5. Аналіз валютного ринку

Аналіз валютного ринку здійснюються з метою дослідження динаміки зміни валютного курсу.

Серед методів, які використовуються для аналізу валютного ринку, виділяють аналіз факторів які впливають на курси валют (фундаментальний аналіз) та аналіз за допомогою графіків (технічній аналіз), які можуть використовуватись як безпосередньо аналітиком, так із застосуванням обчислювальної техніки, та інших засобів.

Фактори, які враховуються в процесі фундаментального аналізу поділяються на: випадкові і непередбачені (частково політичні факторі, а також форс мажорні обставини), та плановані ї очікувані (економічні фактори, слухи і очікування, та частково політичні фактори).

Із відзначених факторів в якості об’єкта аналізу частіше всього виступають економічні фактори, а також слухи та очикування.

До економічних факторів належать:

• Макроекономічні показники:

1. ВВП. При збільшення цього показника збільшується курс валюти відповідної держави, при зменшенні – зменшується;

2. Індекси промислових и споживчих цін. При збільшенні цих показників курс валюти відповідної держави зменшується і навпаки;

3. Рівень безробіття. При збільшенні цього показника курс валюти відповідної держави зменшується і навпаки;

4. Показники настрою (показники попиту, ділової активності та інші). При збільшенні цих показників курс валюти відповідної держави збільшується, при зменшенні – зменшується.

• Показники грошової кредитної політики.

Найбільш значним з цих показників є ставка рефінансування – це відсоток за кредитування центральним банком комерційних банків. Як правило, чим вище цей показник тим дорожчі гроші і вище курс валюти відповідної держави і навпаки (але не завжди).

До економічних факторів належать також зміни показників фондового ринку і ринку нафти і золота.

При збільшенні показника фондового ринку (індексу Доу Джонса в США, NIKKEI в Японії, FTSE в Великобританії та інш.). відбувається збільшення курсу валюти відповідної держави і навпаки.

Зміни цін на нафту і золото суттєво впливають на курс долара. При збільшенні ціни на нафту і золото курс долара, як правило, зменшується, при зменшенні - збільшується.

До слухів и очікувань належать: висловлювання політичних діячів та керівників центральних банків (валютна інтервенція).

При підтвердженні слухів і очікувань на ринку здійснюються відповідні зміни, при частковому підтвердженні - зменшується діюча динаміка. (якщо курс валюти зростає, то зростання зменшується і навпаки). При непідтверджені слухів і очікувань динаміка на ринку розгортається (змінюється на зворотно протилежну).

Особливості застосування технічного аналізу будуть наведені у темі 9 „Фінансові послуги на фондовому ринку”.

Питання до самоконтролю знань

1. Під валютним курсом розуміється:

1. ціна одиниці національної валюти, виражена в грошових одиницях іншої країни;

2. набір національних валют, що використовується при катуванні іноземної валюти;

3. напрямок переміщення іноземного капіталу;

4. напрямок переміщення валютних цінностей.

2. Курс тієї або іншої валюти в першу чергу визначається:

1. рівнем зовнішньої заборгованості держави;

2. рівнем внутрішньої заборгованості;

3. попитом і пропозицією даної валюти;

4. рівнем ВВП.

3. Який вид термінової угоди являє собою операція, при якій власник валюти продає її банку з умовою наступного викупу через визначений термін?

1. репорт;

2. депорт;

3. опціон;

4. спот.

4. Який вид термінової угоди являє собою операція, при якій підприємство купує валюту в банку з умовою наступного продажу її через визначений термін?

1. репорт;

2. депорт;

3. опціон;

4. спот.

5. Коли курс долара на валютному ринку росте, це означає, що:

1. різні країни почали охоче купувати американські товари;

2. почали купувати американські товари з меншим бажанням;

3. долар більше не вважається основною світовою валютою;

4. попит на товари знизився.

6. Офіційні центри, де відбувається купівля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції - це:

1. валютний ринок у широкому розумінні;

2. валютний ринок з інституціональної точки зору;

3. валютний ринок безпосередньо;

4. електронний валютний ринок.

7. Сукупність комерційних і центральних банків, бірж, брокерських фірм, корпорацій (особливо транснаціональних), міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій - це:

1. валютний ринок у широкому розумінні;

2. валютний ринок з інституціональної точки зору;

3. валютний ринок безпосередньо;

4. електронний валютний ринок.

8. Угоди між учасниками валютного ринку щодо обміну грошових сум, номінованих у валюті однієї країни, на валюту іншої країн за узгодженим курсом на визначену дату - це:

1. конверсійні операції;

2. депозитні операції;

3. кредитні операції;

4. неторгові операції.

9. Позначання кількості іноземної валюти за одиницю національної - це:

1. пряме котирування;

2. курс Bid;

3. непряме котирування;

4. курс offer.

10. Угоди щодо купівлі-продажу іноземної валюти протягом певного періоду або на певну дату в майбутньому за валютним курсом, що узгоджується на дату укладення угоди мають назву:

1. форвардні операції outright;

2. форвардні операції swop;

3. валютні ф'ючерси;

4. валютні опціони.

11. Строкові угоди між продавцями та власниками опціонів, за якими власник опціону отримує право, але не зобов'язання, купити у продавця опціону або продати йому визначену суму однієї валюти в обмін на іншу за обумовленим на день обміну курсом мають назву:

1. валютні опціони;

2. форвардні операції swop;

3. валютні ф'ючерси;

4. форвардні операції outright.

12. Який опціон дає право його власнику на купівлю однієї валю­ти за іншу?

1. опціон put;

2. опціон call;

3. варант;

4. „американський” опціон.

13. Опціон, який може бути виконаний у будь-який момент протягом всього опціонного періоду має назву:

1. „Європейський” опціон;

2. „Американський” опціон;

3. варант;

4. опціон call.

14. Угоди, що поєднують купів­лю (продаж) валюти на умовах spot з одночасним продажем (купівлею) тієї ж валюти на певний період на умовах forward мають назву:

1. форвардні операції outright;

2. форвардні операції swop;

3. валютні ф'ючерси;

4. опціон.

15. При збільшення показника ВВП курс валюти відповідної держави:

1. збільшується;

2. зменшується;

3. лишається незмінним;

4. коливається.

16. У випадку виконання валютного форварду на продаж валюти, коли її курс збільшується:

1. виграє продавець;

2. виграє покупець;

3. виграють обидва;

4. ніхто не виграє.

17. У випадку виконання валютного форварду на продаж валюти, коли її курс зменшується:

1. виграє продавець;

2. виграє покупець;

3. виграють обидва;

4. ніхто не виграє.

18. При виконанні валютного форварду на купівлю валюти, коли її курс збільшується:

1. виграє продавець;

2. виграє покупець;

3. виграють обидва;

4. ніхто не виграє.

19 При виконанні валютного форварду на купівлю валюти, коли її курс зменшується:

1. виграє продавець;

2. виграє покупець;

3. виграють обидва;

4. ніхто не виграє.

20. Виграшний опціон - це:

1. опціони put із ціною виконання вищою за поточний валютний курс;

2. опціони put із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс;

3. опціони call із ціною виконання вищою за поточний валютний курс;

4. опціони call із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс.

21. Виграшний опціон - це:

1. опціон call із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс;

2. опціони put із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс;

3. опціони call із ціною виконання вищою за поточний валютний курс;

4. опціони put із ціною виконання вищою за поточний валютний курс.

22. Програшний опціон - це:

1. опціон call із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс;

2. опціони put із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс;

3. опціони put із ціною виконання вищою за поточний валютний курс;

4. опціон call із ціною виконання вищою за поточний валютний курс

23. Програшний опціон - це:

1. опціон call із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс;

2. опціони put із ціною виконання вищою за поточний валютний курс;

3. опціони call із ціною виконання вищою за поточний валютний курс;

4. опціони put із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс.

24. Нульовий опціон - це:

1. опціон call із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс;

2. опціони put із ціною виконання вищою за поточний валютний курс;

3. опціони put з однаковими ціною виконання за поточним валютним курсом;

4. опціон call із ціною виконання вищою за поточний валютний курс

25. Нульовий опціон - це:

1. опціон call із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс;

2. опціони put із ціною виконання вищою за поточний валютний курс;

3. опціони call з однаковими ціною виконання за поточним валютним курсом;

4. опціони put із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс

26. При зменшенні показників настрою (показників попиту, ділової активності та інших) курс валюти відповідної держави:

1. збільшується;

2. зменшується;

3. лишається незмінним;

4. коливається.

27. При збільшенні показника рівня безробіття курс валюти відповідної держави:

1. збільшується;

2. зменшується;

3. лишається незмінним;

4. немає правильної відповіді.

28. При зменшенні індексів промислових і споживчих цін курс валюти відповідної держави:

1. збільшується;

2. зменшується;

3. лишається незмінним;

4. усі відповіді вірні.

29. При збільшенні ставки рефінансування центрального банку курс валюти відповідної держави як правило:

1. збільшується;

2. зменшується;

3. лишається незмінним;

4. коливається.

30. При зменшенні показників фондового ринку курс валюти відповідної держави:

1. збільшується;

2. зменшується;

3. лишається незмінним;

4. усі відповіді вірні.

31. При збільшенні ціни на нафту і золото курс долара, як правило:

1. збільшується;

2. зменшується;

3. лишається незмінним;

4. коливається.

32. При підтвердженні слухів і очікувань на ринку здійснюються:

1. відповідні зміни;

2. зменшується діюча динаміка;

3. динаміка змінюється на зворотно протилежну;

4. ринок не реагує.

33. При частковому підтвердженні слухів і очікувань на ринку здійснюються:

1. відповідні зміни;

2. зменшується діюча динаміка;

3. динаміка змінюється на зворотно протилежну;

4. ринок не реагує.

34. При непідтверджені слухів і очікувань на ринку здійснюються:

1. відповідні зміни;

2. зменшується діюча динаміка;

3. динаміка змінюється на зворотно протилежну;

4. ринок не реагує.

35. До планових і очікуваних факторів не належать:

1. економічні фактори;

2. форс мажорні обставини;

3. слухи і очікування;

4. макроекономічні показники.

Тема 8. Фінансові послуги на ринку позик

8.1 Сутність й характеристика фінансових послуг на ринку позик

8.2 Фінансові послуги з перейняття заборгованості

Понятійний апарат

Кредит, лізингова операція, оперативний лізинг, фінансовий лізинг, зворотний лізинг, міжнародний лізинг, пайовий лізинг, селенг, депозитні операції, негоціація векселя, факторинг, форфейтинг.

Перелік рекомендованої літератури

3, 4, 8, 14.

8.1 Сутність й характеристика фінансових послуг на ринку позик

В умовах переходу до ринкової економіки набувають нових й ефективних шляхів застосування і розвитку послуги, пов’язані з рухом позикового капіталу. У даний час посередницька діяльність комерційних банків й небанківських фінансово-кредитних установ на фінансових ринках, яка складається з виявлення тимчасово вільних коштів вкладників, їх залучення і надання у вигляді кредитів особам, що мають потребу в позикових коштах, має різноманітний характер, і обидві сторони (кредитор і позичальник) відіграють активну роль щодо своїх обов'язків і прав, які закріплюються між ними.

До фінансових послуг на ринку позик можна віднести кредитні, депозитні послуги й фінансові послуги з перейняття позик.

Постачальниками специфічного товару у вигляді фінансових послуг виступають банки та небанківські фінансово-кредитні установи, які залучають вільні кошти та надають їх особам, що мають потребу і відповідних ресурсах. Споживачами фінансових послуг виступають як фізичні, так і юридичні особи, які, в свою чергу, володіють тимчасово вільними ресурсами або відчувають потреби у коштах.

Таким чином, учасниками ринку позик можуть бути фізичні, юридичні особи, державні, фінансові установи та інші суб’єкти господарської діяльності (рис. 8.1).

Рис. 8.1 - Учасники ринку позик

Кредитні послуги, як вид господарської діяльності комерційних банків, ґрунтуються на глибокому розумінні економічних, фінансових і правових підстав бізнесу. Комерційні банки надають послуги з фінансування і кредитування реальних інвестицій, оборотних коштів, нематеріальних активів. Сучасна кредитна політика вимагає забезпечити соціальну спрямованість і високу економічну ефективність розміщення ресурсів.

Кредит являє собою грошові кошти або матеріальні цінності, що надаються юридичним та фізичним особам на визначений термін і, як правило, під відсоток.

Кредитні послуги надаються на підставі принципів зворотності, строковості, платності, забезпеченості, цільового характеру використання коштів. Фінансово-кредитні установи надають досить широкий перелік кредитів, які характеризуються за строком використання коштів, методом надання та погашення, за ступенем ризику та інше, які надаються в різних формах, як у грошовій, так і товарній.

Для забезпечення поточної ліквідності банків використовуються міжбанківські кредити. Банківські установи можуть як пропонувати послуги з надання ресурсів, так і виступати в якості позичальників на ринку міжбанківського кредитування. Ціною кредитних ресурсів є відсоткові ставки, які формуються на підставі попиту та пропозиції на міжбанківському ринку.

З розвитком науково-технічного прогресу і активізації інноваційно-інвестиційної діяльності особлива значення набувають лізингові послуги.

Лізингова операція – це господарська операція, яка передбачає надання певних активів в користування іншим особам на визначений термін.

Суб’єктами лізингу є лізингодавець (суб’єкт підприємницької діяльності, що надає в користування об’єкт лізингу) та лізингоотримувач (суб’єкт підприємницької діяльності, який отримує в користування об’єкт лізингу). Стосунки між відзначеними суб’єктами регламентують договором лізингу.

Предметом лізингу може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Разом з тим, не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Існують наступні види лізингу.

Оперативний лізинг – господарська операція юридичної або фізичної особи, що передбачає надання лізингоотримувачу права користування об’єктом лізингу на визначений термін з обов’язковим поверненням цього об’єкту власнику по закінченню терміну лізинговою угоди.

Фінансовий лізинг - господарська операція юридичної або фізичної особи, що передбачає придбання лізингодавцем за замовленням лізингоотримувача об’єкту лізингу з наступним його переданням лізингоотримувачу на визначений термін з обов’язковим переданням права власності на відповідний об’єкт по закінченню терміну лізингової угоди.

Лізингові операції можуть здійснюватися у наступних формах.

Зворотний лізинг – господарська операція, що передбачає придбання лізингодавцем майна у власника й передання цього майна в лізинг його колишньому власникові.

Міжнародний лізинг – лізингова операція суб’єкти якої знаходяться в різних державах або об’єкт лізингу перетинає митні кордони певних держав.

Пайовий лізинг – лізингова операція за участю її суб’єктів на підставі укладання багатосторонньої угоди й залучення одного або декілька кредиторів, що приймають участь у здійсненні лізингу, інвестуючи власні кошти.

Також діючим законодавством передбачена можливість використання сублізингу як виду піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоотримувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоотримувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.

Лізингові операції здійснюються на підставі угоди, яка повинна бути укладена у письмовій формі. Істотними умовами угоди повинні бути:

1. Предмет лізингу;

2. Строк, на який лізингоотримувача надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

3. Розмір лізингових платежів;

4. Інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно з даною угодою лізингова компанія має право:

2. Інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;

3. Здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;

4. Відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених угодою лізингу або законом;

5. Вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та угодою випадках;

6. Стягувати з лізингоотримувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

7. Вимагати від лізингоотримувача відшкодування збитків відповідно до закону та угоди;

8. Вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов’язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов’язань лізингоотримувачем за договором лізингу.

За надання лізингових послуг лізингова компанія отримує лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати:

• суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

• платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

• компенсацію відсотків за кредитом;

• інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу.

Однією із різновидностей послуг, що пов’язані з лізинговими операціями є селенг.

Селенг —це двосторонній процес, який є специфічною формою зобов'язання, що регламентується угодою майнового найму і полягає в передачі власником своїх прав у користуванні та розпорядженні його майном селенг-компанії за визначену плату. При цьому власник залишається володарем переданого майна і може при першій вимозі повернути його. Селенг-компанія залучає і вільно використовує на свій розсуд майно та окремі майнові права громадян і господарчих суб'єктів. Майном можуть бути різні об'єкти права власності: цінні папери, земельні ділянки, підприємства, будівлі, обладнання і т. п.

За формою фінансування селенгова діяльність наближена до банківської діяльності. Вона може здійснюватися будь-якими торгово-промисловими підприємствами як побічна операція.

Практика показує, що використання селенгу вигідно при гнучкій системі господарювання. Селенг є ефективним інструментом фінансування різних сфер підприємництва в умовах ризику. Селенг загострює конкурентну боротьбу на грошовому ринку і направляє її на зниження ціни послуг, наприклад, процентів за кредит.

Значне місце у системі фінансових послуг на ринку позик займають депозитні операції.

Депозитні операції — це операції банків й небанківських фінансово-кредитних установ із залучення грошо­вих коштів юридичних та фізичних осіб, на визначені строки або до запитання.

Об'єкти депозитних операцій суми грошових коштів, які суб'єкти депозитних операцій вносять у банк й інші фінансово-кредитні установи на визначений час та які зали­шаються на рахунках через діючий порядок здійснення відповідних операцій.

До депозитів можуть залучатися наступні кошти:

• кошти на поточних, бюджетних рахунках підприємств та організацій різних форм власності; і кошти на спеціальних рахунках по зберіганню різних (за цільовим економічним призначенням) фондів;

• власні кошти підприємств, призначені для капітальних вкладень;

• кошти на кореспондентських рахунках по розрахунках з іншими банками;

• кошти місцевих бюджетів, та інші.

Кожен депозит має визначену тривалість у часі або, інакше кажучи, терміновість. Дата розміщення (або залучення) депозиту називається датою валютування, а дата повернення – закінченням депозиту.

За термінами розрізняють наступні види депозити.

1. Депозити до запитання — це депозити по яких кошти розміщуються в банку на невизначений термін. Однак по­вернення (або зменшення суми) депозиту можливе лише за умови попереднього повідомлення (за 24 години, 2 дні і т. д.).

Формою депозитів до запитання є онкольні депозити. Для онко­льних депозитів властива плаваюча процентна ставка, котра встановлюється за домовленістю сторін на основі визначеного періоду (наприклад, щотижня).

2. Короткострокові одноденні депозити. До цього типу депозитів належать одноденні депозити типу, які викорис­товуються для регулювання короткотермінової ліквідності банку по кореспондентських рахунках.

3. Депозити на фіксовані терміни – це строкові депозити, які розміщуються на стандартні терміни.

4. Змішані депозити – це депозити, які містять у собі характеристики як строкових вкладів, так і до запитання. За відзначеними депозитами нараховується підвищений відсоток у випадку збереженні вкладу протягом визначеного терміну, після закінчення якого клієнт має право використовувати депозит на умовах до запитання із збереженням підвищеного відсотку.

Останнім часом змішані депозити набули розповсюдження на ринку позик України у зв’язку зі зменшенням ліквідності банківських активів.

Останнім часом приватним вкладникам пропонується ряд нових депозитних послуг — так звані синтезовані депозити, що включають інвестиційну, товарну й страхову складові. До таких послуг відносять наступні.

Индексований депозит передбачає, що прибутковість вкладень не фіксована, а прив'язана до певного інструмента — вартості товарів, фондовому індексу, інвестиційному фонду й т.п.

Інвестиційний депозит передбачає інвестування частини суми, отриманої банком від вкладника, в інструменти фондового ринку. Як правило, ці продукти банки просувають на біржі за допомогою своїх управляючих компаній. Клієнтові пропонують помістити гроші на внесок з більш високою ставкою за умови, що частина коштів інвестується в інститути спільного інвестування (див. тему 10 „Фінансові послуги на фондовому ринку”). Процентна ставка варіюється від 6% до 10% залежно від строку й валюти депозиту. Перевага цього депозиту в тім, що він служить свого роду бонусом у випадку зниження вартості паїв і компенсує частина втрат від інвестованих коштів навіть при несприятливому розвитку ситуації на фондовому ринку.

Банки також пропонують і більше складні продукти вкладникам у вигляді комплексних програм. Комплексна програма банку об'єднує достоїнства різних фінансових інструментів - термінових депозитів, інвестиційних продуктів (облігацій, пайових фондів) і накопичувальних програм страхування життя. Кожний продукт спрямований на задоволення певних побажань клієнта, але їхнє сполучення дозволяє при певному стабільному доході (який забезпечує депозит) заробити більше за рахунок інвестиційної складової. Цей продукт розрахований на клієнтів, які прагнуть диверсифікувати свої вкладення за рівнем ризику, строкам, валютам й цілям і максимально ефективно розмістити свої кошти. Перевага даної пропозиції полягає в тому, що гарантоване зростання капіталу при вкладенні в терміновий депозит доповнюється широкими можливостями інвестиційних вкладень.