1. Проголошення Західноукр Народної Республіки (зунр). Злука унр і зунр).

Західноукраї́нська Наро́дна Респу́бліка (ЗУНР) — українська держава, що існувала протягом 1918 — 1919 років на території Західної України зі столицею у Львові. Постала після Першої світової війни в результаті розпаду Австро-Угорщини. Проголошена 19 жовтня 1918 року. Охоплювала територію заселену українцями — Галичину, Буковину й Закарпаття. 1 листопада атакована Польщею за підтримки країн Антанти, насамперед Франції. 22 січня 1919 року об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР). Ліквідована 18 липня 1919 року в ході українсько-польської війни. Розділена між Польщею, Румунією і Чехословаччиною. До 15 березня 1923 року уряд ЗУНР перебував у еміграції.

Двадцяте століття залишило нам у спадок вершинні події минулого, які, віддаляючись, не втрачають своєї значущості та актуальності, потребуючи осмислення сконцентрованого в них історичного досвіду боротьби українства за свободу, незалежність, державність. До таких подій належить 22 січня 1919 року - день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом - Днем Соборності. Саме того зимового дня в золотоверхому Києві під перегук дзвонів Святої Софії було ухвалено рішення про об'єднання двох, розділених історичною прірвою, гілок українського народу. Так, спираючись на заповітні мрії і широке волевиявлення обох частин українства, враховуючи об'єктивні історичні, політичні, духовні, правові аспекти цього тривалого й болісного процесу, постала єдина соборна Українська держава. Проте, як відомо, тоді українському народу не вдалося реалізувати свій історичний шанс. У тих складних внутрішніх та зовнішньополітичних умовах об'єднання завершити не вдалося. Україна залишалася бездержавною, роз'єднаною етнічно, роздертою територіально, поневоленою національно. Втрата державності знову перетворила соборність українських земель на ідеал, невтілену мрію, одвічне бажання. Акт Злуки був глибоко спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх динамічної самоідентифікації, становлення політичної нації.

2. Стан господарства Укр після розпаду СРСР. Спроби реформування економіки.

З розпадом СРСР і проголошенням незалежності УКр особливого значення набувають економ проблеми. Перші позитивні зміни в економіці сталися не за рахунок науково-технічного прогресу, а за рахунок продажу західним країнам наших природних багатств. Намагання вирішити проблеми за рахунок введення нових потужностей не принесли результату. Народне господарство базувалось на експлуатації людини і носило по суті колоніальний характер. Виділені на розвиток економіки кошти поглинало виробництво військової техніки. Згодом було взято курс на радикальну економ реформу – перехід до ринкових відносин. Але в економіці тривав диктат міністерств. У серпня 1990 р було прийнято Закон про економічну самостійність Укр. Були створені своя грошово-фінансова система, податкова та митна служби. Здійснювалась поступова інтеграція економіки Укр в світову економіку (сталь, вугілля, руда). Та в знаки далося безгосподарне ставлення до природних багатств – скоротився видобуток нафти, торфу, вугілля. Підвищились ціни на енергоносії з Рос. Вивіз харчової продукції з Укр перевищував ввіз. Перешкоджає розвитку с\г постійне подорожчання с\г техніки та добрив. Уряд взяв курс на фермерське господарство та приватизацію землі. Та посівні площі скорочуються, люди покидають села.

Білет №13