- •Оглавление
- •1.1. Виникнення землеустрою (землерозіїоділу) і перші землевпорядні дії
- •1.2. Розвиток землеустрою як науки
- •2.1. Земельно-територіальний ресурс в системі суспільних інтересів і відносини
- •2.2. Земля як товар в ринковій економіці
- •2.3. Соціально-економічний зміст землеустрою
- •3.1. Поняття землеустрою в зарубіжних країнах
- •3.2. Планування використання земель адміністративно-територіальних утворень
- •3.3. Державні, регіональні та муніципальні програми використання та охорони земель
- •3.4. Межування земель
- •3.5. Землеустрій з удосконалення землеволодінь та землекористувань
- •3.6. Внутрігосподарський землеустрій
- •4.1. Формування власності на землю
- •4.2. Землеустрій в умовах ринкової економіки
- •5.1. Мета, характер і зміст сучасного землеустрою
- •5.2. Принципи і завдання землеустрою
- •5.4. Основні поняття і визначення системи землеустрою в Україні
- •5.4. Основні поняття і визначення системи землеустрою в Україні
- •6.1. Вивчення стану земель
- •6.2. Планування використання та охорони земель
- •6.3. Територіальний землеустрій
- •6.4. Внутрігосподарський землеустрій
- •6.5. Зокремлений землеустрій
- •Розділ 7. Особливості сучасного землеустрою
- •7.1. Землеустрій на землях сільськогосподарського призначення
- •7.2. Особливості внутрігосподарського землеустрою в умовах ринкової економіки
- •7.3. Землеустрій в містах та інших населених пунктах
- •7.4. Особливості землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель
- •Розділ 8. Система землеустрою в Україні
- •8.1. Суть, зміст і структурні елементи системи землеустрою
- •8.2. Основні складові та функції системи землеустрою
- •8.3. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення
- •Розділ 9. Управління системою землеустрою
- •9.1. Державне управління землеустроєм
- •9.2. Впорядкування відносин між учасниками землеустрою
- •9.3. Формування джерел фінансування проведення землеустрою
5.4. Основні поняття і визначення системи землеустрою в Україні
Система землеустрою - це сукупність взаєдоопов 'уданих наукових, технічних, технологічних та організаційно-праврвірс заходів, направлених на регулювання земельних відносин, обліку та, оцінки земельних ресурсів, організацію використання і охорони земель, складання територіальних і
71
внутрігосподарських проектів землевпорядкування, організацію та здійснення землеустрою.
Система землеустрою містить сукупність таких взаємопов'язаних складових:
об'єкти землеустрою;
суб'єкти землеустрою;
землеустрій, що містить землевпорядну діяльність та
землевпорядний процес.
Кожна із складових має свою внутрішню структуру, яка складається з компонентів, що визначають широкий діапазон діяльності щодо землеустрою.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин, а відповідно і землеустрою, є землі в межах території України (територія України, території адміністративно-територіальних утворень, територіальні зони), земельні ділянки, у тому числі земельні частки (паї).
Земля - це частина довкілля, яка характеризується просторовістю, рельєфом, ґрунтовим покривом, рослинністю, надрами і водами. Земля, згідно ст. 14 Конституції України, є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Межі земельної ділянки фіксуються на планах і виносяться в натуру (на місцевість). Площа земельної ділянки визначається після виносу меж в натуру (на місцевість). Правовий статус земельної ділянки включає в себе цільове призначення, дозволене використання і зареєстровані у державному земельному кадастрі права на земельну ділянку (права власності, користування або оренди, обмеження, обтяження).
Земельна ділянка може бути подільною і неподільною. Подільною визнається земельна ділянка, яка без зміни свого цільового призначення і законодавчо дозволеного використання може бути поділена на частини, кожна із яких після поділу може утворити самостійну земельну (землеволодіння або землекористування). Неподільною є земельна ділянка, яка за своїм цільовим призначенням і законодавчо дозволеним використанням не може бути поділена на самостійні земельні ділянки.
В процесі землеустрою формується право власності на земельну ділянку, яка відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.
Право власності формується також на простір, що знаходиться над та під поверхнею земельної ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Таким чином, в процесі землеустрою формується цільове призначення та правовий режим земель і земельних ділянок за побажанням власників, відповідно до
72
вимог земельного та іншого законодавства. Встановлення та зміна цільового призначення земель і правового режиму земельної ділянки проводиться, згідно ст. 20 Земельного кодексу України, органами виконавчої влади або місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування і затверджують проекти землеустрою або приймають рішенн* про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок в установленому законодавством порядку.
Земельна частка (пай) — це частина земельної ділянки, яка обліковується в умовних (кадастрових) гектарах та має грошове визначення. Межі цієї частини ділянки в натурі не виділяються, але їх правовий статус враховується при внутрішній організації території земельної ділянки.
Особливе значення в землевпорядній науці має встановлення класифікаційних ознак об'єкту землеустрою. Правильний вибір об'єкту дозволяє зробити структуру системи землеустрою, обґрунтувати зміст і методи землеустрою.
При встановленні об'єкту і предмету землеустрою потрібно виходити з наступного. Перш за все об'єкти землеустрою, враховуючи різні його види і призначення, повинні диференціюватись по різним ознакам, а саме це множинність одиниць, а не одиничне число.
По-друге, враховуючи, що землеустрій має різні сторони (технічну, економічну, екологічну), його об'єкти повинні обов'язково з ним співвідноситись.
По-третє, в основі класифікації об'єктів землеустрою повинна лежати тільки одна класифікаційна ознака, яка б позволила обґрунтовано розділити їх на самостійні види. Об'єднуючим поняттям в такій класифікації повинна виступати територія та її організація. Це пояснюється наступним. Будь-якому землеволодінню, землекористуванню або їх системам на час землеустрою властива своя організація території у вигляді відповідного складу, структури і площ земельних угідь, меж, виробничих підрозділів (або функціонального використання), господарських центрів, сівозмін, полів, робочих ділянок, меліоративних мереж, доріг тощо. Ця організація представляє собою певне соціально-економічне явище, яке може вивчатись, трансформуватись і регулюватись. В ході землеустрою здійснюється перехід до нової організації території. Зокрема землеустрій представляє собою динамічний соціально-економічний процес, об'єктом якого є територія, а предметом наукового пізнання - закономірності її організації.
У зв'язку із цим об'єкти землеустрою можна класифікувати по наступним ознакам:
рівню адміністративно - територіального і господарського поділу;
виду землеустрою;
73
• направленосгі організації території (табл. 5.1).
Така класифікація дозволяє пояснити структуру системи земле устрою, види землевпорядних робіт, обгрунтувати стадії землевпорядного процесу, визначити склад землевпорядної документації.
Класифікація об'єктів землеустрою
Таблиця 5.
|
|
|
|
'Класифікаційна |
Значення ознаки |
Об'єкт землеустрою R |
ознака |
|
■■<>• . ' |
1 |
2 |
3 |
1. Рівень |
Країна в цілому |
Земельний фонд |
адмі ністративно- |
|
(територія) країни |
територіального і |
Автономна республіка |
Земельний фонд |
господарського |
Крим і області |
(територія) АРК, області |
поділу |
Райони, ради |
Земельний фонд |
|
населених пунктів або |
(територія) |
|
господарське |
адміністративно- |
|
утворення |
територіального |
|
|
утворення, територія ч |
|
|
групи землеволодінь в?і |
|
|
взаємопов'язаних |
|
|
підприємств |
|
Землеволодіння |
Територія землеволодінь- |
|
(землекористування) |
(землекористувань) |
|
|
сільськогосподарського |
|
|
або не сільоькогоспо* * |
|
|
дарського призначення ■ |
2. Види |
Територіальний |
Територія множини |
землеустрою |
(міжгосподарський) |
землеволодінь (земле- |
|
|
користувань) сільсько- |
|
|
господарського і не |
|
|
сільськогосподарського |
|
|
призначення, сукупності |
■ |
|
земельних ділянок або їх |
|
|
частин. Територіальна |
|
|
зона |
|
Внутрігосподарський |
Територія сільсько- |
|
|
подарського або в |
|
|
окремих випадках |
|
|
несільськогосподарського |
|
|
підприємства |
74
_..
Продовження таблиці 5.1 |
||
і |
2 |
3 |
і |
Зокремлений |
Земельна ділянка як частина землеволодіння або землекористування |
Ь. Направленість організації території |
Природоохоронна |
Ландшафт, урочище, підурочище, фація |
Економічна |
Землеволодіння (землекористування) |
|
< ... ■ . ї |
Соціальна |
Землеволодіння (землекористування) |
Технічна |
Земельна ділянка |
|
Організаційно-господарська |
Господарство (селянське, фермерське, сільськогосподарське підприємство) |
|
Внутрігосподарське формування виробничих підрозділів |
Земельний масив (ділянка) |
|
Суб'єктами землеустрою (землевпорядного процесу та діяльності) є: 1. Верховна Рада України в частині прийняття законів у сфері землеустрою, визначення засад державної політики в галузі використання *а охорони земель, затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель, встановлення і зміни меж районів і міст, погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель. 2. Кабінет Міністрів України в частині розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим кодексом; реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель; викупу земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом; координації проведення земельної реформи; розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель. 3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим в частині розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад; забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; погодження загальнодержавних програм в галузі використання та охорони земель, участі у їх реалізації в межах території Автономної Республіки Крим; затвердження та участі у |
75
реалізації республіканських програм використання земель, підвищення родючості грунтів, охорони земель; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; встановлення і зміни меж сіл, селищ.
4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим в частині
розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим
Кодексом; участі у розробленні та забезпеченні виконання загально
державних і республіканських програм з питань використання та охорони
земель; підготовки висновків щодо надання або вилучення (викупу)
земельних ділянок; викупу земельних ділянок для суспільних потреб у
порядку, визначеному цим кодексом.
5. Центральний орган виконавчої влади з питань екології та
природних ресурсів в частині участі у розробленні й реалізації загально
державних і регіональних програм використання й охорони земель; участі
у розробці нормативних документів у галузі охорони земель та відтворення
родючості грунтів; здійснення державної екологічної експертизи
землекористування; внесення пропозицій щодо формування державної
політики в галузі охорони та раціонального використання земель;
здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у
галузі земельних відносин в частині внесення пропозицій про формування
державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її
реалізації; координації робіт з проведення земельної реформи; участі у
розроблені та реалізації загальнодержавних, регіональних програм
використання та охорони земель; ведення державного земельного кадаст
ру, в тому чисці державної реєстрації земельних ділянок; здійснення
державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, держав
ного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних
відносин, а також техніко-економічних обгрунтувань цих програм і
проектів; розроблення економічного і правового механізму регулювання
земельних відносин; участі у розробленні та здійсненні заходів щодо
розвитку ринку земель.
Обласні ради в частині розпорядження землями, які знаходяться у
спільній власності територіальних громад; підготовки висновків щодо
вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної
власності, що проводяться органами виконавчої влади; забезпечення
реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;
погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель,
участі у їх реалізації на відповідній території; затвердження та участі у
реалізації регіональних програм використання земель, підвищення
родючості грунтів, охорони земель; внесення до Верховної Ради України
76
пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; встановлення і зміни меж сіл, селищ.
Київська і Севастопольська міські ради в частині розпорядження
землями територіальної громади міста; передачі земельних ділянок
комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно
до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель
комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних
ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим
Кодексом; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста;
припинення права користування земельними ділянками у випадках,
передбачених цим Кодексом; підготовки висновків щодо вилучення
(викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що
проводяться органами виконавчої влади; встановлення та зміни меж сіл,
селищ, районів у містах; організації землеустрою; обмеження, тимчасової
заборони (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки
громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог
земельного законодавства; внесення у встановленому порядку пропозицій
до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст.
Місцеві державні адміністрації в частині розпорядження землями
державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участі у
розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних
(республіканських) програм з питань використання та охорони земель;
підготовки висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних
ділянок; підготовки висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ,
районів, районів у містах та міст.
10. Обласні та районні (міські) управління (відділи) земельних
ресурсів Держкомзему України в частині державної експертизи програм і
проектів землеустрою.
Міські управління (відділи) земельних ресурсів, органів місцевого
самоврядування, землевпорядники сільських і селищних Рад в частині
організації землеустрою.
Інститут землеустрою УААН та його філіали в частині науково-
методичного забезпечення організації та здійснення землеустрою.
Районні ради в частині розпорядження землями на праві спільної
власності відповідних територіальних громад; підготовки висновків щодо
вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної
власності, що проводяться органами виконавчої влади; забезпечення
реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;
організації землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;
внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад
пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл.
Сільські, селищні, міські ради в частині розпорядження землями
територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності
у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
77
надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому в цим Кодексом; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організації землеустрою; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів.
Комунальні та приватні землевпорядні організації, підприємці -
землевпорядники в частині здійснення землеустрою.
Громадяни та юридичні особи України, іноземні громадяни та
особи без громадянства, іноземні юридичні особи як землевласники та
землекористувачі, в т. ч. орендарі в частині замовлення, погодження та, в
окремих випадках, затвердження проектів землеустрою.
Складова частина системи землеустрою, власне землеустрій, включає підсистеми землевпорядної діяльності та землевпорядного процесу.
Землевпорядна діяльність — науково-методична, технічна, технологічна, виробнича і управлінська діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, системи Інституту землеустрою УААН та його філіалів, громадян і юридичних осіб, яка здійснюється в сфері землеустрою.
Діяльність спрямована на здійснення землеустрою, являє собою землевпорядний процес.
Землевпорядний процес - встановлений державою загальний порядок виконання окремих землевпорядних дій. Він складається із таких взаємопов'язаних і послідовних стадій:
а) порушення клопотання про проведення землевпорядної дії;
б) підготовчі роботи до складання проекту землеустрою;
в) складання проекту землеустрою та погодження;
г) розгляд проектної документації;
ґ) землевпорядна експертиза;
д) затвердження проекту;
є) перенесення проекту в натуру ( на місцевість);
ж) оформлення та видача землевпорядних матеріалів і документів;
з) надання допомоги в порядку авторського нагляду за реалізацією
проекту землеустрою власникам землі і землекористувачам
(землевпорядне обслуговування).
Землевпорядний процес визначає правові форми проведення землеустрою через систему землевпорядних дій (рис.5.2). Разом з тим, землевпорядні дії на різних етапах землевпорядного процесу мають різну питому вагу (рис.5.3). Так, якщо соціально-економічні дії переважають на
78
Землевпорядні дії
1. Соціально - економічні |
||||||||||
1.1. Утворення |
1.2. Передача прав |
1.3. Поділ |
1.4. Збільшення |
|||||||
нової земельної |
земельної |
(врегулювання) |
земельної власності |
|||||||
власності |
власності |
земельної |
|
|||||||
|
|
власності |
|
|||||||
1.5. Охорона |
1.6. Впорядку- |
1.7. Утворен- |
1.8. Впорядку- 1 1.9 Передача |
|||||||
земель |
вання земельної |
ня земле- |
вання земле- |
земель в |
||||||
|
власності з |
користування |
користування 3 |
оренду |
||||||
|
ліквідацією |
|
організацією |
|
||||||
|
недоліків |
|
використання і |
|
||||||
|
|
|
охорони земель |
|
||||||
|
і |
|
|
|||||||
2. Технічні |
|
|||||||||
2.1. Визначення та |
2.2. Відмежування |
2.3. Комасація |
2.4. Консолідація |
|||||||
встановлення меж |
земель |
(зведення |
(об'єднання, |
|||||||
(демаркація) |
(делімітація) |
земель у великі |
укрупнення |
|||||||
|
|
масиви при |
земельних ділянок) |
|||||||
|
|
ліквідації |
|
|||||||
|
|
парцелярного |
|
|||||||
|
|
землеволодіння) |
|
|||||||
2.5. Проведення картографічних і |
2.6. Оцінка |
2.7. Відведення |
||||||||
вшпукувальних робіт, оновлення |
земель, |
земельних ділянок в |
||||||||
планово-картографічного матеріалу |
формування |
натурі |
||||||||
|
фондів земель |
|
||||||||
|
спеціального |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|