- •10. Захворювання вен 10
- •Гастрит та його прояви
- •Фізичні вправи при гастриті
- •Гіпертонія
- •Гіпотонічна хвороба
- •Атеросклероз
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарда
- •Ревматизм
- •Захворювання вен
- •Сколіоз
- •Захворювання крові й органів кровообігу
- •Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •Чсс при максимальній роботі
- •Співвідношення споживання кисню і чсс
- •Тривалість навантажень
- •Зміна в периферичній ланці кровообігу при фізичних навантаженнях
- •Висновки:
- •Список рекомендованої літератури
- •Нагірна Надія Анатоліївна методичні рекомендації
Чсс при максимальній роботі
|
20 – 29 років |
30 – 39 років |
40 – 49 років |
50 – 59 років |
60 – 69 років |
|||||
м |
ж |
м |
ж |
м |
ж |
м |
ж |
м |
ж |
|
ЧСС макс. |
195 |
198 |
187 |
189 |
178 |
179 |
170 |
171 |
162 |
163 |
В таблиці 1 показані зростаючі границі максимальної ЧСС. Ця величина визначається на практиці простою формулою: 220 – вік.
Таблиця 2
Співвідношення споживання кисню і чсс
-
% від МПК
% від макс. ЧСС
28
50
42
60
56
70
70
80
83
90
100
100
В таблиці 2 наведені дані про відношення використання кисню і ЧСС (в % від макс.).
Серія спеціальних експериментів показала, що інтенсивність і тривалість навантаження - це основні фактори оздоровчої дії. При складанні програми занять фізичними вправами варто враховувати дані про необхідність “пікових навантажень”. Для кращого розвитку витривалості потрібні не монотонні навантаження, а робота з періодами максимальної потужності. Робота перемінної потужності з періодами зростаючої інтенсивності робить на організм більш виражений вплив. При організації фізкультурно-оздоровчих заходів доцільно на тлі навантажень середньої інтенсивності включати короткочасні навантаження (на рівні 90-100% від максимальної ЧСС). Середня інтенсивність складає 70-80% від максимальної ЧСС. При складані програми занять фізичними вправами потрібно враховувати дані про необхідність “пікових навантажень”. Для найкращого розвиту витривалості потрібно, а робота з періодами максимальної потужності. Робота змінної потужності з періодами зростаючої інтенсивності впливає на організм більш дієво.
Таблиця 3
Максимальна, середня і мінімальна частота серцевих скорочень при оздоровчих заняттях.
ЧСС |
20 – 29 років |
30 – 39 років |
40 – 49 років |
50 – 59 років |
60 – 69 років |
Максимальна |
190 |
185 |
180 |
170 |
160 |
«Пікова» (90 – 95 %) |
179 |
174 |
170 |
161 |
152 |
Мінімальна |
144 |
141 |
138 |
132 |
126 |
Середня |
155 |
152 |
149 |
141 |
135 |
При організації фізкультурно-оздоровчих заходів доцільно на тлі навантаження середньої інтенсивності включати короткочасні навантаження (на рівні 90–100 % від максимальної ЧСС). Середня інтенсивність становить 70–80 % від максимальної ЧСС. (див. таб. 3).
Частота навантажень
Якщо фізичні навантаження регулярні, то визначається пряма залежність між частотою тренувань і їхньою оздоровчою дією. Досліджувалася ефективність фізкультурно-оздоровчих занять різної частоти (1-5 разів у тиждень) при інтенсивності 70-90% від максимальної ЧСС. Виявилося, що достовірне збільшення МСК і працездатності починається з 2-разових занять у тиждень. Значний приріст МСК починається з 3-х занять і подальше збільшення частоти до 5 разів не дає додаткового приросту МСК. При збільшенні частоти занять може зростати ризик травм опорно-рухового апарата, тому доцільно займатися частіше, ніж 5 разів у тиждень. 2-3 разові заняття забезпечують необхідний оздоровчий ефект. Для підтримки вже досягнутого рівня витривалості необхідно також не менш 2 занять у тиждень. При цьому можливе деяке зниження інтенсивності до нижньої межі при збільшенні часу занять.