- Дайте аналіз Інформаційно-аналітична довідка про надзвичайні ситуації, що виникли на території України у і півріччі 2011 року.

4.Тест для контролю засвоєності матеріалу теми:” Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС. ”

• Ризик це:

Коли людина збирається зробити щось небезпечне

Кількісна характеристика небезпеки

Якісна і кількісна характеристика небезпеки

Якісна характеристика небезпеки

Коли людину очікує небезпека

• Інженерний, модельний, експертний, соціологічний —:

Методи визначення ризику

Методи забезпечення безпеки

Методи ліквідації небезпеки

Методи попередження безпеки

• Прийнятний рівень ризику у світовій практиці становить:

1/1000

10⁶

10^-4

10^-6

1/100

• Прийнятний рівень ризику у світовій практиці становить:

1/1000

10⁶

10^-4

1/1000000

1/100

• Прийнятний рівень ризику у світовій практиці становить:

10⁴

10^-4

10^-6

10^-9

• Обчисліть ризик травмування на підприємстві (в розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 200 чоловік, а за останні 2,5 роки травми одержали 2 чоловіки.

0,04

40

0,01

0,025

0,004

• Порівняйте рівень ризику на підприємстві, обчислений у попередній задачі, з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.

4·10^3

1·10^3

4·10^7

2,5·10^4

1,0·10^4

• Які НС можна віднести до техногенних катастроф?

Стихійні лиха (зсуви, повені, землетруси).

Наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК.

Аварії на енергетичних об'єктах, транспортних комунікаціях.

Соціальні та національні конфлікти.

Аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об’єктах військового призначення з

викидом уламків, реактивних та звичайних снарядів.

• Залежно від територіального поширення, обсягів економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють рівні НС (відповідно до класифікатора НС):

національний, загальнодержавний, обласний, регіональний, об’єктовий, районний, місцевий.

• За характером походження причин виникнення розрізняють наступні класи НС (згідно з класифікатором):

НС антропогенного характеру; НС техногенного характеру;

НС природного характеру; НС криміногенного характеру;

НС соціально-політичного характеру; НС військового характеру;

НС екологічного характеру.

• До якого класу НС слід віднести інфекційну захворюваність людей?

Природні Техногенні Соціальні

• Які НС за масштабом слід віднести до регіональних?

Наслідки аварії впливають на діяльність підприємства

Наслідки аварії впливають на життєдіяльність населеного пункту

Наслідки аварії впливають на життєдіяльність області

Наслідки аварії впливають на життєдіяльність держави

Зм.4. Розробка заходів зниження рівня загрози та небезпеки.

Лекція № 6 Пожежна безпека.

Мета – розглянути основи пожежної безпеки підприємств, установ, організацій;

з’ясувати основні причини пожеж та небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами, проаналізувати їх негативний вплив на життєдіяльність людини.

Завдання - визначити структурно-функціональну схему державного управління пожежною безпекою у НС в Україні Надати уяву про системи попередження пожеж та системи пожежного захисту.

Очікувані результати - у результаті вивчення теми студент повинен засвоїти основні положення про пожежну безпеку, способи і засоби гасіння пожежі.

План лекції:

• Основні поняття і терміни: Пожежа, горіння, самозаймання

• Основні причини пожеж та етапи їх розвитку.

• Небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.

• Процес горіння ,його види та їх характеристика.

• Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності.

• Система пожежного захисту як комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

• Способи і засоби гасіння пожежі

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Матеріали лекції.

• Навчально-методичний комплекс.

• Список обов’язкових для вивчення джерел:

1.Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 71–72.

Практичне заняття № 7. Радіаційна безпека, принципи оцінки радіаційної обстановки.

Мета - поглибити теоретичні знання й закріпити практичні навички з питань виявлення радіаційної обстановки після аварії на радіоактивно небезпечному об’єкті;

Завдання – визначити на карті (схемі) місцевості, отримані за розрахунками, зони зараження; розробити заходи по захисту співробітників та населення в ситуаційній задачі згідно варіанту роботи.

Очікувані результати – засвоєння методів оцінки радіаційної обстановки, вміння визначити способи захисту співробітників та населення у НС.

Питання для обговорення:

• методи оцінки радіаційної обстановки;

• алгоритм визначення параметрів зон радіоактивного зараження місцевості;

• відображення зон радіоактивного зараження схематично на папері (карті) у масштабі;

• визначення основних способів та засобів захисту співробітників і населення.

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття.

• Вивчаючи матеріал цієї теми слід звернути увагу на джерела радіаційного випромінювання, їх дози та одиниці їх вимірювання за системою СІ.

• Розглядаючи питання про гостру променеву хворобу звернути увагу на ознаки хвороби та правила поведінки в радіаційно зараженій місцевості..

• Під час розгляду навчального матеріалу особливу увагу звернути на основні способи і засоби захисту, правила поведінки людини.

Основні контрольні запитання:

• Визначення основних понять і термінів: радіація, радіаційна безпека, радіаційна обстановка, доза випромінювання, променева хвороба.

• Джерела радіаційного випромінювання.

• Дози радіаційного випромінювання та одиниці їх вимірювання за системою СІ.

• Загальні відомості про гостру променеву хворобу.

• Правила поведінки в радіаційно зараженій місцевості.

• Принципи оцінки радіаційної обстановки.

• Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження;

• Що називається середнім вітром;

• Основні способи та засоби захисту співробітників і населення;

• Визначення напрямку евакуації людей (у разі потреби) із осередку ураження.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Список обов’язкових для вивчення джерел:

1.Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.57-63

2.Сусло С.Т.,Заплатинський В.М.,Харамда Г.М.Цивільний захист:Навчальний посібник.за редакцією М.О.Біляковича –К.: Арістей, 2007.- С.146-194.

• Навчально-методичний комплекс.

Завдання для практичного заняття:

Зробити аналіз ситуаційної задачі та розрахувати розміри (масштаби) зон радіоактивного

зараження місцевості згідно даних варіанту.

"Стався ядерний вибух о 8.00 год. ранку 20. жовтня на південній околиці нас. пункту N, потужністю - q= 100 кт.,

вибух - наземний (Н), метеорологічні умови: швидкість середнього вітру W=25км/год.".

Результатом розв’язання ситуаційної задачі має бути визначення:

• параметрів зон радіоактивного зараження місцевості;

• відображення цих зон схематично на папері (карті) у масштабі;

• основних способів та засоби захисту співробітників і населення;

• напрямку евакуації людей (у разі потреби).

Завдання для самостійної роботи студентів.

1.Питання для самостійного опрацювання

• Джерела радіаційного випромінювання.

• Дози радіаційного випромінювання та одиниці їх вимірювання за системою СІ.

• Загальні відомості про гостру променеву хворобу.

• Методи реєстрації іонізуючого випромінювання.

• Прилади радіаційного контролю і розвідки, будова та принципи роботи.