- •1. Механічні передачі: визначення, класифікація, силові і кінематичні співвідношення
- •Коефіцієнт корисної дії передачі:
- •2. Основні відомості з геометрії зубчастих передач
- •3. Геометричний і кінематичний розрахунок циліндричної зубчастої передачі
- •4. Зубчасті передачі: види руйнування зубів
- •5. Розрахункові залежності для проектного і перевірочного розрахунків циліндричних зубчастих передач
- •Для прямозубчастих передач:
- •6. Вплив числа зубів на форму і міцність колес. Передачі зі зміщенням
- •7. Геометричні параметри і передаточне число конічної зубчастої передачі
- •8. Сили в зачепленні конічних зубчастих передач
- •9. Зубчасті редуктори: найбільш поширені схеми і їх порівняльна оцінка
- •10. Загальні відомості про планетарні і хвильові редуктори
- •11. Геометричні і кінематичні параметри черв'ячних передач
- •Кут підйому гвинтової лінії γ:
- •12. Сили в черв'ячному зачепленні. Знос зубів. Змащення
- •13. Конструкції черв'ячних редукторів
- •14. Принцип дії і класифікація фрикційних передач
- •15. Передатне відношення і діапазон регулювання варіатора
- •16. Ремінні передачі: принцип дії, оцінка і застосування
- •17. Кінематичні і геометричні параметри ремінних передач
- •18. Ланцюгові передачі: основні характеристики, конструкції приводних ланцюгів
- •У цих випадках недоцільно застосовувати однорядні важкі ланцюги з великим кроком через великі динамічні навантаження.
- •19. Класифікація валів і осей. Конструкції. Матеріали
- •20. Проектний і перевірочний розрахунок валів
- •21. Основні типи підшипників ковзання, їхні параметри і матеріали
- •22. Тертя і змащення підшипників ковзання
- •23. Конструкція підшипників котіння. Система умовних позначок
- •24. Розрахунок підшипників котіння на довговічність і підбор їх за стандартом
- •25. Класифікація муфт для з'єднання валів. Підбирання муфт
- •26. Конструктивні виконання, схеми технічного розрахунку циліндричних гвинтових пружин розтягу і стиску
- •27. Види зварених з'єднань деталей і типи зварених швів
- •28. Види заклепок і заклепувальних з'єднань деталей
- •29. Нарізні з'єднання: нарізь, типи кріпильних деталей; основи розрахунку
- •30. Шпонкові і зубчасті (шліцеві) з'єднання: типи, оцінка з'єднань, розрахунок за напруженнями зминання
- •Література
9. Зубчасті редуктори: найбільш поширені схеми і їх порівняльна оцінка
Р едуктором називається передача, встановлена в закритому корпусі, яка служить для зниження кутової швидкості і підвищення обертаючого моменту на веденому валу. Передача, поміщена в окремому корпусі і призначена для підвищення кутової швидкості веденого вала, називається прискорювачем чи мультиплікатором. Установлення передачі в окремому корпусі гарантує точність збирання, краще змащення, більш високий к. к. д., менший знос, а також захист від потрапляння в неї пилу і бруду. Тому замість відкритих передач у всьому відповідальному устаткування і застосовують редуктори. Відкриті передачі використовують при ручному і механічному тихохідному приводі. Зубчасті редуктори завдяки зазначеним вище перевагам зубчастих передач знайшли широке застосування.
На рисунку 9.1 показані схеми поширених зубчастих редукторів. На схемах вхідний (швидкохідний) вал позначений Б, вихідний (тихохідний) - T і проміжні вали – П. Тип і конструкція зубчастого редуктора визначаються видом, розташуванням і кількістю окремих його передач (ступіней). На рисунку 9.1, а...г представлені схеми циліндричних зубчастих редукторів - одноступеневого (рисунок 9.1, а) і двоступеневого (рисунок 9.1, б...г). Найпростіший зубчастий редуктор – одноступеневий циліндричний – застосовують при передаточному числі і 12,5. Двоступеневі циліндричні зубчасті редуктори застосовують при і = 12,5...63, а частіше при і = 16...40. При і > 60 застосовують триступеневі циліндричні зубчасті редуктори. З двоступеневих циліндричних зубчастих редукторів найбільш поширені прості по конструкції триосні редуктори (рисунок 9.1, 6). Двоступеневі співвісні (двоосьові) зубчасті редуктори (рисунок 9.1, в) компактніше триосних, але складніші за конструкцєю. Для поліпшення умов роботи тихохідної передачі двоступеневого циліндричного триосного редуктора швидкохідну ступінь його іноді роблять розгалуженою чи роздвоєною (рисунок 9.1, г).
Я кщо вхідний і вихідний вали повинні бути взаємно перпендикулярні, то при і 6,3 застосовують конічні зубчасті редуктори (рисунок 9.1, д), а при і > 12,5 - конічно-циліндричні зубчасті редуктори (рисунок 9.1, е). При великих передатних числах застосовують планетарні зубчасті передачі. При великих передатних числах застосовують також комбіновані редуктори – зубчасто-черв'ячні і черв'ячно-зубчасті. Крім зазначених редукторів застосовують також мотор-редуктори – окремі агрегати, у яких редуктор і електродвигун монтують в одному корпусі. У більшості випадків мотор-редуктори мають зубчасті передачі. Мотор-редуктори – компактні агрегати, але через складність конструкції їх застосовують обмежено.
Д ля зручності збирання корпуса редукторів виконують складеними (див. рисунок 9.2). Окремі деталі корпуса скріплюють між собою болтами (гвинтами, шпильками). У звичайних зубчастих редукторах корпус складається з двох основних деталей – основи 1, що закріплюється на фундаменті чи на настановній рамі, і кришки 2. Для огляду передач і заливання мастила в кришці корпуса передбачають оглядовий отвір, який закривається кришкою 3 (див. рисунок 9.2), у якій для редукторів з великим тепловиділенням закріплюється віддушина 4; по кінцях кришки корпуса є два вантажних гвинти 5, петлі чи гаки для захоплення кришки при підйомі вантажопідйомною машиною; у основі корпуса знаходиться мастилоспусний отвір, що закривається пробкою 6; у ньому ж розташований мастиловказівник 7; у важких редукторах передбачені гаки 8 для захоплення редуктора при підйомі вантажопідйомною машиною. Для точної установки кришки на основу корпуса редуктора використовують конічні штифти 9. Для полегшення зняття кришки з основи корпуса застосовують віджимні гвинти.
Корпус редуктора повинен бути міцним і твердим, тому що його деформації можуть викликати перекос валів і, отже, нерівномірний розподіл навантаження по довжині зубів. Твердість корпуса підсилюють зовнішніми чи внутрішніми ребрами, розташованими біля припливів під підшипниками. Форма кришок для підшипників редукторів визначається типом підшипників і способом їх установлення.
Корпуса редукторів виготовляють звичайно з чавунного лиття СЧ15, СЧ18 і СЧ20. Корпуса редукторів, що передають великі потужності при ударних навантаженнях, відливають з високоміцного чавуна і зі сталі. Іноді при одиничному чи дрібносерійному виробництві корпуса редукторів виготовляють звареними з листової сталі.