12.2 Органи державного регулювання ринку фінансових послуг в Україні
Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:
проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових операцій і послуг;
захист інтересів споживачів фінансових послуг;
створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринку фінансових послуг;
створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;
забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;
додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;
запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;
контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;
сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:
щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;
Рисунок 12.1 - Схема правового регулювання ринку фінансових послуг
щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Крім того, Антимонопольним комітетом України та іншими державними органами здійснюється контроль за діяльністю учасників фінансового ринку та одержується від них інформація у межах повноважень, визначених законом.
Основним Законом, що здійснює державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг є Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” N 2664-III від 12.07.2001р. Відповідно до даного Закону, Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган зобов'язані співпрацювати згідно з положеннями зазначеного вище Закону. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган за допомогою засобів зв'язку, що дозволяють фіксувати інформацію, своєчасно повідомляють один одного про будь-які спостереження та висновки, які є необхідними для виконання покладених на них обов'язків; вони мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, які ведуться з метою регулювання ринку фінансових послуг.
Голова державного органу, що здійснює регулювання ринку фінансових послуг, або уповноважена ним особа беруть участь у роботі інших органів, що здійснюють державне регулювання ринків, з правом дорадчого голосу, коли на них обговорюються питання нагляду за діяльністю з здійснення фінансових операцій.
Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган з метою співпраці та координації своєї діяльності зобов'язані проводити оперативні наради не рідше одного разу в квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів. За результатами зазначених нарад складаються відповідні протоколи та/або укладаються міжвідомчі угоди. Рішення, які містяться у зазначених протоколах та угодах, обов'язкові для розгляду і впровадження кожним з органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.
Відповідно до Конституції України та статті 6 Закону України «Про Національний банк України» основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, цінової стабільності.
На ринку фінансових послуг НБУ виконує наступні функції:
відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;
виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;
встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;
здійснює банківське регулювання та нагляд;
веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;
представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;
забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів, здійснення операцій з ними та банківськими металами;
аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;
реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;
вносить у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України;
здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю;
здійснює інші функції на ринку фінансових послуг в межах своєї компетенції.
Правові засади діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначені у Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Статтею 6 даного Закону передбачено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи. Комісія здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого у встановленому порядку.
Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:
формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;
сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;
координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;
здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування;
захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;
сприяння розвитку ринку цінних паперів;
узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розробка пропозицій щодо його вдосконалення.
Крім Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з метою регулювання діяльності ринку фінансових послуг Указом Президента «Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України» було створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, яка є уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Основними завданнями Комісії у межах її повноважень є:
проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;
розробка і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;
здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері;
захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;
узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, розробка і внесення пропозицій щодо його удосконалення;
запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг;
сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції:
бере участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію;
бере участь у розробці проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік;
здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів);
здійснює реєстрацію фінансових установ та веде Державний реєстр фінансових установ;
здійснює реєстрацію та веде реєстр саморегулівних організацій;
дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;
здійснює в установленому порядку ліцензування діяльності фінансових установ, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядок контролю за їх додержанням;
встановлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг;
встановлює критерії та нормативи щодо ліквідності, капіталу та платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, додержання правил надання фінансових послуг;
встановлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом;
встановлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаних з наданням фінансових послуг;
здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;
здійснює ліцензування діяльності тимчасової адміністрації фінансової установи та призначає її керівника;
встановлює перелік посередницьких послуг у страхуванні та перестрахуванні;
встановлює обсяги страхових зобов'язань залежно від видів договорів страхування життя, а також мінімальні строки дії договорів страхування життя;
встановлює за погодженням з Національним банком України розміри кредитів, порядок та умови їх видачі страхувальникам, які уклали договори страхування життя;
визначає характеристики та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування;
здійснює контроль за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;
здійснює державну реєстрацію кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, видає їм свідоцтво про державну реєстрацію за формою, встановленою Комісією, визначає засоби масової інформації, в яких кредитна спілка розміщує дані про її державну реєстрацію;
визначає перелік внутрішніх положень та процедур, які має розробити та затвердити кредитна спілка для забезпечення своєї ефективної та безпечної діяльності;
приймає нормативно-правові акти щодо особливостей створення, державної реєстрації, ліцензування та поточної діяльності об'єднаної кредитної спілки;
приймає рішення про надання одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок статусу саморегулівної організації кредитних спілок - членів асоціації, погоджує статут та внутрішні положення такої саморегулівної організації у частині здійснення делегованих Комісією функцій, здійснює моніторинг реалізації таких функцій та у разі необхідності припиняє або відкликає відповідні повноваження включно до позбавлення асоціації кредитних спілок статусу саморегулівної організації;
встановлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;
оприлюднює в офіційних засобах масової інформації основні положення свого щорічного звіту;
надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;
надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, які стали відомі під час проведення перевірок;
надсилає матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
звертається до суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;
аналізує стан та тенденції розвитку ринків фінансових послуг в Україні, здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг, розробляє та подає у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства;
проводить з метою співпраці та координації своєї діяльності спільно з Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку оперативні наради не рідше одного разу на квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів;
здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з цих питань;
виконує інші функції відповідно до покладених на неї завдань згідно із законодавством.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України як колегіальний орган утворюється у складі дев'яти членів: Голова Комісії, три заступники Голови, у тому числі його перший заступник, п'ять членів Комісії - директорів департаментів. Структура центрального апарату Комісії складається з департаментів та їх підрозділів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг і нагляд за діяльністю окремих видів фінансових установ, а також управлінь організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи Комісії.
Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади, який працює за колегіальним принципом.
Уповноважений орган не може бути учасником ринків фінансових послуг як емітент облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик або здійснювати будь-яку іншу діяльність, крім передбаченої діючим законодавством.
Положення про Уповноважений орган за поданням Кабінету Міністрів України затверджується Президентом України.
Уповноважений орган є юридичною особою і має відокремлене майно, що є державною власністю. Він складається з Голови, заступників Голови та не менше трьох членів Уповноваженого органу - директорів департаментів, яких призначає на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.
За рішенням Уповноваженого органу може створюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів документів, які розробляються та розглядаються Уповноваженим органом. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджує Уповноважений орган.
Основними завданнями Уповноваженого органу є:
розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг в Україні;
здійснення державного регулювання і нагляду за здійсненням фінансових операцій та послуг та додержанням законодавства у цій сфері;
захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;
узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків, та розробка пропозицій щодо їх вдосконалення;
розробка і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
координація діяльності з іншими державними органами;
запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.
Уповноважений орган у межах своєї компетенції:
розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов'язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку фінансових послуг, їх об'єднаннями, контролює їх виконання;
здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ;
видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих сегментів ринку фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг та затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок контролю за їх додержанням;
встановлює обов'язкові нормативи достатності капіталу та інші показники і вимоги, що обмежують ризики по операціям з фінансовими активами;
встановлює плату за реєстрацію документів та видачу ліцензій, надає інформацію за запитами юридичних осіб;
дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;
встановлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг;
здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку фінансових послуг;
проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;
застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Уповноваженого органу;
звертається до суду та господарського суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансову діяльність;
надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;
надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, що стали відомі під час проведення перевірок;
надсилає матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
вимагає скликання зборів учасників фінансової установи;
здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринок фінансових послуг;
встановлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаного з наданням фінансових послуг;
встановлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;
визначає професійні вимоги до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, може вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають встановленим вимогам для зайняття відповідних посад;
погоджує відповідно до законів з питань регулювання окремих сегментів фінансового ринку документи фінансових установ, що визначають вимоги щодо надання фінансових послуг.
Основними напрямами нагляду Уповноваженого органу є додержання встановлених критеріїв та нормативів щодо:
ліквідності;
капіталу та платоспроможності;
прибутковості;
якості активів та ризиковості операцій;
якості систем управління та управлінського персоналу;
додержання правил надання фінансових послуг.
Правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ у розрізі напрямів нагляду встановлюються Уповноваженим органом.
Уповноважений орган у межах своєї компетенції здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань, віднесених до його компетенції. Він має право в межах міжнародного співробітництва на умовах взаємності надавати і отримувати інформацію з питань нагляду за ринками фінансових послуг і установами, яка не становить державної таємниці та не призводить до розголошення професійної таємниці. Також уповноважений орган може надавати інформацію стосовно діяльності окремих фінансових установ у випадках і у порядку, встановлених у відповідних міжнародних договорах, учасником яких є Україна.