Підсумкові тести.

26. До класу β-лактамних антибактеріальних препаратів відносять:

    1. пеніциліни;

    2. цефалоспорини;

    3. карбапенеми та монобактами;

    4. макроліди;

    5. фторхінолони.

27. До групи інгібіторзахищених пеніцилінів відносять:

    1. ампіцилін+сульбактам;

    2. амоксіцилін+клавуланат;

    3. карбеніцилін;

    4. всі вище перераховані групи;

    5. ні одна з вищеперерахованих груп.

28. Основним представником цефалоспоринових препаратів І покоління є:

    1. цефазолін;

    2. цефуроксім;

    3. цефтріаксон;

    4. цефепім;

    5. ні один з перерахованих препаратів.

29. Основним представником цефалоспоринових препаратів ІІ покоління є:

    1. цефазолін;

    2. цефуроксім;

    3. цефтріаксон;

    4. цефепім;

    5. ні один з перерахованих препаратів.

30. Основним представником цефалоспоринових препаратів ІІІ покоління є:

    1. цефазолін;

    2. цефуроксім;

    3. цефтріаксон;

    4. цефепім;

    5. ні один з перерахованих препаратів.

31. Основним представником цефалоспоринових препаратів IV покоління є:

    1. цефазолін;

    2. цефуроксім;

    3. цефтріаксон;

    4. цефепім;

    5. ні один з перерахованих препаратів.

32. Цефалоспоринові препарати 1 покоління найбільш активні у відношенні до:

    1. грампозитивних мікроорганізмів;

    2. грамнегативних мікроорганізмів;

    3. внутрішньоклітинних мікроорганізмів;

    4. синьогнійної палички;

    5. вірусів.

33. Найбільшою активністю по відношенню до грамнегативних мікроорганізмів серед цефалоспоринів володіють:

    1. цефазолін;

    2. цефуроксім;

    3. цефтріаксон;

    4. цефтазидім;

    5. всі володіють однаковою активністю.

34. Найбільшою активністю по відношенню до синьогнійної палички (Р.aeruginosa) володіють:

    1. цефазолін;

    2. цефуроксім;

    3. цефтріаксон;

    4. цефтазидім;

    5. всі володіють однаковою активністю.

35. Серед перерахованих антибіотиків до макролідних відносять:

    1. азітроміцин;

    2. кларітроміцин (фромілід);

    3. мідекаміцин (макропен);

    4. всі вище перераховані;

    5. ні один з вище перерахованих.

36. Найбільшою активністю по відношенню до Н.influenzae, M.pneumoniae, Ch. рneumoniae володіють:

    1. цефазолін;

    2. кларітроміцин (фромілід);

    3. ампіцилін;

    4. цефтріаксон;

    5. гентаміцин.

37. До антибактеріальних препаратів групи фторхінолонів відносять:

    1. ципрофлоксацин (ципрінол);

    2. пеніцилін;

    3. левоміцетин;

    4. азитроміцин;

    5. ванкоміцин.

38. Якщо встановлено, що позалікарняна пневмонія викликана Micoplasma pneumoniae, то антибактеріальні препарати якої групи найбільш доцільно призначати?

    1. напівсинтетичні амінопеніциліни;

    2. захищені амінопеніциліни;

    3. аміноглікозиди;

    4. макроліди;

    5. цефалоспорини ІІ покоління.

39. Які з перерахованих антибактеріальних препаратів найбільш активно концентруються внутрішньоклітинно:

    1. ампіцилін;

    2. цефазолін;

    3. фромілід;

    4. цефтриаксон;

    5. зінацеф.

40. Для емпіричної терапії госпітальної пневмонії слід надавати перевагу:

    1. цефалоспоринам I покоління;

    2. цефалоспоринам III покоління;

    3. ципрофлоксацину (ципринолу);

    4. макролідам;

    5. пеніциліну.

41. ”Ступенева”антибактеріальна терапія це та, при якій:

    1. після ін’єкційної форми антибіотика (при певних клінічних показаннях) хворий переводиться на прийом його per os;

    2. доза антибіотика, що приймається per os, зменшується поступово з максимально необхідної до мінімально можливої;

    3. хворий приймав антибіотик per os, результат був задовільний і хворому рекомендовано цей же антибіотик приймати в/м або в/в;

    4. все вищенаведене може називатись “ступеневою терапією”;

    5. все вищенаведене не може називатись ступеневою терапією, а називається терапією переключення.

42. Метою “ступеневої терапії” є:

    1. досягнення максимального терапевтичного ефекту при мінімізації витрат;

    2. створення максимального комфорту для хворого;

    3. запобігання формування ранніх алергічних реакцій;

    4. запобігання формування резистентності до антибіотиків;

    5. профілактика внутрішньолікарняних ускладнень.

43. Що з перерахованого відносять до механізмів набутої антибіотикорезистентності?

    1. Порушення проникнення препарату всередину збудника;

    2. Ферментативну інактивацію антибіотика;

    3. Зменшення ефективності цитоплазматичного транспорту антибіотика до мішені дії;

    4. Формування “метаболічного шунту”;

    5. усі перераховані механізми.

44. Якщо призначаення антибіотика з приводу пневмонії, навіть у максимально високих дозах не призводить до позитивного клінічного ефекту, то слід вважать, що:

    1. має місце резистентність мікроорганізму до призначеного антибіотика;

    2. має місце низька біодоступність антибактеріального препарату;

    3. має місце низька абсорбія препарату;

    4. всі вищеназвані стани;

    5. ні один з вищеназваних станів.

45. Чутливий мікроорганізм - це той:

    1. ріст, розвиток якого зупиняється при отриманні терапевтичної концентрації антибіотика в крові та має місце добрий терапевтичний ефект.

    2. ріст, розвиток якого зупиняється за мінімальної терапевтичної концентрації антибіотика у крові.

    3. ріст якого припиняється через 48-72 години після введення добових доз антибіотика.

    4. всі вище наведені формулювання вірні.

    5. ні одне з вищенаведених формулювань не вірне.

46. Перехресна резистентність мікроорганізмів це та, що має місце:

    1. серед антибіотиків одного хімічного класу, наприклад, до кількох представників аміноглікозидів або фторхінолонів;

    2. серед антибіотиків різних хімічних класів, наприклад, до пеніцилінів та до макролідів;

    3. серед антибіотиків та антисептиків;

    4. серед антибіоиків та сульфаніламідів;

    5. всі вище наведені формулювання вірні.

47. Які збудники вивільняють β-лактамази поширеного спектру дії, що є ознакою полірезистентності мікробів?

    1. Enterobacteriacae;

    2. E. coli;

    3. P. aeruginozae;

    4. Усі перераховані збудники.

48. Яка група антибіотиків є предметом вибору при пневмонії, якщо збудником є метицилінрезистентний стафілокок?

    1. Пеніциліни;

    2. Аміноглікозиди;

    3. Глікопептидні антибіотики;

    4. Цефалоспорини;

    5. Макроліди.

49. Яка флора є найбільш “злоякісною” з позицій антибактеріальної терапії (має полірезистентні штами, в яких присутні гени резистентності різних механізмів)?

    1. S. pneumoniae;

    2. H. influenzae;

    3. K. pneumoniae;

    4. E. faecium;

    5. Усі перераховані вище.

50. Які збудники є внутрішньоклітинними мікроорганізмами, що спричиняють інтерстициальні пневмонії?

    1. пневмоцисти, хламідії, мікоплазми;

    2. Пневмококи, стрептококи, стафілококи;

    3. Кишкова паличка, протей;

    4. Усі перераховані збудники.

ВРОЖДЕННІ ВАДИ СЕРЦЯ

Тестові завдання

1. Установіть відповідність

1 Порушення гемодинаміки Вид вади серця А Зі збагаченням малого кола 1) відкрита артеріальна протока В Зі збіднінням малого кола 2) ізольований стеноз легеневої арте- рії 3) загальний артеріальний стовбур; 4) дефект межшлуночкової перегородки; 5) хвороба Фалло.

2. Порушення гемодинамики Вид вади серця по малому колу 1) відкрита артеріальна протока; А З ціанозом 2) транспозиція магістральних судин; В Без ціанозу 3) дефект межпередсердної перегородки; 4) атріовентрикулярна комунікація; 5) комплекс Эйзенменгера.

3. Порушення гемодинамики Вид вади серця по малому колу 1) дефект межпередсердної перегородки; А З ціанозом 2) дефект межшлуночкової перегородки; В Без ціанозу 3) загальний артеріальний стовбур; 4) транспозиція магістральних судин; 5) атріовентрикулярна комунікація.

4. Порушення гемодинамики Вид вади серця А) Зі збагаченням малого кола 1) хвороба Фалло; В) Зі збіднінням малого кола 2) атрезія тристулкового клапана; 3) транспозиція магістральних судин; 4) загальний артеріальний стовбур; 5)транспозиція магістральних судин зі

стенозом легеневої артерії.

5. Порушення гемодинамики Вид вади серця А Зі збіднінням великого кола 1) щира і помилкова декстракардія; В Без порушення гемодинамики 2) хвороба Талочинова-Роже; 3) ізольований аортальний стеноз; 4) каорктация аорти; 5) аномалія дуги аорти і її розгалужень.

1.У дитини 3 міс. периорбітальний та периоральний ціаноз, блідість шкіри, задишка, відмова від їжі. Стан дитини середньої важкості. Шкіряні покриви бліді. Задишка до 40 за хвилину. Над легенями жорстке дихання. Пульс 140 за хв. Межі серця розширені вліво. Тони серця – акцент II тоу над легеневою артеріею, систолічний шум в Y міжребі”ї зліва від грудини. Поставте діагноз.

А.Вроджена вада серця. Дефект міжшлуночкової перегородки .

В. Вроджена вада серця. Стеноз легеневої артерії

С.Вроджена вада серця. Дефект міжпередсердної перетинки.

Д.Вроджена вада серця.Коарктація аорти.

Е.Вроджена вада серця. Тетрада Фало.

2. У дитини 2 міс. блідість шкіри. Мати в період вагітності хворіла на ГРВІ. Стан дитини задовільний. Пульс до 120 за хв., напружений над a.radialis та відсутній над a.femoralis . Межі серця не розширені. Акцент II тону над аортою, систолічний шум по лівому контуру грудини з ірадіаціею в міжлопаточну ділянку. Поставте діагноз.

А.Вроджена вада серця. Коарктація аорти.

В.Вроджена вада серця. Стеноз легеневої артерії

С.Вроджена вада серця. Дефект міжпередсердної перетинки.

Д.Вроджена вада серця. Дефект міжшлуночкової перетинки

Е.Вроджена вада серця.Тетрада Фало

3. У хлопчика 4 місяців відзначено наростаючий ціаноз шкіри. На ЕКГ – ознаки гіпертрофії правого шлуночка серця. Запідозрено природжену ваду серця. Який метод дослідження найбільш доцільно провести для уточнення діагнозу ?

А.Ехокардіографія

В.Рентгенографія

С. Фонокардіографія

Д.Реографія

Е.Полікардіографія

4. У хлопчика 2 років при ехокардіографічному обстеженні виявлено природжену ваду серця – дефект міжшлуночкової перегородки в мембранозній ділянці. Клінічних ознак недостатності кровообігу не спостерігається. Який найбільш оптимальний вік для оперативного втручання ?

А. 5-7 років

В..1-2 роки

С. 3-4 роки

Д.-10 років

Е.12-14 років

5. У новонародженої дитини у пологовому будинку діагностовано широку відкриту артеріальну протоку. Які ліки сприяють закриттю цієї аномалії ?

А.Індометацин

В. Толозолін

С. Дігоксин

Д. Простагландін Е

Е.Кисень

6. У дитини 2 місяців з природженою вадою серця (дефект міжшлу-ночкової перетинки із значними порушеннями внутрішньосерцевої гемодинаміки, період декомпенсації НК ІІ ст.) на ЕКГ спостерігається:

А.Гіпертрофія лівого шлуночка

В.Гіпертрофія правих відділів серця

С. Гіпертрофія правого шлуночка

Д. Гіпертрофія правих та лівих відділів серця

Е. Гіпертрофія лівих відділів серця

7. У хлопчика 10 років при аускультації серця вислуховується систо-лічний шум над всією ділянкою серця з епіцентром на основі. Дру-гий тон над аортою посилений. Чітко вислуховується систолічний шум в міжлопаточному просторі ліворуч. Рентгенологічно та на ЕКГ визначається гіпертрофія лівого шлуночка. Ваш діагноз?

А. Коарктація аорти

В. Неревматичний кардит

С.Ревмокардит

Д. Гіпертрофічна кардіоміопатія

Е. Дефект міжшлуночкової перетинки

8.Яку дозу дофаміну Ви виберете для інфузії з метою збільшення сер-цевого викиду у дитини з гострою лівошлунковою недостатністю?

А.5-10 мкг/кг/хв

В. 0,5-5 мкг/кг/хв

С. 10-20 мкг/кг/хв

Д. 20-30 мкг/кг/хв

Е.30-40 мкг/кг/хв

9.У дитини 3 років діагностовано задишково-ціанотичний криз на фоні тетради Фалло. Стан хлопчика полегшує вимушене положення з притиснутими до живота нижніми кінцівками на руках матері. Який захід патогенетично тотожний цьому вимушеному положенню:

А.Введення мезатону

В. Введення седуксену

С. Оксигенотерапія

Д. Введення анаприліну

Е. Введення натрія гідрокарбонату

10.У дитини 1 року з фіброеластозом на фоні ГРВІ раптово з'явились неспокій, акроціаноз, пульс 132 на хв, частота дихань 50 на хв, дрібноміхурцеві вологі хрипи у нижніх відділах, рО2 60 мм рт.ст., рСО2 55 мм рт.ст. На рентгенограмі: – кардіомегалія, посилення легеневого малюнку, корені у вигляді крил метелика. Погіршання стану пов'язане з:

А.Набряком легень

В. Епіглотитом

С. Бронхіолітом

Д.Обструктивним бронхітом

Е. Двобічною пневмонією

11. У дитини 9 міс. з вродженою вадою серця (тетрада Фалло) розвинувся приступ задишки, виник ціаноз, який посилюється під час крику, приймання їжі. Які порушення гемодинаміки лежать в основі даного стану?

А.Вено-артеріальний шунт із збідненням малого кола кровообігу

В. Вено-артеріальний шунт із збагаченням малого кола кровообігу

С. Артеріо-венозний шунт із збагаченням малого кола кровообігу

Д. Артеріо-венозний шунт із збідненням малого кола кровообігу

Е. Артеріо-венозний шунт без порушення геодинаміки

12.Батьки звернулися до невропатолога із скаргами на те, що у 8-річного сина спостерігається швидка втомлюваність під час ходи, болі в ногах, парестезії, похолодання в них. При огляді спостерігається диспропорційність розвитку м”язів верхнього і нижнього плечового поясу. АТ на руках 160/100 мм рт.ст. Яку вроджену ваду серця найбільш вірогідно може запідозрити лікар?

А.Коарктацію аорти

В.Стеноз аорти

С.Хворобу Толочинова-Роже

Д.Стеноз легеневої артерії

Е. Відкриту артеріальну протоку

Задача 1.

Хлопчик 10 місяців поступив в дитяче відділення зі скаргами на задишку (Ч.Д. 40 на хв), блідість, періодичний короткочасний ціаноз, серцевий горб, ЧСС 140 на хв. Вага тіла 7 кг, при народженні - 3 кг. В анамнезі перенесені затяжний бронхіт і пневмонія.

1. Яка вада серця найбільш ймовірна?

2. Яка фаза вади?

3. Можлива ступінь порушення кровообігу.

4. Опишіть аускультативну картину з указанням місця найкращого вислуховування.

5. Ознаки перевантаження якого відділу серця будуть на ЕКГ?

6. Які рентгенологічні особливості цієї вади?

Задача 2.

Хлопчик 3,3 р. Скарги на постійний (з перших днів життя) ціанотичний відтінок шкірних покровів, задишку в спокої і перодично наступаючі задишко-ціанотичні приступи, що вимагають вимушеного положення тіла.

Хлопчик відстає в фізичному розвитку від одноліток. Шкірні покриви ціанотичні. Частота дихань 26 на хвилину. Ціаноз найбільш виражений в ділянці кінчика носа, язика, вушних раковин, на периферії кінцівок. Видимі слизові мають темно-синюшний відтінок. Нігтьові фаланги рук і ніг у вигляді "барабанних паличок". Грудна клітка деформована, відмічається серцевий горб. Границі відносної серцевої тупості: права на 2 см вправо від краю грудини, ліва на 1 см назовні від середньоключичної лінії, верхня по III р. При пальпації ділянки серця по лівому краю грудини відчувається систолічне тремтіння. Над всією передсердною ділянкою прослуховується грубий систолічний шум, який добре проводиться за її межі, на спину, II тон над легеневою артерією послаблений. АТ 95 / 45 мм рт.ст. Частота серцевих скорочень 105 - 110 на хв. Печінка + 3 см з-під краю реберної дуги, край заокруглений. Добовий діурез 800 мл.

1. Сформулюйте повний клінічний діагноз.

2. Які додаткові лабораторні та Інструментальні методи будуть підтверджувати даний діагноз?

3. Які зміни будуть на ЕКГ та Ко-графії органів грудної клітки?

4. Вкажіть основні напрямки терапії?

Задача 3.

Хлопець 10 років скаржиться на слабіть, періодичні головні болі, запаморочення голови, болі в нижніх кінцівках, особливо після фізичного навантаження.

1. Про яку ваду серця можна подумати?

2. Які клінічні симптоми будуть головними для цієї вади серця.

ЗАХВОРЮВАННЯ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

1. Формування захворювань біліарної системи відбувається переважно у віці:

A. 2—3 років

B. 5—6 років

C. 9—12 років

D. старше 12 років

Е. з періоду новонародженості

2. Назвіть два основні патогенетичні чинники формування дискінезії жовчовивідних шляхів:

A. порушення режиму харчування

B. вегетоневроз

C. гормональний дисбаланс

D. обтяжена спадковість

Е. всі відповіді вірні

3. Скорочувальну здатність жовчного міхура підсилює:

A. глюкагон

B. холецистокінін

C. кальцитонін

D. антихолецистокінін

Е. глюкокортикоїди

4. Скорочувальну здатність жовчного міхура гальмує :

A. холецистокінін

B. секретин

C. гормони гіпофізу

D. кальцитонін

Е. соляна кислота

5. Переважання тонусу блукаючого нерва сприяє:

A. гіперкінези жовчного міхура і гіпертонії сфінктерів

B. гіперкінези жовчного міхура і гіпотонії сфінктерів

C. гіпокінезії жовчного міхура і гіпотонії сфінктерів

D. гіпокінезії жовчного міхура і гіпертонії сфінктерів

Е. всі відповіді вірні

6. Переважання тонусу симпатичного нерва сприяє:

A. гіперкінезії жовчного міхура і гіпертонії сфінктерів

B. гіперкінезії жовчного міхура і гіпотонії сфінктерів

C. гіпокінезії жовчного міхура і гіпотонії сфінктерів

D. гіпокінезії жовчного міхура і гіпертонії сфінктерів

Е. правильної відповіді немає

7. Визначить два варіанти дискінезії біліарної системи, за яких вираженість больового синдрому максимальна:

A. гіперкінезія жовчного міхура — гіпотонія сфінктерів

B. гіперкінезія жовчного міхура — гіпертонія сфінктерів

C. гіпокінезія жовчного міхура — гіпотонія сфінктерів

D. гіпокінезія жовчного міхура — гіпертонія сфінктерів

Е. всі відповіді вірні

8. Інтенсивний нападоподібний біль в правому підребер'ї, який іноді іррадіює у праве плече, праву лопатку, притаманний:

A. гіперкінези жовчного міхура з гіпотонією сфінктерів

B. гіперкінезії жовчного міхура з гіпертонією сфінктерів

C. гіпокінезії жовчного міхура з гіпотонією сфінктерів

D. гіпокінезії жовчного міхура з гіпертонією сфінктерів

Е. вірної відповіді немає

9. Постійний нєінтєнсивний, ниючий біль в правому підребер'ї, іноді відчуття тяжкості, розпирання в цій ділянці притаманні:

A. гіперкінези жовчного міхура з гіпотонією сфінктерів

B. гіперкінезії жовчного міхура з гіпертонією сфінктерів

C. гіпокінезії жовчного міхура з гіпотонією сфінктерів

D. гіпокінезії жовчного міхура з гіпертонією сфінктерів

Е. всі відповіді вірні

10. Клінічний синдром, найменш характерний для дискінезії жовчовивідних шляхів:

A.больовий

B. хронічного запору

C. диспептичний

D.хронічної інтоксикації

Е. правильної відповіді немає

11. Найбільш інформативне дослідження в діагностиці дискінезії жовчовивідних шляхів:

A. рентгенологічне

B. ультразвукове

C. біохімічне

D. багатомоментне фракційне дуоденальне зондування

Е. тепловізійне

12. При проведенні ультразвукового дослідження площа жовчного міхура через 1 годину після жовчогінного сніданку скоротилася більш ніж на 2/3. Оцінить характер рухової функції міхура:

A. нормальний

B. гіперкінезія

C. гіпокінезія

D. змішаний

Е. всі відповіді вірні

13. При проведенні ультразвукового дослідження площа жовчного міхура через 1 год після жовчогінного сніданку скоротилася менш ніж на І/З. Оцінить характер рухової функції міхура:

A. нормальний

B. гіперкінезія

C. гіпокінезія

D. змішаний

Е. вірної відповіді немає

14. Назвіть терапію, яку не використовують при гіперкінетичній дискінезії жовчовивідних шляхів:

A. седативна

B. жовчогінна

C. дієтична

D. тонізуюча

Е.всі відповіді вірні

15. При лікуванні хворих з гіперкінетичною дискінезіею не використовують:

A. холеретики

B. холекінетики

C. холеспазмолітики

D. холінолітики

Е. всі відповіді вірні

16. При лікуванні хворих з гіпокінетичною дискінезією не використовують:

A. холеретики

B. холекінетики

C. холеспазмолітики

D. збори лікарських рослин

Е. всі відповіді вірні

17. У формуванні хронічного холецистохолангіту найбільшу роль відіграє:

A. вірусна інфекція

B. бактеріальна інфекція

C. патогенні гриби

D.найпростіші

Е.змішана флора

18. Етіологічним чинником холецистохолангіту може бути:

A. лямбліоз

B. опісторхоз

C. ехінококоз

D. аскаридоз

Е. всі відповіді невірні

19. Клінічний синдром, найменш властивий хронічному холецистохолангіту:

A. больовий

B. хронічного запору

C. диспептичний

D. хронічної інтоксикації

Е. всі відповіді невірні

20. Характер больового синдрому при хронічному холецистохолангіті найбільшою мірою визначається:

A. віком дитини

B. патогенністю збудника

C. типом дискінезії жовчовивідних шляхів

D. ступенем реактивності організму

Е. об’ємом запалення

21. Назвіть два клінічні симптоми, що дозволяють диференціювати хронічний холецистохолангіт і дискінезію жовчовивідних шляхів:

A. вираженість больового синдрому

B. наявність інтоксикації

C. збільшення, ущільнення і чутливість при пальпації печінки

D. тривалість захворювання

Е. правильної відповіді немає

22. Клінічний симптом, не властивий хронічному холецистохолангіту:

A. Кера-Образцова

B. Харитонова—Лепене

C. Менделя (молоточковий)

D. Ортнера—Грекова

Е. Мюссі

23. Клінічний симптом, не властивий гострому холециститу:

A. прогресування інтоксикації, значне підвищення

температури тіла

B. повторне блювання з домішкою крові

C. різкий нападоподібний біль у животі з тенденцією до збільшення інтенсивності

D.дошкоподібне захисне напруження м'язів в ділянці правого підребер'я

Е.правильної відповіді немає

24. Найбільш інформативний метод дослідження при хронічному холецистохолангіті:

A. дуоденальне зондування з мікроскопічним, бактеріологічним і біохімічним дослідженням жовчі

B. холецистографія

C. дистанційна і контактна рідиннокристалічна термографія

D. ультразвукове дослідження

Е. всі відповіді вірні

25. Ультразвуковий синдром, який не використовують для підтвердження діагнозу «хронічний холецистит»:

A. ущільнення і потовщення стінок жовчного міхура

B. порушення скорочувальної функції жовчного міхура

C. наявність додаткових ехо-сигналів навколо жовчного міхура

D. велика кількість пластівців жовчі у проекції жовчного міхура

Е. вірної відповіді немає

26.На відміну від дискінезії, при хронічному холецистохолангіті необхідне застосування:

A. комплексу вітамінних препаратів

B. антибактеріальної терапії

C. фізіотерапевтичних процедур

D. фітотерапії

Е.дієти

27. Серед аномалій розвитку та положення жовчного міхура переважають:

A. аномалії кількості або будови

B. аномалії положення

C. аномалії розмірів

D. аномалії форми

Е. всі відповіді вірні

28. Атрезії жовчовивідних шляхів не властиве:

A. прогресуюче збільшення розмірів печінки

B. ознаки портальної гіпертензії

C. поступове зменшення жовтяниці шкіри і склер

D. парез кишечнику і збільшення розмірів живота

Е. стан дитини порушений

29. Фактор, що не відіграє основної ролі в етіології жовчнокам'яної хвороби:

A. дисхолія печінкового генезу

B. несприятливі соціальні умови

C. застій жовчі

D. запальні зміни в жовчному міхурі

Е. вірної відповіді немає

30. Фактор, що не відіграє ролі в патогенезі холелітіазу:

A. посилення виділення в жовч холестерину

B.зменшення синтезу жовчних кислот

C. дисбактеріоз кишечнику

D. гіперсекреція муцину слизовою оболонкою жовчного міхура

Е. гемолітична анемія

31. Найбільш характерна для дитячого віку стадія жовчнокам'яної хвороби:

A. фізико-хімічна

B. хірургічна

C. латентна

D. клінічна

Е.всі відповіді вірні

32. За якої локалізації каменів не виникає жовчна колька?

A. в ділянці шийки жовчного міхура

B. в ділянці дна або тіла жовчного міхура

C. в усті міхурової протоки

D. у міхуровій протоці

Е. вірної відповіді немає

33. Виключить варіант, що неможливий при потраплянні каменю до міхурої протоки:

A. камінь проходить у спільну жовчну протоку та виділяється через кишечник

B. камінь розсмоктується

C. камінь потрапляє назад у жовчний міхур

D. камінь закупорює жовчну протоку

Е. вірної відповіді немає

34. Найбільш частий наслідок потрапляння каменю у спільну жовчну протоку:

A. камінь не затримується і проходить до кишечнику

B. камінь залишається у спільній жовчній протоці в стані зависання

C. камінь зашемлюється в супрадуоденальному відділі спільної жовчної протоки з виникненням кольки

D. камінь ущемлюється в термінальному відділі спільної жовчної протоки з виникненням кольки

Е. всі відповіді вірні

35. Найменш інформативний метод діагностики фізико-хімічної стадії жовчнокам'яної хвороби:

A. мікроскопія жовчі в прямому світлі

B. біохімічне дослідження жовчі з визначенням літогенних індексів

C. мікроскопія жовчі в поляризованому світлі

D. ультразвукове дослідження жовчного міхура

Е. вірної відповіді немає

36.Наслідок потрапляння каменя до спільної жовчної протоки, ймовірність якого мізерно мала:

A.камінь не затримується і проходить до кишечнику

B камінь залишається в спільній жовчній протоці в стані зависання

C.камінь ущемлюється в супрадуоденальному відрізці загальної жовчної протоки з розвитком кольки

D.камінь защемляється в кінцевому відділі спільної жовчної протоки з виникненням кольки

Е.вірної відповіді немає

37. Найбільш інформативний метод діагностики латентної та клінічної стадій холелітіазу:

A. ультразвукове дослідження

B. пероральна холецистографія

C. внутрішньовенна холеграфія

D. дистанційне термографічне дослідження

Е. лапароскопія

38. Найбільш ефективний метод медикаментозного лікування при холелітіазі:

A. жовчогінна терапія

B. гіпохолестеринемічна терапія

C. стимулювання синтезу жовчних кислот

D. урсохолетерапія

Е. жовчогінна та гіпохолестеремічна терапія

39. При лікуванні дітей з приступом жовчної кольки не слід застосовувати:

A. аналгетики і спазмолітики

B. холінолітики

C. антибіотики

D. теплові й холодові процедури

Е. все перераховане вище

40. За неефективності консервативного лікування, прогресування калькульозного холециститу без стійкої ремісіі, наявності великих конкрементів, що створюють небезпеку появи пролежнів

у педіатричній практиці показана:

A. зовнішньокорпоральна літотрипсія ударними хвилями

B. ендоскопічна електрогідравлічна літотрипсія

C. лазерна терапія

D. хірургічне втручання

Е. все перераховане вище

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ 2

1. Варіант гострого інфекційного гепатиту, який не переходить у хронічний гепатит:

A. інфекційний гепатит В

B. інфекційний гепатит С

C. інфекційний гепатит D

D. інфекційний гепатит Е

Е. всі відповіді вірні

2. Я ий варіант хронічного гепатиту переважає в дитячому віці?

A. аутоімунний

B. вірусний

C. лікарський

D. кріптогенний

Е. вірної відповіді немає

3. Який фактор відсутній у сироватці крові при аутоімунному гепатиті?

A. антитіла до розчинного печінкового антигену (SLA)

B. антитіла до печінково-панкреатичного антигену (LP)

C. антитіла до мембран гепатоцитів (LM)

Д.антитіла до австралійського антигену (HBsAg)

Е.правильної відповіді немає

4. Які фактори не виявляють в сироватці крові хворих на хронічний гепатит В?

A.HBsAg

B.НВУДНК

C. HBeAg

D. HbcAg

Е. вірної відповіді немає

5. Найбільш ймовірний наслідок гострого гепатиту типу В?

A. одужання

B. носійство HBsAg

C. формування хронічного гепатиту

D. формування цирозу печінки

Е. розвиток жовчнокамянгої хвороби

6. Найбільш ймовірний шлях інфікування гепатитом С?

A. переливання крові та її продуктів

B. сексуальні контакти

C. побутові контакти

D. професійні контакти

Е. всі перераховані вище

7. Як часто гострий гепатит С трансформується в хронічну форму?

A. у 10%

B. у 25%

C. у 50% D.у75%

Е. ніколи

8. Фактор, що не є серологічним маркером вірусного гепатиту С ?

A. HCVABlgG

B. HCVABlgM

C. HCV РНК

D. НВсАв

Е. вірної відповіді немає

9. Який фактор обов'язково присутній у сироватці крові при гострому гепатиті D?

A. HCVABlgG

B. HCVABlgM

C. HCV РНК

D. HbsAg

Е.всі перераховані вище

10. Укажіть ступінь активності хронічного вірусного гепатиту, не передбачену класифікацією:

A.мінімальна

B.м'яка

C.виражена

D.тяжка

Е.вірної відповіді немає

11. Укажіть морфологічну стадію хронічного вірусного гепатиту, не передбачену класифікацією:

A. слабо виражений фіброз

B. помірний фіброз

C. виражений фіброз

D. цироз

Е. вірної відповіді немає

12. Фактор, що не є серологічним маркером фази реплікації вірусу гепатиту В:

A.HBsAg

B. HBeAg

C. HBcAg

D. НСУДНК

Е.всі перераховані вище

13. Фактор, що не свідчить про перехід фази реплікації вірусу гепатиту В у фазу інтеграції:

A. сероконверсія HBeAg у НВеАв

B. зникнення з сироватки крові ДНК HBV

C. поява в сироватці крові ДНК-полімерази

D. зникнення HBcAg з тканини печінки

Е. вірної відповіді немає

14. Який з шкірних симптомів найменш ймовірний при хронічному гепатиті?

A. жовтяниця шкіри покриву і слизових оболонок

B. вузлувата еритема

C. тєлєангіектазії

D. «печінкові» долоні

Е. жовтяниця шкіри

15. Клінічний симптом, що не входить до синдрому портальної гіпертензії:

A. асцит

B. спленомегалія

C. малиновий язик

D. формування колатерального кровообігу

Е. вірної відповіді немає

16. Клінічний синдром, який не є ускладненням тяжкого фіброзу і цирозу печінки:

A. синдром портальної гіпертензії

B. печінкова енцефалопатія

C. кровотеча з варикозно-змінених вен

D. ахалазія кардії

Е. всі відповіді вірні

17. Проявом якого синдрому є підвищення активності в сироватці крові АсАТ і АлАТ?

A. холестазу

B.цитолізу

C. печінковоклітинної недостатності

D. мезенхімально-запального

Е. вірної відповіді немає

18. Проявом якого синдрому є підвищення активності в сироватці крові лужної фосфатази?

A. холестазу

B. цитолізу

C. печінковоклітинної недостатності

D. мезенхімально-запального

Е. всі відповіді вірні

19. Проявом якого синдрому є зниження активності в сироватці крові холінестерази?

A. холестазу

B. цитолізу

C. печінковоклітинної недостатності

D. мезенхімально-запального

Е. всі відповіді вірні

20. Проявом якого синдрому є гіпергаммаглобулинемія, гіпер- і дисімуноглобулінемія?

A. холестазу

B. цитолізу

C. печінковоклітинної недостатності

D. мезенхімально-запального

Е. вірної відповіді немає

21. Найбільш інформативний метод діагностики хронічного гепатиту:

A. ультразвукове дослідження

B. сканування печінки з колоїдним радіофармакологічним препаратом

C. ЕВМгепатобілісцинтиграфія з радіофармакологічними препаратами

D. морфологічне дослідження

Е.тепловізійний

22. Захворювання, не спричинене обтяженою спадковістю?

A. первинний біліарний цироз

B. хвороба Вільсона—Коновалова

C. синдром Жильбера

D. хвороба недостатності альфа-Aнтитрипсину печінки

Е. правильної відповіді немає

23. Для якого захворювання характерне збільшення вмісту в сироватці крові некон'югованого білірубіну (непрямої фракції)?

A. хронічний гепатит

B. синдром Дабіна—Джонсона

C. синдром Жильбера

D. синдром Ротора

Е. для всіх перерахованих вище

24. При якому захворюванні жовчний міхур під час холецистографії не контрастується?

A. синдром Криглера—Найяра

B. первинний склерозуючий холангіт

C. синдром Дабіна—Джонсона

D. синдром Жильбера

Е. вірної відповіді немає

25. При якому захворюванні прогноз часто несприятливий?

A. синдром Жильбера

B. синдром Криглера—Найяра

C. синдром Дабіна-Джонсона

D.синдром Ротора

Е. при всіх указаних вище

26. Який препарат не є гепатопротектором ?

A. гепатофальк

B. гепабене

C. ліпофен

D. гепастерил А

Е. есенціалє

27. Який препарат не є гепатопротектором ?

A. тіотріазолін

B. антраль

C. троксевазин

D. есенціале

28. Який вид інтерферонів використовують у теперішній час?

A. альфа-інтерферони

B. бета-інтерферони

C. гамма-інтерферони

D. дельта-інтерферони

Е. усі перераховані вище

29. За якого етіологічного варіанту хронічного гепатиту показана інтерферонотерапія?

A. хронічний гепатит В

B. хронічний гепатит D

C. аутоімунний хронічний гепатит

D. лікарський хронічний гепатит

Е. вірної відповіді немає

30. Які ефекти не притаманні інтерферонам?

A.противірусний

B. протизапальний

C. імуномодулюючий

D.антилімфопроліферативний

Е.усі перераховані вище

31. Які препарати не належать до групи інтерферонів?

A. реаферон

B. інтрон-A

C. гепастерил А

D. роферон

Е. ліпоферон

32. Симптом, що не є критерієм ефективності інтерферонотерапії?

A. нормалізація активності амінотрансфераз

B. нормалізація температури тіла

C. зникнення сироваткових маркерів реплікації вірусів

D. зменшення вираженості морфологічних змін паренхіми печінки

Е. вірної відповіді немає

33. Препарат, який не використовують для підвищення ефективності інтерферонотерапії?

A. есенціале

B. кортикостероїди

C. ламівудин

D. рібоксин

Е. всі перераховані вище

34. До побічних реакцій інтерферонотерапії не належить:

A. підвищення температури тіла

B. папульозний дерматит

C. кровотеча з варикозно-змінених вен

D. імунний тиреоїдит

Е. все перераховане вище

35. При аутоімунному гепатиті препаратом вибору є:

A. преднізолон

B. гептрал

C. інтерферон А

D. ессенціале

Е.урсофальк

36. При вірусному гепатиті В препаратом вибору є:

A. преднізолон

B. есенціале

C. реаферон

D. гептрал

Е. хенофальк

37. Гептрал є препаратом вибору при:

A. хронічному гепатиті з мінімальною активністю

B. синдромі Жильбера

C. хворобі Вільсона—Коновалова

D. хронічному гепатиті з високою активністю

Е. при всіх перерахованих станах

38. Ускладненням хронічного активного гепатиту і цирозу печінки не є:

A. синдром портальної гіпертензії

B. бактеріальний перитоніт

C. печінкова енцефалопатія

D. гіперпаратиреоідизм

Е. вірної відповіді немає

39. Профілактичну вакцинацію проти гепатиту В в Україні проводять?

A. одноразово у віці 3 міс

B. дворазово в 3 і 6 міс

C. триразово у віці 0,3 і 5 міс

D. триразово, починаючи з 1 року, з інтервалом між щепленнями 1 міс

Е. не проводять

40. Група ризику щодо хронічного гепатиту В не включає:

A. медичних працівників, які здійснюють парентеральні маніпуляції

B. наркоманів, які застосовують наркотичні речовини внутрішньовенно

C. гомосексуалістів

D. ветеринарних лікарів

Е.лікарів-лаборантів