3.3. Державні, регіональні та муніципальні програми використання та охорони земель

У ряді країн здійснення основних заходів щодо організації раціонального використання та охорони земель на основі державних, регіональних і муніципальних програм та методів державного управління земельними ресурсами (Land Management) взяла на себе держава, проводячи їх через спеціальні програми охорони навколишньої природного середовища, консервації та захисту фермерських земель тощо.

Лідером в цьому напрямку є США. Дана країна фінансує програми через Міністерство сільського господарства, Міністерство внутрішніх справ, Агентство з захисту навколишнього середовища, Армійський корпус інженерів Міністерства сухопутних сил. Тільки в 1996 р. федеральні витрати на програми в галузі консервації та охорони навколишнього середовища, які мають відношення до сільського господарства, по цих міністерствах і відомствам склали 6,74 млрд. доларів.

42

 

У системі МСХ діє спеціальна Служба охорони грунтів, раніше Ґрунтова служба (Soil Survey), подібна до нашої землевпорядної служби. Програми проводяться в наступних напрямках:

пряме фінансування проектів землевпорядкування (меліорації,

водопостачання, освоєння, консервації земель);

надання субсидій на впровадження фермерами природоохоронних

технологій,   компенсація   збитків   хліборобам   за   виведення   земель   з

господарського   використання,   залучення   фермерів   до   дотримання

визначених правил використання земельних і водних ресурсів на "умовах

згоди";

3) технічна, консультаційна і науково-інформаційна робота.

Крім того, бюджети штатів також виділяють кошти на здійснення програм.

Найбільш розповсюдженим на штатному і місцевому рівнях інструментом земельно-ресурсної політики є контроль за використанням земель. При цьому влада застосовує наступні методи регулювання:

встановлення      критеріїв      максимальних      рівнів      забруднення

навколишнього середовища в планах розвитку регіону;

зонування  території  для   встановлення   в   законодавчому   порядку

характеру її використання;

скупка у власність штату земель, які вимагають негайної консервації і

використання їх в якості місцевих рекреаційних ресурсів;

регулювання розміщення виробничих і транспортних об'єктів.

У випадку виділення територіальних зон, відомства штатів районують землі штату по визначеному функціональному використанню (наприклад, використання тільки для рекреаційних цілей, ведення сільського господарства, транспортного будівництва і т. і.). Базуючись на цьому місцеві влади мають можливість регулювати розміщення тих чи інших об'єктів на своїй території. Після прийняття з 1972 р. федерального закону "Про керування прибережними землями" (The Coastal Zone Management ACT) особливу роль у практиці стало відігравати регулювання використання прибережних (уздовж відкритих водойм — рік і озер) зон.

3.4. Межування земель

Основою для проведення робіт з межування земель в зарубіжних країнах є земельно-кадастрові зйомки (зйомки меж). Вони поділяються на первинні, коли відсутні земельно-кадастрові плани або потрібно їх повне відновлення у зв'язку з новими законодавчо визначеними технічними умовами та обновлювані, коли формуються або змінюються площі земельних ділянок, правові і фактичні земельні відносини на частині території, яка землевпорядковується.

43

 

1 Обновлювані земельно-кадастрові зйомки в нашому розумінні являють собою комплекс робіт з територіального (бувший міжгоспо­дарський) землеустрою у зв'язку з утворенням нових і впорядкуванням існуючих землеволодінь та землекористувань, відведенням земельних ділянок для різних цілей, межуванням земель. Ця процедура, яка визначена законом включає в себе при необхідності:

•               згушення'й*ережі триангуляції різного рівня, зйомку земельних ділянок,

складання оглядового плану і проекту перерозйбділу земель* масштабі

' від 1:10000 до 1:5000 - у гірських та лісових" зонах, аж да 1:200 - на міських територіях;

•               обстежений, приймання, визнання меж, встановлення межових знаків і

внесення змін у земельно-облікові та реєстраційні книги з наступною

видачею правоустановлюючих земельних документів (титулів). •

При проведенні таких робіт на сільськогосподарських землях проводиться також бонітування ґрунтів (оцінка земель).

Зміст проекту перерозподілу земель у зв'язку з будівництвом індивідуальних житлових будинків містить у собі наступні етапи:

складання вихідного плану земельного масиву (зйомка місцевості,

складання цифрової моделі рельєфу як основи для проектування);

розробка проекту;

перенесення проекту в натуру (одержання остаточного дозволу на

будівництво, зміну парцеляції, розбивка на будівельні ділянки, розбивка

котловану, комунікацій, нівелювання, визначення висот і т. і.);

4)             нова польова земельно-кадастрова зйомка з нанесенням     на

кадастровий   план   нових  меж  земельних  ділянок,   будівель   (об'єктів

нерухомості), відновлення, кадастру комунікацій;

5) камеральні роботи (нанесення нових земельних ділянок і будівель на матеріали кадастрової зйомки, зміна документації).

Дані роботи в різних країнах проводяться землемірами (землевпорядниками), які здійснюють земельно-кадастрові дії, на підставі Законів. Наприклад, у Швейцарії є "Постанова про кадастрову зйомку (VAV)", прийнята Федеральною Радою 18 листопада 1992 р. з доповненнями від 1998 p.; 'Технічне розпорядження про кадастрову зйомку (TVAV)", прийняте постановою Федерального департаменту юстиції і поліції 10 червня 1994 р. з доповненнями від 1995 р.

Кадастрові зйомки в цій країні проводяться землемірами часток бюро, які є в муніципальних утвореннях (громадах) на основі договорів із громадою. Кадастрові бюро кантонів відповідають за проведення кадастрових зйомок, затверджуючи технічні інструкції з проведення робіт на основі TVAV. і здійснюють контроль за землевпорядкуванням.

Дирекція кадастру як вищий орган у кадастрових зйомках, входить до складу Федерального відомства державної топографії, що відноситься до Департаменту оборони, безпеки і спорту Швейцарії. У Департаменті юстиції та поліції уряду є Федеральне відомство юстиції, в

44

 

якому діє Федеральна служба поземельної книги. В поземельну книгу вносяться: нерухомість (із планами земельно-кадастрової зйомки), права на ділянки, гірничодобувну діяльність, частини часткової власності на земельні ділянки. Вона складає основу кадастру прав на нерухомість.

В інших країнах, наприклад, у Швеції, Фінляндії, Голландії, Іспанії земельно-кадастрові зйомки, в частині здійснення міжгосподарського землеустрою проводять земельні, земельно-кадастрові і топографо-геодезичні служби і їхні територіальні підрозділи на місцях.

Так, в Іспанії, в середині 80-х років, при міністерстві фінансів був створений Центр земельного кадастру з 65 територіальними відділенйями (крім Наварри і країни Басків). У Великобританії земельно-кадастровими зйомками (землеустроєм) займається Державна топографічна служба, що одержала в 1996 р. статус відомства при уряді країни. У Швеції земле­впорядні дії виконує Національна земельна служба (National Land Survey).