- •Механічне обладнання”
- •Загальні відомості.
- •1.2 Організація курсового проектування.
- •1.3 Тематика, обсяг, зміст та оформлення проекту.
- •1.4. Завдання на курсове проектування.
- •Тема 1. Машини для очищення овочів.
- •Тема 2. Машини для подрібнення овочів.
- •Тема 3. Машини для подрібнення овочів.
- •Тема 4. Машини для подрібнення овочів.
- •Тема 5. Машини для обробки м’яса.
- •Тема 6. Машини для обробки м’яса.
- •Тема 7. Машини для нарізання хліба
- •Тема 8. Машини для просіювання харчових продуктів
- •Тема 9. Машини для перемішування сировини
- •Тема 10. Машини для перемішування харчової сировини.
- •Методичні вказівки.
- •2.1.1. Картоплеочисні машини з плоским тертковим диском.
- •2.2.2. Овочерізки дискові періодичної дії (типу мро 50- 200, мро 400 – 1000 і моп – ιι – 1) .
- •2.2.4. Овочерізка пуансонна (типу мс – 28 – 100 ).
- •2.2.5.Овочерізки комбіновані (типу моп–ι –1, мс – 18 – 160, мров – 160).
- •Час обробки дорівнює:
- •2.3. Проектування машин і механізмів для обробки м’яса.
- •2.3.2. Протиральні машини і механізми (типу мп – 800, моп –іі 1).
- •2.3.3. М ’ясорозпушувачі (типу мрм , мрм – іі – 1 і мс – 19).
- •2.3.4. М’ясорізки (типу мбп – іі – 1).
- •Отримане неповне кубічне рівняння розв’язати відносно ” l” методом, вказаним у п.2.2.2.
- •2.4.1. Машини для нарізання хліба ( типу мрх ).
- •2.5. Проектування машин і механізмів для просіювання та перемішування харчової сировини.
- •Рекомендовані розміри сит приведені у таблиці 2.5.
- •2.5.2. Збивальні машини (типу мв – 6, мв – 35 м, мвм – 100, мс – 4 – 20, мвп – іі – 1).
- •Потужність електродвигуна приводу :
- •2.5.3. Фаршемішалки ( типу мс – 8 – 150 ).
- •2.5.4. Салатомішалки ( типу мс – 25 – 200 ).
- •Перелік літератури
- •Додатки
- •83050, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (83023) 97-60-45, 97-60-50
2.5. Проектування машин і механізмів для просіювання та перемішування харчової сировини.
2.5.1. Просіювачі (типу МПП – ІІ – 1, МС – 24, МПМ – 800).
Визначальним фактором продуктивності просіювачів є площа поверхні сита, яка знаходиться із виразу:
Qc = F ψ ηc φ ρ γ,
де Qc – продуктивність просіювача за початковим продуктом, кг/ ;
F – площа поверхні сита, м²;
ψ – коефіцієнт живого перерізу сита;
η – к.к.д. сита , що характеризує прохід;
φ – коефіцієнт використання отворів сита ;
ρ – питомий об’ємний прохід сита, м³/м² г;
γ – насипна маса оброблюваного продукту, кг/м³.
F = πDH,
де D, H – діаметр і висота ситового барабану, м.
При проектуванні прийняти: H = 0,8...0,9D для МС – 24 і МПП; і H = 0,9...1,1 для МПМ – 80; η = 0,75...0,85; φ = 0,85...0,95.
Менші значення коефіцієнтів відповідають меншим значенням продуктивності. Питомий прохід ρ залежить від сортності, вологості, ступеня забрудненості продукту, розміру осередків сит і для розглядання умов може бути прийнятим ρ = 18...20 м³/м²ч. Коефіцієнт живого перерізу залежить від номера сита і знаходиться за формулою:
де b – розмір отвора сита на світлі, мм;
d – діаметр дрота сита, мм.
Рекомендовані розміри сит приведені у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.
Оброблюваний продукт |
Номер сита |
Розмір отвору |
Діаметр дроту |
Борошно пшеничне вищого сорту нижчого сорту |
1,4 1,8 |
1,4 1,8 |
0,37 0,45 |
Борошно житне вищого сорту нижчого сорту |
2,0 2,5 |
2,0 2,5 |
0,45 0,55 |
Проміжні номери сит 1,6 і 2,2 мають діаметр дроту 0,40 і 0,50 мм, відповідно.
Забрудненість початкового продукту прийняти рівною 10 – 15 %.
Двигун підбирають за потужністю, яка визначається із формули :
де N1– потужність, необхідна для обертання ситового барабана з борошном, В;
N2 – потужність, необхідна для переміщення борошна вздовж утворюючого сита, Вт;
N3 – потужність, необхідна для підйому борошна шнеком, Вт;
N4 – потужність, необхідна для обертання живильника, Вт;
η – к.к.д. механічних передач
;
де ζ – коефіцієнт опору переміщенню пластинки у середовищі;
γc - об’ємна маса повітряної суміші оброблюваного продукту, кг/м³;
Z, Zn – кількість лопатей ситового барабана і тарільчатого живильника, відповідно;
n, nn – кутова швидкість обертання ситового барабана і тарільчатого живильника, відповідно, об/хв;
S, Sn – площа поверхні лопатей ситового барабана і тарільчатого живильника, відповідно;
Gмб, Gмш – вага борошна, яке знаходиться всередині ситового барабана і шнека, відповідно, H;
α – кут нахилу осі ситового барабана до горизонту, град;
к – коефіцієнт зменшення швидкості подачі при вертикальному шнеку;
t – крок витків шнека, м;
Rn, rn – зовнішній і внутрішній радіуси лопатей тарільчатого живильника.
де g – прискорення сили тяжіння, м/с²;
Rш, rш – зовнішній і внутрішній радіуси вертикального шнека, м;
Hш – висота шнека, м;
ηш – к.к.д. шнека;
φш – коефіцієнт заповнення об’єму шнека продуктом.
При розрахунках прийняти: ζ = 0,8 ...0,9; γc = ( 0,2 ...0,3 ) γ; k = 0,3...0,4: φш= 0,5...0,6; ηш = 0,4...0,5 величини n, nш, Z, Zn, α, Hш рівними відповідним параметрам машини – аналога;
величини t, Rn, rn, Rш, rш – змінимо пропорційно діаметрів барабана машини, що проектується та аналога.
Потужність приводу механізмів МС і МПП визначити за складовими N1 і N2, для машин МПМ складова N2 = 0.
За розрахованою споживчою потужністю підібрати електродвигун на серії 4А, виконати повний кінематичний розрахунок і частковий розрахунок на міцність передач просіювача.
При виконанні розрахунків на міцність визначити зусилля, які діють на вали, опори і елементи зубчатої ( МПП ) або клиноременної передачі ( МПМ ), і розміри зубчатої ( МПП ) або клиноременної передачі ( МПМ ).
До захисту представити: збірне креслення механізму МПП або МС з приводом МПМ ( у двох проекціях на 1 аркуші формату А1 ); робочі креслення корпуса ситового барабана, сита, шестерні шківа, приводного вала ( 4 формату А3 на аркуші формату А1).
Розміри на збірних і робочих кресленнях повинні відповідати розрахованим.