.Лисенко, актори та співаки – Крушельницька, М.Скадовський… Помітний слід в образотворчому мистецтві залишили М.Пімоненко, М.Самокіш, П.Левченко… Поліпшилась ситуація з освітою: в Укр налічувалось вже 27 вищих навч закладів. Але в жодному з них не було викладання укр. мовою.

2.Результати виборів до Верх. Ради урср у 1990р. Декларація про Держ. Суверенітет Укр.

Одним їз напрямків демократизації стало реформування діяльності Рад народних депутатів. У 1990р. відбулися вибори, на яких обиралися депутати до ВРУ. У голосування взяло участь 84% населення. Хоч вибори були демократичним, проте з 450 обраних депутатів не було жодного колгоспника, до парламенту потрапило дуже мало робітників і лише 13 жінок. Більшість належала КПУ. Депутати рідко знаходили спільну мову по багатьох питаннях, але майже одностайно прийняли Декларацію… яка проголошувала верховенство, самостійність і неподільність влади Укр в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Опозицію у ВРУ очолили Юхновський та Чорновіл. Але на виборах до ВРУ у 1994р поляризація сил у парламенті не змінилась. Це свідчило про кризу багатопартійності в Укр. «Живий ланцюг» – символічна акція, що відбулася 21 січня 1990 р. у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. В цей день майже три мільйони людей взялися за руки, з’єднавши Львів, Київ та Донбас.

Білет№2

1. Укр в геополітичних планах країн Атланти та Троїстого союзу. Воєнні дії на території Укр у 1914р.

19 липня 1914р спалахнула псв, в якій взяли участь 33 країни. Українці були змушені приймати участь у цій віні з обох сторін, і не маючи своєї держави, захищати чужі інтереси. У стратегічних планах воюючих сторін укр. землі займали істотне місце. Росія готувалася загарбати Галичину, Буковину і Закарпаття. Австро-Угорщина прагнула приєднати Волинь і Поділля. Німеччина мала на меті взяти під свій протекторат всю укр.. Ці держави маскували сої плани під вигляд національно-оборонної війни. Це фактично розкололо укр. національно-визвольний рух, розпалило ненависть «брата до брата». Російський уряд розпочав переслідування українства, закрито «Просвіту», укр. видавництва. А тисячі людей у Галичині звинувачені у підтримці Росії опинились за гратами. У вересні 1914р в Галичині розгорнулась найбільша битва. Граб Бобринський почав здійснювати насильницьку русифікацію. Більше 12 тис були депортовані до Сибіру. В березні 1915р взята фортеця Перемишль. Однак наступ айстро-угорських та німецьких сил змусили Росію залишити Польщу, Буковину, Литву, частину Галичини. Але навесні 1916р російські війська знов зайняли Галичину і Буковину. Наслідки: обсяг виробництва скоротився на 30-50%, скоротилися посівні площі, почався перебій з продовольством, настала інфляція, почалися страйки.

2. Нацистський «новий порядок» в Укр у 1941-1944рр. Голокост.

На окупованій території Укр настала ніч фашизму. Укр землі були розчленовані: Північну Буковину та землі між Південним Бугом і Дністром з центром в Одесі Гітлер віддав фашистській Румунії. Західні області укр. були включені в т.з. генерал-губернаторство на чолі із самим фюрером, на іншій частині Укр встановлено рейхскомісаріат «Україна». На окупованій території загарбники створили міські управи на чолі з бургомістрами, у селах призначалися старости, діяли військово-польові суди, комендатура, гестапо, каральні загони. Територію укр. вкрила система з 230-ти таборів смерті. Тільки за п’ять днів у Бабиному Яру було знищено 150-160-тис євреїв. Винищувалась інтелігенція. Страшною була доля військовополонених. Не дивлячись на таке страхіття, боротьба укр. народу з фашизмом розгорталась все більше і більше.

План «Ост». Генеральный план «Ост» (нем. Generalplan Ost) — секретный план немецкого правительства Третьего рейха по проведению этнических чисток на территории Восточной Европы и её немецкой колонизации после победы над ССС] и ограничению рождаемости. По некоторым данным, «План „Ост“» был разделён на два — «Малый план» и «Большой план» . Малый план предстояло провести во время войны. На Большом плане немецкое правительство хотело сосредоточиться после войны. План предусмотрел различный процент германизации для различных покорённых славянских и других народов. «Негерманизированные» должны были быть выселены в Западную Сибирь или подвергнуты физическому уничтожению. Исполнение плана должно было гарантировать, что завоёванные территории приобрели бы безвозвратно немецкий характер. Планировалось уничтожение 50-60 % русских в европейской части Советского Союза, ещё 15-25 % подлежали депортации за Урал., а также уничтожение 25 % украинцев и белорусов, ещё 30-50 % украинцев и белорусов подлежали использованию в качестве рабочей силы.

Білет№3