2.Тест для контролю засвоєності матеріалу теми: “Радіаційна безпека, принципи оцінки радіаційної обстановки.”

• Природними джерелами опромінення людини є

Радіаційний фон, земна радіація, внутрішнє опромінення, космічне випромінювання

Земна радіація, внутрішнє опромінення, космічне випромінювання

Внутрішнє опромінення, радіаційний фон, космічне випромінювання

Космічне випромінювання, радіаційний фон, земна радіація

Радіаційний фон, земна радіація, внутрішнє опромінення

Земна радіація, космічне випромінювання

• Дві третіх всього природного опромінення людина отримує в результаті дії:

Радіаційного фону Земної радіації

Внутрішнього опромінення Космічного випромінювання

• Для виявлення та вимірювання іонізуючих випромінювань використовують методи:

Фотографічний Сцинтиляційний

Хімічний Іонізаційний Технічний

• Радіаційна обстановка характеризується (потрібне виділити):

Рівнями радіації зон радіоактивного зараження;

Розмірами зон радіоактивного зараження;

Властивостями радіонуклідів.

• У ході радіаційної аварії утворюються зони, які умовно поділяються на п’ять, що мають різний ступінь небезпеки для людей і характеризуються тією чи іншою можливою дозою випромінювання. Зона, в межах якої доза випромінювання становитиме від 50 до 500 рад на рік, – це зона:

Радіоактивної небезпеки (зона М);

Зона помірного радіоактивного забруднення (зона А);

Зона сильного радіоактивного забруднення (зона Б);

Зона небезпечного радіоактивного забруднення (зона В);

Зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (зона Г).

• При індексації зон радіоактивного забруднення на плані (карті) місцевості їх фарбують у різні кольори. Яка зона на карті позначається зеленим кольором?

Зона М Зона А Зона Б Зона В Зона Г

• Яка зона радіоактивного забруднення позначається на карті червоним кольором?

Зона М Зона А Зона Б Зона В Зона Г

• Альфа – випромінювання (α) – це:

Потік електронів Потік протонів Потік ядер атомів гелію Потік позитронів.

• Поглинена доза радіоактивного випромінювання вимірюється в одиницях (у системі СІ):

Беккерель Рад Кюрі Грей

• Гранично припустима доза (ГПД) для людей, які постійно працюють із радіоактивними речовинами, становить на рік:

0,5 бер 2,0 бер 5,0 бер 10,0 бер

• Радіопротектори – це:

Екрани, які захищають людину від радіоактивного випромінювання

Екрани, які захищають людину від електромагнітних коливань радіочастотного діапазону

Харчові речовини, які здатні підвищувати стійкість організму до дії радіоактивного випромінювання.

• При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?

Так Ні

• Однократна допустима доза опромінення людини у надзвичайній ситуації становить:

750 Р 100 Р 280 Р 50 Р 500 Р

• Однократна доза опромінення людини це доза отримана:

Протягом одного разу

Протягом чотирьох діб

Протягом певного періоду без перерви

Протягом однієї доби

• Яка із зазначених одиниць не є одиницею вимірювання радіації:

Грей Зіверт Рентген Люмен Кюрі

• Місцевість рахується зараженою при дозах, що складають не менше:

1 Р/год 1,5 Дж/год 5 Дж/год 0,5 Р/год 1 Дж/год

• Одиниця активності радіоактивних речовин називається (у системі СІ):

Кюрі (Кі) Бекерель (Бк) Грей (Гр) Рад Акрад (Ак)

• Одиниця експозиційної дози радіації називається (у системі СІ):

Кулон / кілограм Грей (Гр) Рентген (Р) Рад Джоуль / кілограм

• Одиниця поглинутої дози радіації називається (позасистемна одиниця СГС):

Бер Грей (Гр) Рентген (Р) Рад Зіверт (Зв)

• Одиниця еквівалентної та ефективної дози радіації називається (у системі СІ):

Бер Грей (Гр) Рентген (Р) Рад Зіверт (Зв)

• Найбільшу проникаючу здатність мають:

Нейтрони Гамма-випромінювання

Іоно-випромінювання Бета-випромінювання;

Альфа випромінювання.

• Гранично допустима річно ефективна доза населення у мирний час становить:

0,1 мЗв 0,2 мЗв 1 мЗв 2 мЗв 20 мЗв

• Природними джерелами опромінення людини є

Радіаційний фон, земна радіація, внутрішнє опромінення, космічне випромінювання

Земна радіація, внутрішнє опромінення, космічне випромінювання

Внутрішнє опромінення, радіаційний фон, космічне випромінювання

Космічне випромінювання, радіаційний фон, земна радіація

Радіаційний фон, земна радіація, внутрішнє опромінення

Земна радіація, космічне випромінювання

• Дві третіх всього природного опромінення людина отримує в результаті дії:

Радіаційного фону Земної радіації

Внутрішнього опромінення Космічного випромінювання

• Головну роль у зовнішньому природному опромінені людини відіграє:

Радон Уран Йод Вуглець Цезій

Лекція № 7 Тема 13.Заходи та засоби захисту населення у надзвичайних ситуаціях.

Мета – розглянути основні принципи захисту населення у надзвичайних ситуаціях.

Завдання - ознайомити з організаційними заходами в умовах надзвичайних ситуацій та розкрити комплекс заходів для організації захисту населення.

Очікувані результати - у результаті вивчення теми студент повинен засвоїти основні способи захисту.

План лекції:

• Основні поняття і терміни: евакуація, сховища, укриття, карантин.

• дезактивація, дезинфекція, дегазація, дератизація, демеркуризація,

• Основні принципи захмсту населення у надзвичайних ситуаціях.

• Організаційні заходи в умовах надзвичайних ситуацій.

• Засоби індивідуального захисту, їх призначення і класифікація.

• Захисні споруди, їх призначення та алгоритм поведінки людини.

• Евакуація. Сутність евакуаційних заходів, способи і принципи проведення евакуації.

• Знезаражування. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Матеріали лекції.

• Навчально-методичний комплекс.

• Список обов’язкових для вивчення джерел:

1.Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 249–252.

2.Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності. Опорний конспект лекцій.К. КДТЕУ,1999.-С.184-194.

3.Сусло С.Т.,Заплатинський В.М.,Харамда Г.М.Цивільний захист:Навчальний посібник.за редакцією М.О.Біляковича –К.: Арістей, 2007.- С.219-255.

4 Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.81-93.

Додатковий матеріал для вивчення:

1 Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 81–170.

Практичне заняття № 8. Засоби і способи знезаражування . Обробка автомобільного транспорту та засобів технічного обслуговування.

Мета: розглянути засоби та методи проведення санітарної обробки людей, знезаражування техніки, майна, споруд та ін. поверхонь та навчити майбутніх фахівців у галузі автотранспорту, дорожнього і аеродромного будівництва організовувати та здійснювати знезаражування транспортних засобів і територій;

дати уявлення студентам про проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, обзнайомити з технікою, що застосовується при ліквідації наслідків НС.

Завдання: ознайомитися з порядком застосування засобів знезаражування автомобілів та іншої техніки , а також особливостями використання спеціальної техніки об’єктів господарювання для досягнення мети. Уміти визначити повноту знезараження об’єкту.

Очікувані результати: у результаті вивчення теми студенти повинні засвоїти методи проведення санітарної обробки людей, організовувати та здійснювати знезаражування транспортних засобів і територій, організовувати управління діями у процесі виконання рятувальних робіт.

Питання для обговорення:

• Засоби та методи проведення санітарної обробки людей, знезаражування техніки, майна, споруд та ін. поверхонь.

• Способи знезаражування автомобілів та іншої техніки та порядок застосування засобів знезаражування, а також особливості використання спеціальної техніки об’єктів господарювання для досягнення мети.

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття №7

• Вивчаючи матеріал цієї теми слід знати мету, зміст, спо­соби і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, необхідні сили і засоби, які залучаються для їх виконання.

• Мати уявлення про спеціальну обробку персоналу і населення, методи і способи знезараження території, техніки, приміщень, продуктів харчування, води.

• Під час розгляду навчального матеріалу звернути увагу на порядок приготування спеціальних розчинників і норми їх витрат під час виконання дегазації, дезактивації чи дезинфекції.

Основні контрольні запитання:

• Визначення основних понять і термінів: санітарна обробка, часткова санітарна обробка, повна санітарна обробка, спеціальна обробка дезактивація, дезинфекція, дегазація, дератизація, демеркуризація,

• Назвіть засоби та способи знезаражування транспорту.

• Що таке дезактивація та способи її здійснення.

• Алгоритм проведення санітарної обробки людей (часткової та повної).

• Що таке дезинфекція та способи її здійснення.

• Алгоритм проведення спеціальної обробки техніки (часткової та повної).

• Що таке дегазація та способи її здійснення.

• Способи знезаражування території, будівель, споруд, одягу

• Порядок проведення часткової санітарної обробки людей.

• Особливості проведення спеціальної обробки авто техніки та майна.

• Що таке , демеркуризація, та способи її здійснення.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Список обов’язкових для вивчення джерел:

1.Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.72 - 81

2.Сусло С.Т.,Заплатинський В.М.,Харамда Г.М.Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О.Біляковича –К.: Арістей, 2007.- С.309 -326.

• Навчально-методичний комплекс.

Завдання для практичного заняття:

• Скласти алгоритм виконання часткової санітарної обробки людей.

• Скласти алгоритм виконання часткової спеціальної обробки техніки та майна.

• Скласти алгоритм виконання повної санітарної обробки людей.

• Скласти алгоритм виконання повної спеціальної обробки техніки та майна.

• Скласти алгоритм спеціальної обробки автомобільного транспорту та засобів

технічного обслуговування.

Завдання для самостійної роботи студентів.

1.Питання для самостійного опрацювання:

• Що являє собою комплекс організаційних, інженерно-технічних заходів і засобів?

• Як забезпечується стійка робота об’єктів в надзвичайній ситуації?

• Від чого залежить ефективність захисту населення в НС

• Що таке захисні споруди?

• Охарактеризуйте засоби індивідуального захисту.

• Організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності аварійно-рятувальних служб.

• Порядок проведення перевірки діяльності аварійно-рятувальних служб.

2. Розробити схему управління аварійно - рятувальними роботами в навчальному закладі при виникненні НС. Розглянути шляхи та способи евакуації при виникненні пожежі чи затоплення. Скласти план аварійно - рятувальних дій в навчальному закладі при виникненні НС

3.Тест для контролю засвоєності матеріалу тем: » .Заходи та засоби захисту населення у надзвичайних ситуаціях». «Засоби і способи знезаражування . Обробка автомобільного транспорту та засобів технічного обслуговування «.

• Зазначте медичні засоби індивідуального захисту населення:

Пакет перев’язувальний індивідуальний

Респіратор

Легкий захисний костюм

Індивідуальний протихімічний пакет

Аптечка індивідуальна

• За якими принципами здійснюються евакуація та тимчасове розселення громадян:

Соціальний (працюючі, непрацюючі, пенсіонери) та економічний

Територіальний та виробничий

Віковий ( діти, дорослі, громадяни похилого віку) та статевий

• Діти евакуюються :

Разом з батьками

Зі школами, дитсадками

• Для евакуації використовують транспорт:

Залізничній, автомобільний, водний

Громадський, індивідуальний

Усі види транспорту та піші колони

• При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?

Так Ні

• За розмірами вертикального обхвату голови випускають фільтруючі протигази

ГП-7:

3-х розмірів 4-х розмірів 5-ти розмірів

• За розмірами висоти обличчя випускають респіратори Р-2:

3-х розмірів 4-х розмірів 5-ти розмірів

• Залежно від зросту людини прогумований плащ загальновійськового захисного комплекту (ЗЗК) випускається:

3-х розмірів 4-х розмірів 5-ти розмірів

• Залежно від захисних властивостей захисні споруди розподіляють на:

Залізобетонні укриття

Цегляні укриття

Дерев’яні, обсипані землею укриття (бліндажі)

Дерев’яні укриття

Сховища, протирадіаційні укриття, простіші укриття

• Вбудоване сховище (у жилому будинку) повинне мати виходів:

Два Три Чотири

• При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?

Так Ні

• Регенеративний патрон ізолюючого протигаза слугує для:

Поглинання СО

Поглинання СО₂ та виділення кисню

Поглинення пари води та виділення кисню

Поглинення СО₂ , пари води та виділення кисню

• При виявлені радіоактивного забруднення люди проходять на пунктах спеціальної обробки (ПуСО):

Дегазацію Санітарну обробку Дезактивацію

• Гопкалітовий патрон може застосовуватися тільки в інтервалі температур (^оС):

-20 – +10 0 – +20 0 – +40 +5 – +40

• Сховища повинні мати основні приміщення висотою не менше (м):

2,0 2,2 2,7 3,0

• Постачання сховищ зовнішнім повітрям забезпечується мінімум у двох режимах: у режимі чистої вентиляції та у режимі фільтровентиляції. У режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищається від:

Радіоактивного пилу

Радіоактивного пилу, ОР

Біологічних засобів ураження

• За ступенем захисту від ударної хвилі й у залежності від коефіцієнтів захисту від γ- і нейтронного випромінювання сховища поділяють на 4 класи. Сховища якого класу розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі на менше 3 кгс/см² (300 кПа) і мають К _зах = 3000?

1-го кл 2-го кл. 3-го кл. 4-го кл.

• Чи згодні Ви з тим, що РіНР при ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно за такими етапами:

Перший етап – екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації

Другий етап – ліквідація наслідків НС

Третій етап – розв’язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації?

Так Ні

• Що з перерахованого не належить до мети проведення РіНР в мірний та воєнний час? (Потрібне відмітити):

Порятунок людей, надання першої медичної допомоги постраждалим та евакуації їх у лікувальні установи;

Локалізація аварій і усунення пошкоджень;

Забезпечення життєдіяльності міст і ОГ;

Створення умов для наступного проведення відбудовних робіт;

Відбудова зруйнованих та пошкоджених будівель і споруд.

• РіНР організують і проводять до повного їх завершення (необхідне відмітити):

На протязі світлового дня

Вдень і вночі

У будь-яку погоду

У відсутності опадів (дощу та снігопаду) та ожеледиці

• Що з наведеного нижче належить до невідкладних робіт? (Потрібне відмітити):

Санітарна обробка людей та знезараження їх одягу

Дезактивація та дегазація місцевості, споруд, техніки, засобів захисту

Пошук та знешкодження боєприпасів, що не розірвались, та інших вибухонебезпечних предметів

Відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд

• Для полегшення дезактивації (потрібне виділити):

Застосовують розчини синтетичних миючих засобів

Підігрівають розчини

Користуються промисловими відходами, які можуть пом’якшати воду

• Дегазація може проводитися хімічним, фізико-хімічним і фізичним способами. При дегазації фізико-хімічним способом (розчинниками):

Отруйні речовини взаємодіють з розчинником

Внаслідок чого виникають нетоксичні речовини

• Повна спеціальна обробка проводиться:

Спеціалізованими формуваннями

Невоєнізованими формуваннями

Підрозділами Збройних Сил

• При дезактивації одягу, взуття та засобів індивідуального захисту верхній одяг знімають:

Ставши спиною проти вітру

Ставши обличчям проти вітру

Лекція № 8. Тема Управління силами та засобами ОГ під час НС.

Мета - розглянути методи управління силами та засобами ОГ під час НС, дати уявлення студентам про проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, обзнайомити з технікою, що застосовується при ліквідації наслідків НС.

Завдання - ознайомитися з порядком надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правилами поведінки та способів дій в цих умовах, визначити сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС.

Очікувані результати - у результаті вивчення теми студенти повинні навчитися аналізувати порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при виникненні НС, організовувати управління діями у процесі виконання рятувальних робіт.

План лекції

• Основні поняття і терміни:

• Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС.

• Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації.

• Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС.

• Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

• Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Матеріали лекції.

• Навчально-методичний комплекс.

• Список обов’язкових для вивчення джерел:

1.Сусло С.Т.,Заплатинський В.М.,Харамда Г.М.Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О.Біляковича –К.: Арістей, 2007.- С.275 - 294.

2.Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури,

2004. – С.313 – 368.

Додатковий матеріал для вивчення:

1.Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності. Опорний конспект лекцій.К.

КДТЕУ,1999.-С.195 - 198.

2.Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид.,

перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С.111

Практичне заняття № 9. . Хімічна безпека, принципи оцінки хімічної обстановки.

Мета - поглибити теоретичні знання й закріпити практичні навички з питань виявлення хімічної обстановки після аварії на хімічно небезпечному об’єкті з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), набути навичок практичного використання знань.

Завдання – ознайомитися з методами оцінки хімічної обстановки і порядком визначення на карті (схемі) місцевості зони зараження та правилами поведінки і діями в цих умовах.

Очікувані результати – засвоєння методів оцінки =хімічної обстановки, вміння визначити способи захисту співробітників та населення у НС.

Питання для обговорення:

• Хімічно- небезпечні об‘єкти, їх характеристика.

• Класифікація небезпечних хімічних речовин (СДОР) за ступенем токсичності, впливом на організм людини.

• Принципи оцінки хімічної обстановки.

• Загальні засади моніторингу хімічної обстановки та порядок його здійснення.

• Зони хімічного зараження, їх характеристика.

• Методика визначення розмірів зон хімічного зараження.

• Правила поведінки на хімічній зараженій місцевості.

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття .

• Вивчаючи матеріал цієї теми слід звернути увагу на джерела хімічного зараження, ступені токсичності сильнодіючих отруйних речовин, їх дози за ступенем токсичності на людину.

• Розглядаючи питання про дію сильнодіючих отруйних речовин, звернути увагу на ознаки ознаки отруєння, алгоритм першої медичної допомоги та правила поведінки на хімічно зараженій місцевості..

• Під час розгляду навчального матеріалу особливу увагу звернути на основні способи і засоби захисту.

Основні контрольні запитання:

• Визначення основних понять і термінів: хімічно - небезпечний об‘єкт, хімічна обстановка, сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), токсодоза, вертикальна стійкість повітря :: інверсія, конвекція, ізотермія.

• Сильнодіючи отруйні речовини (СДОР) ,їх класифікація.

• Алгоритм прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха.

• Що таке зона хімічного зараження.

• Що таке осередок хімічного ураження.

• Ступені вертикальної стійкості повітря?

• Основні заходи та засоби для захисту співробітників і населення

від ураження СДОР у зоні лиха.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

• Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Сусло С.Т, Заплатинський В.М., Харамда Г.М. Цивільний захист: Навчальний посібник. за редакцією М.О Біляковича –К.: Арістей, 2007.- С.194 - 219

2. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.64 - 75

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид.,

перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С.111

2. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 206 - 217

• Навчально-методичний комплекс.

Завдання для практичного заняття:

Зробити аналіз ситуаційної задачі та розрахувати розміри (масштаби) зон хімічного

зараження місцевості згідно даних варіанту.

«На хімічно – небезпечному об’єкті “Б” сталося руйнування ємкості зі СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ). Під час аварії виникла хмара зараженого повітря. З метою своєчасного і надійного захисту співробітників і населення оцінюємо імовірну ситуацію.»

Результатом розв’язання ситуаційної задачі має бути визначення:

• параметрів зон химічного зараження місцевості;

• відображення цих зон схематично на папері (карті) у масштабі;

• основних способів та засобів захисту співробітників та населення;

• напрямку евакуації людей (у разі потреби).

Завдання для самостійної роботи студентів.

1.Питання для самостійного опрацювання:

• Джерела хімічного зараження, сильнодіючи отруйні речовини (СДОР)

• Ознаки отуєння СДОР ,принципи медичної допомоги.

• Прилади хімічного контролю і розвідки, будова та принципи роботи.

2. Розв’язати ситуаційні задачи :

• Властивості хімічної речовини: зелено-жовтий газ із різким запахом, важчий за повітря, температура кипіння 36,4ºС. При випаровуванні з´єднується з водяними парами і утворює білий туман.

Ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, сухий кашель, задишка, біль у грудях, набряк легенів.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

• Властивості хімічної речовини: безбарвний газ із запахом нашатирного спирту, легший за повітря, суха суміш з повітрям має здатність вибухати.

Ознаки отруєння: викликає нежить, кашель, утруднене дихання, задуху, подразнюються слизові оболонки та шкіра, різь в очах, сльозотеча. При зіткненні зі шкірою у рідкому стані викликає обмороження, можливий хімічний опік з пухирями, у високих концентраціях збуджує центральну нервову систему, чим викликає судоми.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

• Властивості хімічної речовини: безбарвний газ без запаху і смаку, легший за повітря, продукт неповного згорання вуглеводів.

Ознаки отруєння: отруєння настає непомітно, супроводжується різкою слабкістю, запамороченням, відчуттям тепла, приємної втоми. При високих концентраціях – запаморочення, шум у вухах, нудота, блювання, судоми, шкіра рожевого або червоного кольору.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.

• Властивості хімічної речовини: метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухомий, при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 раз важчий за воду.

Ознаки отруєння: отруєння розвивається протягом 8-24 годин і супроводжується загальною слабкістю, головним болем, підвищенням температури, болем ясен і у животі. Також відмічається підвищена втома, сонливість, емоційна нестійкість, зниження працездатності. Характерною ознакою є поява по краях ясен синьо-чорної смуги.

Завдання 1. Назвіть хімічну речовину та до якої групи СДОР відноситься.

Завдання 2. Вкажіть засоби та заходи захисту. Скласти алгоритм першої медичної допомоги.