Диференційно-діагностичні критерії типів дискіінезії жовчних шляхів

Клінічно-лабораторні ознаки	Тип дискінетичного розладу
	Гіпертонічний	Гіпотонічний	Гіперкінетичний	Гіпокінетичний	Недостатність сфінктерів
1	2	3	4	5	6
Дані анамнезу:
а) енцефалопатія, емоційні перевантаження, невротичні реакції
б) локалізації болю
в) характер болю
г) зв’язок з прийомом їжі
д) апетит
е) характер випорожнення
Копрограма
1
Печінка
Субіктерність склер та шкіри
Селезінка
Збільшення білірубіну, холестерину, лужної фосфатази у крові
Випорожнення жовчного міхура за даними УЗД
Зміни при дуодентальному зондуванні
Показник рухової функції жовчного міхура

Тестовий контроль

1.Центральна регуляція діяльності стравоходу здійснюється переважно:

A. ауербаховим нервовим сплетінням

B. блукаючим нервом

C. симпатичною частиною вегетативної нервової системи

D. центральною нервовою системою

Е. парасимпатичною частиною нервової системи

2. Місцева регуляція діяльності стравоходу здійснюється переважно:

A. центральною нервовою системою

B. блукаючим нервом (парасимпатичною частиною вегетативної нервової системи)

C. симпатичним нервом (симпатичною частиною)

D. ауербаховим нервовим сплетінням

Е. за рахунок сфінктерного апарату

3. Фактором, що стимулює місцеву регуляцію стравоходу, є:

A. адреналін

B. адренокортикотропний гормон

C. ацетилхолін

D. оксид азоту

Е. соляна кислота

4. Тиск в ділянці верхнього стравохідного сфінктера становить:

A. 80-120 мм рт. ст.

B. 100-160 ммрт.ст.

C. 40—60 мм рт. ст.

D. не менше 15—20 мм рт. ст.

Е. 5-10 мм рт.ст.

5. Тиск в ділянці нижнього стравохідного сфінктера становить:

A. 80-120ммрт.ст.

B. 100-160 ммрт.ст.

C. 40—60 мм рт. ст.

D. не менше 15—20 мм рт. ст.

Е. 5-10 мм рт.ст.

6. Фактором, що інгібує місцеву регуляцію стравоходу, є:

A. соматостатин

B. бомбезин

C. ацетилхолін

D. оксид азоту

Е. Соляна кислота

7. Поняття «гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» містить наступні стани, крім:

A. недостатність кардії

B. гастроезофагеальний рефлюкс

C. ахалазія кардії

D. хронічний езофагіт

Е. печія

8. Клінічний симптом, не властивий ахалазії кардії:

A. дисфагія

B. печія

C. регургітація

D. загруднинний біль

Е. всі відповіді вірні

9. Характерні рентгенологічні ознаки ахалазії кардії:

A. звуження кардії та розширення вищерозташованоі частини стравоходу

B. недостатність кардії з ознаками гастроезофагеального рефлюксу

C. дифузний спазм дистальної частини стравоходу з ознаками езофагіту

D. гіпертрофічний стеноз стравоходу з ознаками халазії кардії

Е. Виразка стравоходу

10. Найбільш ефективні способи лікування ахалазії кардії:

A. місцевоанестезуючі препарати

B. прокінетики

C. психотерапія

D. кардіодилатація

Е. Потрійна антихелікобактерна терапія

11. Препарат вибору при лікуванні хворих з езофагоспазмом:

A. но-шпа

B. ніфедипін

C. ізосорбіду мононітрат

D. бускопан

Е. еуфілін

12. Що не є діагностичним критерієм гастроезофагеального рефлюксу:

A. зниження тиску в ділянці нижнього стравохідного сфінктера

B. викидання контрастної речовини шлунка в стравохід за даними рентгенологічного дослідження

C. грижа стравохідного отвору діафрагми

D. дифузний спазм дистального відділу стравоходу за даними рентгенологічного та ендоскопічного дослідження

Е. печія

13. Основні клінічні симптоми рефлюксезофагіту, крім:

A. загруднинний біль

B. підвищена спрага

C. відрижка їжею, кислим чи повітрям

D. печія

Е. Погіршення стану після фізичного навантаження

14. Стратегія вибору при лікуванні дітей з хронічним езофагітом:

A. монотерапія

B. етіотропна терапія

C. комплексна терапія, яка поетапно підсилюється

D. терапія з поступовим зменшенням активності лікування

Е. Обов язкова потрійна терапія

15. Який препарат не є прокінетиком:

A. церукал

B.бускопан

C. мотиліум

D. цизапрід

Е. всі відповіді вірні

16. При хронічному езофагіті не призначають:

A. прокінетики і блокатори Н-2-рецепторів гістаміну

B. прокінетики та інгібітори протонного насоса

C. прокінетики й антациди

D. прокінетики і холінолітики

Е. всі відповіді вірні

17. Найбільш часта причина опіку стравоходу:

A. концентрована оцтова кислота

B. технічні кислоти і нашатирний спирт

C. кристали калію перманганату

D. окріп

Е. викид соляної кислоти зі шлунку

18. Перше бушування стравоходу після опіку II—III ступеня проводять:

A. у першу добу

B. наприкінці першого тижня

C. через 14 діб

D. через 1 міс

Е. через 6 міс.

19. Атрезія стравоходу найчастіше поєднується з:

A. стенозом стравоходу

B. грижею стравохідного отвору діафрагми

C. дивертикулом стравоходу

D. трахеальною норицею

Е. виразкою дванадцятипалої кищки

20. Найбільш ранній симптом діафрагма, іьної грижі:

A. постійні відригування і блювання

B. дисфагія

C. загруднинний біль після їди

D. печія.

Е. нудота

Тестовий контроль

1. Який фактор не є визначальним для виникнення хронічної гастродуоденальної патології?

A. обтяжена спадковість

B. гелікобактерна інфекція

C. кислотно-пептичний фактор

D. імунні розлади

Е. алергічна спадковість

2. Які захворювання не входять до групи генетично детермінованих пептичних захворювань?

A. функціональні розлади шлунка, перебіг яких супроводжується суперацидозом

B. хронічний антральньїй гастрит (гастрит типу «В»)

C. хронічний дуоденіт

D. хронічний поширений гастрит (гастрит типу «А»)

Е. виразкова хвороба у батьків та дитини

3. За якого хронічного захворювання органів гастродуоденальної зони роль гелікобактерної інфекції заперечують?

A. виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

B. виразкова хвороба шлунка

C. функціональні секреторно-рухові розлади шлунка

D. хронічний антральний гастрит

Е. атрофічний гастрит

4. Які фактори не є агресивними для слизової оболонки шлунка?

A. підвищене кровопостачання слизової оболонки

B. панкреатичні ферменти

C. хлористоводнева кислота

D. жовчні кислоти

Е. правильної відповіді немає

5. Заселення дванадцятипалої кишки Н. pylori можливе лише за наявності:

A. запального процесу в дванадцятипалій кишці

B. порушення нервової регуляції дванадцятипалої кишки

C. метаплазованих ділянок слизової оболонки дванадцятипалої кишки

D. масивного обсіменіння Н. pylori антрального відділу шлунка

Е. всі відповіді вірні

6. Які фактори не є чинником захисту слизової оболонки?

A. слизовий бар'єр епітелію слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки

B. лужний компонент секреції шлунка і панкреатичного соку

C. активна регенерація епітеліальних клітин гастродуоденальної зони

D. нестероїдні протизапальні засоби

Е. сфінктер ний апарат

7. Який стан слизової оболонки шлунка не спостерігають при гелікобактерній інфекції у дітей?

A. запалення немає

B. виражений поверхневий гастрит

C. тяжкий гастрит з частковою атрофією

D. атрофічний гастрит з кишковою метаплазією

Е. поверхневий гастрит тільки антральної частини шлунку

8. Який з факторів, що сприяють виникненню хронічної гастродуоденальної патології, не визначає її формування?

A. тривалі порушення режиму і характеру харчування

B. обтяжена спадковість щодо захворювань органів гастродуоденальної зони

C. застосування деяких лікарських засобів (саліцилати, сульфаніламіди, стероїдні гормони)

D. ендокринні захворювання і хвороби обміну речовин

Е. всі відповіді вірні

9. Який термін для визначення функціональних захворювань органів гастродуоденальної зони слід вважати некоректним?

A. функціональні секреторно-рухові захворювання шлунка

B. невиразкова диспепсія

C. неорганічна диспепсія

D. синдром подразненого шлунка

Е. всі відповіді вірні

10. Який фактор не є суттєвим у виникненні функціональних захворювань органів гастродуоденальної зони:

A. зміни динамічного стереотипу

B. кислотно-пептичний фактор

C. нервово-емоційне перенапруження

D. гелікобактерна інфекція

Е. вірної відповіді немає

11. Які два основні варіанти перебігу функціональних секреторних розладів шлунка притаманні дитячому віку:

A. виразковоподібний

B. дискінетичний

C. рефлюксоподібний

D. гастритоподібний

Е. рефлюксно-дискінетичний

12. Який синдром найменш характерний для функціональних секреторних розладів шлунка:

A.больовий

B. диспептичний

C. хронічного запору

D. астеновегетативний

Е. печія

13. Який метод дослідження найбільш інформативний для верифікації функціонального секреторного захворювання шлунка:

A. рентгенологічне

B. гастродуоденофіброскопія

C. гістологічне

D. рН-метричне

Е. імунологічний

14. Які два методи дослідження дозволяють діагностувати функціональне рухове захворювання шлунка:

A. рентгенологічне

B. ендоскопічне

C. гістологічне

D. електрогастрографічне

Е. ультразвукове

15. Для дискінезії шлунка гіпотонічного типу не характерні:

A. відчуття дискомфорту, тяжкості або розпирання після їди

B. нудота, рідко блювання з'їденою їжею

C. астенізація статури

D. розташування нижнього кінця шлунка вище гребеневої лінії

Е. відчуття дискомфорту

16. Для дискінезії шлунка гіпертонічного типу не характерні:

A. періодичний нападоподібний біль у надчеревній ділянці

B. блювання, що полегшує стан

C. наявність супутніх захворювань органів гастродуоденальної зони

D. розташування нижнього кінця шлунка нижче гребеневої лінії

Е. біль

17. Препарати якої групи не використовують для лікування функціональних секреторно-рухових захворювань шлунка?

A. седативні

B.антацидні

C. інгібітори протонного насосу

D. про кінетики

Е. всі відповіді вірні

18. Найбільш частий варіант хронічного гастриту у дітей?

A. аутоімунний

B. бактеріальний гелікобактер-Aсоційований

C. змішана форма з ознаками аутоімунного та інфекційного гастриту

D. хімічний (рефлюкс-Dастрит)

Е. атрофічний

19. Больовий синдром при хронічному гастриті характеризується:

A. періодичним нападоподібним болем у животі

B. ниючим монотонним, часто постійним болем або болем, що з'являється після їди

C. «голодним», нічним чи «пізнім» болем

D. «раннім» болем, що досягає значної інтенсивності

Е. постійний нападоподібний біль

20. Які з диспептичних проявів не характерні для хронічного гастриту, перебіг якого супроводжується підвищеною секрецією:

A. печія

B. схильність до запору

C. нудота

D. відрижка «тухлим»

Е. відрижка кислим

21. Назвіть два найінформативніші методи діагностики хронічного гастриту:

A. рентгенологічне дослідження

B. ендоскопічне дослідження

C. гістологічне дослідження

D. тепловізійне дослідження

Е. ультразвуковий

22. Для вникнення переносу гелікобактерної інфекції ендоскопічною апаратурою обов'язкове оброблення ендоскопа:

A. стерильною водою

B. водно-мильним розчином

C. 2% розчином глутаральдегіду

D. 70% етиловим спиртом

Е. хлором

23. Який з цитологічних методів діагностики гелікобактерної інфекції називають «золотим стандартом»:

A. з уреазою

B. гестологічний

C. бактеріологічний

D. імуноферментний

Е. мазки-відбитки

24. Яке дослідження необхідно провести при хронічному гастриті, крім ендоскопічного чи морфологічного:

A. рентгенологічне

B. рН-метричне

C. електрогастрографічне

D. тепловізійне

Е. ультразвукове

25. Антацидом, що всмоктується, є:

A. вікалін

B. альмагель

C. натрію гідрокарбонат

D. фосфалюгель

Е. всі відповіді вірні

26. Антацидом, що не всмоктується, є:

A. кальцію карбонат

B. магнію карбонат

C. палена магнезія

D. вентер

Е. дистильована вода

27. Навіть препарат, який не підсилює репаративну регенерацію слизової оболонки шлунка:

A. метилурацил

B. метаклопрамід

C. оксиферискорбон

D. гефарніл

Е. обліпихова олія

28. Назвіть препарат, який не має антигелікобактерної активності:

A. пілорид

B. хелікоцин

C. бускопан

D. гастростат

Е. амоксіцилін

29. Назвіть препарат, який не має антигелікобактерної активності:

A. де-нол

B. метронідазол

C. мотиліум

D. амоксицилін

Е. кларитроміцин

30. Найбільш ефективним способом ерадикації гелікобактерної інфекції при хронічному гастриті є:

A. монотерапія

B . одночасне використання двох препаратів

C. потрійна терапія

D. квадротерапія

Е. монотерапія ,а потім квадротерапія

31. Препарат, що не має замісної дії при зниженій кислотності шлункового соку:

A. бетацид

B. абомін

C. мезим-форте

D. ацидин-пепсин

Е. всі відповіді невірні

32. Провідний клінічний синдром при виразковій хворобі?

A.больовий

B. диспептичний

C. астеновегетативний

D. диенцефальний

Е. регургітації

33. Больовий синдром при локалізації виразки в шлунку характеризується:

A. «голодним» болем

B. нічним болем C. «раннім» болем D. «пізнім» болем

Е. постійним болем

34. Патогномонічний для виразки дванадцятипалої кишки диспептичний симптом:

A. нудота

B. блювання

C. відрижка їжею

D. печія

Е. відрижка повітрям

35. Найбільш часте ускладнення виразкової хвороби:

A. шлунково-кишкова кровотеча

B. стеноз воротаря

C. прорив виразки

D. пенетраця

Е. всі відповіді вірні

36. Препарат, що не є блокатором Н-2-рецепторів гістаміну?

A. гістодил

B. ранітидин

C. квамател

D. гастроцепін

Е. правильної відповіді немає

37. Препарат, що не є інгібітором протонного насосу:

A. омез

B. орнатол

C. лосек

D. аксид

Е. ланзап

38. При внутрішньошлунковій рН-метриї показник рН в ділянці тіла 1,2. Який характер кислотоутворення:

A. гіперхлоргідрія

B. середньої інтенсивності

C. нормохлоргідрія

D. гіпохлоргідрія

Е. порушень немає

39. До прямих рентгенологічних ознак пілоростенозу не належить:

A. форма воротаря у вигляді «дзьоба»

B. подовження пілоричного каналу до 10—30 мм

C. збільшення газового пухиря шлунка

D. симптом «пунктирної лінії» у подовженому пілоричному каналі

Е. правильної відповіді немає

40. До деформації шлунка не належать:

A. каскадний шлунок

B. шлунок у вигляді «піскового годинника»

C. шлунок у формі равлика

D. дивертикул шлунка

Е. правильної відповіді немає

АРИТМІЇ

Тестові завдання

1..Які найбільш часті причини розладів ритму серця у дітей:

А.Природжені вади серця

В.Фіброеластоз міокарду

С.Природжені аномалії провідної системи

Д.Запальні процеси та метаболічні зміни в серці

Е.Все вказане вірно

2.Про пароксизмальну тахікардію у дітей 1 року життя можна говорити, якщо частота серцевих скорочень:

А.200/хв і більше /хв

В.140 і більше

С.150 і більше

Д.300 і більше

Е.100 і більше

3.У дитини 3 міс. периорбітальний та периоральний ціаноз, блідість шкіри, задишка, відмова від їжі. Стан дитини важкий. Шкіряні покриви бліді. Задишка до 50 за хвилину. Над легенями жорстке дихання. Пульс 140 за хв. Межі серця розширені. Тони серця різко приглушені. Ознаки застою в великому і малому колі кровообігу. Відомо, що дитина 7-й день хворіє на ГРЗ, після контакту із хворою мамою.

Ваш діагноз

А. Пневмонія

В.Неревматичний кардит

С. Природжена вада серця.

Д. ГРЗ.

Е. Сепсис.

4.Дівчинка 10 років скаржиться на раптову появу серцебиття і біль в серці. В анамнезі – синдром WPW. Об’єктивно : ритм серця неправильний. ЧСС 130 в 1 хв. Відзначається дефіцит пульсу. Тахіпное. Чим зумовлене погіршення стану?

А.Мерехтінням передсердь

В.Пароксизмальною тахікардією

С.Серцевою недостатністю

Д.Атріовентрикулярною блокадою

Е.Синдромом Морганьї-Адамса-Стокса

5. У хлопчика 4 місяців відзначено наростаючий ціаноз шкіри. На ЕКГ – ознаки гіпертрофії правого шлуночка серця. Запідозрено природжену ваду серця. Який метод дослідження найбільш доцільно провести для уточнення діагнозу ?

А.Ехокардіографія

В. Рентгенографія

С.Фонокардіографія

Е Полікардіографія

6. Яку дозу дофаміну Ви виберете для інфузії з метою збільшення серцевого викиду у дитини з гострою лівошлунковою недостатністю?

А.5-10 мкг/кг/хв

В. 0,5-5 мкг/кг/хв

С.10-20 мкг/кг/хв

Д.20-30 мкг/кг/хв

Е.30-40 мкг/кг/хв

7.Хворий Л., 9 років, поступив в соматичне відділення стаціонару із скаргами на напади ядухи, ціаноз, виділення з рота пінистого харкотиння рожевого кольору. Загальний стан дуже важкий, обличчя вкрите потом. Об’єктивно: хворий приймає вимушене сидяче положення. В легенях – маса різнокаліберних вологих хрипів. Тахікардія, приглушені тони серця. АТ 100/60 м.рт.ст. Який із перерахованих діагнозів найвірогідніший?

А.Бронхіальна астма

В.Гостра правошлуночкова серцева недостатність

С.Інтоксикація серцевими глікозидами

Д.Колапс

Е.Гостра лівошлуночкова серцева недостатність

8. У приймальне відділення батько доставив дитину 4 років в термінальному стані : дитина без свідомості , шкіра блідо-ціанотична, м’язова гіпотонія. Не дихає. Тогни серця ледве прослуховуються. Що із перерахованого є невідкладною і першочерговою дією?

А. Очищення дихальних шляхів забезпечення їх прохідності

В.Гіпервентиляція 100% киснем за допомогою мішка Амбу

С.Штучне дихання «з рота в рот» та « з рота в ніс»

Д.В/в введення 4% розчину соди

Е.Введення адреналіну 0,1%-0,01 мг/кг

9.У дитини 1 року з фіброеластозом на фоні ГРВІ раптово з'явились неспокій, акроціаноз, пульс 132 на хв, частота дихань 50 на хв, дрібноміхурцеві вологі хрипи у нижніх відділах, рО2 60 мм рт.ст., рСО2 55 мм рт.ст. На рентгенограмі: – кардіомегалія, посилення легеневого малюнку, корені у вигляді крил метелика. Погіршання стану пов'язане з:

А.Набряком легень

В.Епіглотитом

С.Бронхіолітом

Д.Стенозуючим ларинготрахеїтом

Е.Двобічна пневмонія

10.На фоні ГРВІ у дитини 5 місячного віку спостерігається високий субфебрилітет, ознаки токсикозу, незначний ціаноз. Периферичний пульс слабкого наповнення, ЧСС 240 на хв., ЧД – 60 на хв. Після оксигенотерапії та накладання міхура з льодом до голови стан покращився, ЧСС 172, ЧД %) на хв. Який вид порушення ритму та провідності найімовірніший у дитини?

А.Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія

В.Синусова тахікардія

С.Фібриляція шлуночків

Д.Шлуночкова пароксизмальна тахікардія

Е.Групова шлуночкова екстрасистолія

11.У хлопчика 10 років хронічна миготлива аритмія на фоні синдрому WPW. Який з препаратів Ви призначите?

А.Аймалін

В.Дігоксин

С.Верапаміл

Д.Аміодарон

Е.Етмозин

Заповнити таблицю:

Диференційно-діагностичні ознаки ревмокардиту, неревматичного кардиту та функціональної кардіопатії у дітей

Ознаки	функціональна кардіопатія	Кардит неревматичний	Ревмокардит
1	2	3	4
1. Зв ’язок з інфекційними захворюваннями
2. Початок захворювання
3. Загальні скарги
4. Синдром вегетотативно-ссудинної дістонії
5. Біль у ділянці серця
6. Посилення серцебиття
7. Перебої в серці
8. Задишка
9. Пульс
10. Артеріальний тиск
11. Границя серця
12. Тони серця І тон над верхівкою ІІ тон над легеневою артерією ІІІ тон Ознаки
13. Систолічний шум: Локалізація
Тембр Провідність Тривалість Форма Зв’язок із І тоном Систолічний індекс
14. Діастолічний шум
15. ЕКГ-порушення
16. Рентгенологічні ознаки
17. Екстракардіальні ознаки
18. Клінічний аналіз крові
19. „Гостро фазові” показники (СРБ, глікопротеїди, серомукоїд та ін.)
20. Проти стрептококові антитіла (АСЛ-, АСГ, АСК)
21. Характеристика перебігу

ГРВІ

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ.

(ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ ВИКОНУЮТЬСЯ В РОБОЧОМУ ЗОШИТІ З ПЕДІАТРІЇ).

1. Перерахуйте групи вірусів, які викликають враження дихальних шляхів ГРЗ.

2. Яку респіраторну вірусну інфекцію можна запідозрити по клінічній картині.

3. Перерахуйте основні симптоми при враженні дихальних шляхів ГРЗ.

4. Дайте визначення і клініку ларингіту.

5. Охарактеризуйте 4 ступені важкості стенозу гортані.

6. Напишіть протокол терапії стенозу гортані за ступенями важкості.

7. Дайте визначення гіпертермічного синдрому.

8. Напишіть протокол терапії судом у дітей

9. Випишіть рецепти на наступні препарати: еуфілін, реланіум, парацетамол, інтерферон, гама-глобулін.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Можливі способи ідентифікації вірусних хвороб.

2. Які ознаки дозволяють запідозрити приєднання отиту у маленької дитини.

3. Поясніть необхідність інгаляційної терапії при стенозі гортані.

4. Чому легко формується обструктивний синдром при бронхіті у дітей раннього віку.

5. Чому при стенозі гортані виникає інспіраторна задишка.

6. Чим пояснити важкість дихальної недостатності при бронхіоліті.

7. В яких випадках призначають антибіотики при враженні дихальних шляхів у дітей.

8. Які препарати мають етіотропну дію при ГРВІ.

9. Чи потрібно лікувати лихоманку при ГРЗ.

10. Перерахувати симптоматичні препарати для лікування ГРЗ.

11. Перерахуйте показання для рентгенологічного обстеження органів грудної клітини при бронхіті.

12. Опишіть рентгенологічні ознаки бронхообструктивного синдрому.

13. Причини нейротоксикозу при ГРВІ у дітей.

14. Клініка нейротоксикозу

15. Причини судом при ГРВІ у дітей.

16. Які препарати мають перевагу при купіруванні судом при ГРВІ у дітей.

17. Назвіть істинні антипіретики . Показання для їх призначення при ГРВІ.

РАХІТ

ТЕСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ

1. Рахіт-це захворювання, яке обмежується віковими рамками:

   1. до закриття зон росту трубчастих кісток

   2. до 1-го року життя

   3. до 1-го місяця життя

   4. до 3-х років життя

   5. не має вікових меж

2. Найбільш яскраві ознаки дефіцитного рахіту проявляються:

   1. у періоді новонародженості

   2. у період найбільш інтенсивного росту дитячого організму (груднячки та раннє дитинство)

   3. у 2 міс життя

   4. у віці 6 років

   5. у віці 10 років

3. При рахіті має місце усе перелічене, за винятком:

   1. зниження імунітету та специфічної реактивності

   2. затримки нервово-психічного розвитку

   3. затримки фізичного розвитку

   4. загрози життю дитини

   5. стійких деформацій кісток

4. До основних модуляторів фосфорно-кальцієвого обміну відносять:

   1. вітамін Д

   2. паратгормон

   3. тиреокальцитонін

   4. усе вище зазначене

   5. усе перелічене, крім тиреокальцитоніна

5. Джерелами вітаміну Д для організму дитини є:

   1. рослини, де під впливом УФВ утворюється ергокальциферол

   2. базальний шар епідермісу, де під впливом УФВ утворюється ергокальциферол

   3. тваринна їжа (молоко, яйця, м'ясо, риба та інш.), що містить холекальциферол

   4. усе перелічене

   5. усе, крім тваринної їжі

6. Відомо, що холекальциферол (віт Д3) утворюється під впливом сонячних променів зі спектром від 290 до 315 нм. Які речовини в організмі конкурують за даний спектр променів?

   1. адреналін

   2. меланін

   3. соматотропний гормон

   4. АКТГ

   5. усе перелічене

7. Представники рас із темним кольором шкіри потребують більшу сонячну експозицію для утворення провітаміну Д3, на відміну від білолицих. Це пов’язано з:

   1. характером харчування

   2. способом життя

   3. конкуренцією мелатоніну за спектр променів з довжиною хвилі від 290 до 315 нм

   4. температурою зовнішнього середовища

   5. усім вище зазначеним

8. В яких органах людини відбувається метаболізм вітаміну Д3 та перетворення його у високоактивну форму (25-гидроксихолекальциферол, потім у 1,25-дігідроксіхолекальциферол та 24,25-дигидроксикальциферол):

   1. печінка-сіра речовина головного мозку

   2. печінка-гломерулярний апарат нирок

   3. печінка-епітелій канальцевого апарата нирок

   4. печінка-підшлункова залоза

   5. печінка-наднирники

9. В якому органі синтезується перший метаболіт Д3 - 25-ОН-Д3 (25-гидроксихолекальциферол):

   1. у мозку

   2. у серцевому м'язі

   3. в легенях

   4. в печінці

   5. у нирках

10. Де відбувається друге гідроксилювання метаболіту Д3 з утворенням 1,25(ОН)2-Д3, що відноситься до групи стероїдів?

    1. у сірій речовині головного мозку

    2. в ядрах мозкової речовини

    3. в альвеоцитах

    4. в епітелії канальцевого апарату нирок

    5. у клітинах Лангерганса

11. Усі метаболіти віт Д3 у крові транспортуються:

    1. α-глобуліном

    2. β-глобуліном

    3. γ-глобуліном

    4. альбумінами

    5. всіма переліченими білками

12. Ведучу роль в розвитку рахіту грають усі нижче зазначені фактори, крім:

    1. спектру УФВ

    2. харчового фактора

    3. ураження печінки, нирок

    4. втрати організмом білка

    5. рівня вуглеводів в крові

13. Що зайве у ланцюзі моделюючого ефекту 1,25-(ОН)2-Д3 на обмін кальцію та фосфору в організмі?

    1. вплив на ядро клітини-мішені (ентероцита)

    2. експресія гена, контролюючого синтез клітиною кальційзв'язуючого білка

    3. перенос білком іонів кальція через стінку тонкої кишки та пасивне всмоктування іонів фосфора із кишечника

    4. стимуляція реабсорбції іонів кальцію в ниркових каналах (спільно з паратгормоном)

    5. активація остеокластів

14. До моделюючих ефектів паратгормону (ПТГ) на гомеостаз кальцію та фосфору в організмі відносять усі, за винятком:

    1. резорбції солей кальцію та фосфору із кісток шляхом активації остеокластів (демінералізація)

    2. стимуляція реабсорбції кальцію у ниркових канальцях (спільно із 1,25-(ОН)2-Д3)

    3. зниження реабсорбції фосфатів у канальцях нирок, що призводить до фосфатурії

    4. експресії гена фермента 1а-гідроксилази, що сприяє утворенню в нирках 1,25-(ОН)2-Д3

    5. впливу на ядро ентероцитів

15. При наявності факторів ризику для розвитку рахіту мають значення наступні процеси, крім:

    1. недостатнього формування депо кальцію, фосфору та інш. елементів

    2. недостатнього формування депо вітаміну Д та інших вітамінів

    3. недостатнього формування депо вуглеводів

    4. перешкод для відкладання солей кальцію та фосфору у косній тканині

    5. перешкод для надходження необхідних речовин із шлунково-кишкового тракту

16. До екзогенних причин розвитку рахіту відносять усе, за виключенням:

    1. сонячної депривації (клімат, умов проживання, культура)

    2. аліментарних факторів (пізнє введення їжі тваринного походження, вегетаріанство)

    3. вигодовування недоношених сумішами не збагаченими фосфатами

    4. відсутності специфічної профілактики

    5. синдрому мальабсорбції

17. До екзогенних причин розвитку рахіту відносять усі нижче зазначені, за винятком:

    1. синдрому мальабсорбції

    2. ураження печінки, жовчовивідних протоків (порушується метаболізм та всмоктування віт Д)

    3. ураження тубулоінтерстиціального апарата нирок

    4. масивної втрати білка (ексудативна ентеропатія, нефротичний синдром, опікова хвороба та інш.)

    5. сонячної депривації

18. Які з нижче перелічених препаратів сприяють інактивації вітаміну Д в організмі?

    1. антибіотики та сульфаніламіди

    2. блокатори кальцієвих каналів

    3. антиконвулсанти та глюкокортикоїди

    4. антиоксиданти

    5. антигістаміни

19. Які з перелічених ознак рахіту є найбільш специфічними, хоча й не самими ранніми?

    1. зміна м’язового тонусу

    2. прояви з боку вісцеральних органів

    3. рентгенологічні зміни у кістках

    4. реакції нервової системи

    5. порушення прорізування зубів

20. Які з нижче перелічених рентгенологічних ознак не характерні для рахіту?

    1. нечіткість та розволокненність зон попереднього вапнування

    2. розширення зон між епіфізом та метафізом

    3. утворення рахітичних метафізів

    4. зменшення інтенсивності кісних тіней, поява кісних деформацій

    5. секвестрація кістки

21. Які з перелічених рентгенологічних змін зі сторони кісної системи є найбільш специфічними для рахіту?

    1. зменшення інтенсивності кісних тіней

    2. наявність структурної перебудови кістки

    3. поява кісних деформацій

    4. утворення рахітичних метафізів, розширення зон між епіфізом та метафізом, нечіткість зон попереднього вапнування

    5. наявність зон хибних переламів кісток

22. Які з перелічених кісних змін мають місце при рахіті та при нерахітичній патології?

    1. нечіткість та розволокненність зон попереднього вапнування

    2. розширення зон між епіфізом та метафізом

    3. утворення рахітичних метафізів

    4. зменшення інтенсивності кісних тіней, поява кісних деформацій

    5. секвестрація кістки

23. Які з перелічених рентгенологічних ознак рахіту не є характерними для остеомаляції та остеопорозу?

    1. зменшення інтенсивності кісних тіней

    2. поява кісних деформацій

    3. наявність структурної перебудови кісток

    4. наявність розволокненності кортикального слою у трубчастих кістках та наявність хибних переламів

    5. розширення рахітичних метафізів

24. Перші виразні рентгенологічні ознаки екзогенного рахіту з’являються:

    1. в 1 місяць

    2. не раніше 3-х місяців

    3. у віці 1 року

    4. у 2 роки

    5. у 3 роки

25. Для початкового періоду рахіту характерними є наступні симптоми, за виключенням:

    1. занепокоєння, облисіння затилка

    2. плаксивості, порушення сну

    3. високих цифр активності сироваткової лужної фосфатази

    4. збільшення пітливості

    5. рентгенологічних кісних ознак

26. Для періоду розпалу рахіту характерними є наступні ознаки, крім:

    1. остеойдної гіперплазії

    2. остеомаляції

    3. гіпоплазії кісної тканини

    4. порушення функції інших органів та систем

    5. відставання у психічному розвитку

27. Клінічними ознаками остеойдної гіперплазії при рахіті є усі перелічені, за винятком:

    1. лобних та тім’яних бугрів

    2. "чотки"

    3. "браслетки"

    4. симптоми Морфана (стовщення та роздвоєння зовнішніх щиколоток)

    5. краніотабес

28. Клінічними ознаками остеомаляції при рахіті є наступні, окрім:

    1. розм’якшення країв джерельця, краніотабес

    2. стовщення затилка, гаррісонова борозна

    3. "куряча грудь", грудь "башмачника"

    4. скривлення нижніх, іноді і верхніх кінцівок

    5. реберні "чотки"

29. До клінічних ознак зниження м'язового тонусу при рахіті відносять наступні, за виключенням:

    1. гіперрухомості суглобів

    2. симтома "складного ножа"

    3. рахітичного кіфоза

    4. "жаб’ячого" живота

    5. тахіпное

30. Які з нижче перелічених відносять до клінічних ознак метаболічного ацидозу при рахіті?

    1. збільшення частоти дихання та поява аміачного запаху сечі

    2. гіпермобільність суглобів

    3. краніотабес

    4. гаррісонова борозна

    5. зниження апетиту

31. Із біохімічних змін у крові для періоду розпалу характерно усе перелічене, за винятком:

    1. вираженої гіперфосфатемії

    2. помірної гіпокальціемії

    3. високої активності лужної фосфотази

    4. збільшеного рівня паратгормону

    5. збільшення С-реактивного білка

32. При яких порушеннях фосфорно-кальцієвого обміну рідше спостерігається гіпокальціемія?

    1. дефіцитному рахіті

    2. вітамін-Д-залежному рахіті

    3. фосфат-діабеті

    4. синдромі Фанконі

    5. нирково-канальцієвому ацидозі

33. При якому із нижче перелічених порушень кальцій-фосфорного обміну клінічна маніфестація настає після 3-х місяців життя, однак гіпокальціемію можна виявити вже після народження?

    1. дефіцитному рахіті

    2. вітамін-Д-залежному рахіті

    3. фосфат-діабеті

    4. синдромі Фанконі

    5. нирково-канальцієвому ацидозі

34. Кардинальним методом диференціальної діагностики між рахітами (дефіцитним, Д-залежним та Д-резистентним) та рахітоподібними захворюваннями (псевдогіпопаратіреоз, ахонроплазія, вроджена ламкість кісток, вроджений гіпотиреоз) є дослідження:

    1. крові на Са та Р

    2. активності лужної фосфатази

    3. рівня паратгормону

    4. рентгенограми трубчастих кісток

    5. крові на тіреокальцитонін

35. Постнатальна специфічна профілактика рахіта проводиться дозами 400-500 МО на добу, що є фізиологічною потребою організма дитини з віку:

    1. 1 міс

    2. 2 міс

    3. 3 міс

    4. 4 міс

    5. 5 міс

36. Постнатальна специфічна профілактика рахіту препаратами вітаміна Д доношеним дітям з 1-го міс життя призначається в добових дозах:

    1. 200-300 МО

    2. 400-500 МО

    3. 500-600 МО

    4. 600-800 МО

    5. 800-1000МО

37. Для рахіту, незалежно від його форми, спільним в лікуванні є наступне, за винятком:

    1. адекватного харчування

    2. режиму дня та прогулянок

    3. масажу та ЛФК

    4. комплексу вітамінів груп А, В, С з мінеральними добавками

    5. ортопедичної корекції скривлень

38. Лікування екзогенного рахіту у період розпалу (активності процесу) проводиться курсовою дозою:

    1. 50000-100000 МО (40 МО=1 мкг)

    2. 100000-200000 МО

    3. 200000-400000 МО

    4. 40000-600000 МО

    5. 600000-800000 МО

39. Які процеси грають роль у патогенезі гіпервітамінозу Д:

    1. пряме токсичне ушкодження мембран

    2. відкладання зайвого кальцію в інтімі судин

    3. відкладання кальцію в інтімі судин міокарда

    4. відкладання кальцію в інтімі судин мозку

    5. усе перелічене

40. До клінічних ознак гіпервітамінозу Д відносять:

    1. зниження апетиту

    2. в’ялість, порушення сну

    3. немотивована повторна блювота

    4. поліурія та полідипсія як свідоцтво ураження нирок - інтерстиціальний нефрит

    5. усе перелічене

41. Для спазмофілії характерні симптоми всі, крім:

    1. Люста;

    2. Ерба;

    3. Маслова;

    4. Хвостека;

    5. Кернига.

42. Явна спазмофілія виявляється всім, окрім:

    1. ларингоспазмом;

    2. еклампсією;

    3. карпо-педальним спазмом;

    4. опістотонусом.

43. При фібрильних судомах рівень кальцію в крові:

    1. підвищується;

    2. знижується;

    3. залишається незмінним.

    4. Не має значення

    5. Збільшується у 2 рази

44. Для спазмофілії характерні:

    1. гіпокальцемія, гіперфосфатемія, алкалоз;

    2. гіпокальцемія, гіпофосфатемія.

    3. гіперкальцемія, гіперфосфатемія, ацидоз.

    4. гіпокальцемія, гіперфосфатемія, ацидоз.

    5. Не має порушень

45. Рівень кальцію в крові в нормі:

    1. 2,25-2,5 ммоль/л;

    2. 1,9-2,1 ммоль/л;

    3. 2,6-3,0 ммоль/л.

46. В нормі рН крові:

    1. 7,56;

    2. 7,35;

    3. 7,1.

Підсумкові тести

1. У якості невідкладної терапії при ларінгоспазмі використовують:

   1. нашатирний спирт до носових ходів, обливання холодною водою, укол

   2. дихальні аналгетики

   3. валеріану

   4. доступ свіжого повітря

   5. парові інгаляції

2. Гіпокальциемічні судоми при рахіті купірують парентеральним введенням сибазону (діазепаму, седуксену) у дозі:

   1. 0,01 мл 0,5% розчину на 1 кг маси дитини

   2. 0,1 мл 0,5% розчину на 1 кг маси дитини

   3. 0,5 мл 0,5% розчину на 1 кг маси дитини

   4. 1,0 мл 0,5% розчину на 1 кг маси дитини

   5. 2,0 мл 0,5% розчину на 1 інєкцію незалежно від маси

3. Критерієм ефективності лікування та видужання при рахіті слід вважати:

   1. нормалізацію активності ЛФ

   2. нормалізацію рівня кальцію та фосфору в крові та сечі

   3. покращенню самопочуття дитини

   4. рентгенологічні дані (посиленому відкладанню мінералів у матриці трубчастих кісток)

   5. усе перелічене

4. Заходи при гіпервітамінозі Д наступні, за виключенням:

   1. госпіталізація в стаціонар

   2. дезинтоксикаційна терапія

   3. симптоматична терапія

   4. заміна одного препарату вітаміна Д на інший

   5. відміна вітаміну Д

5. Ранні доклінічні ознаки гіпервітамінозу Д (під час лікування рахіту особливо великими дозами) можна виявити шляхом:

   1. виявленням рівня кальційурії пробою Сулковича (+++ та >)

   2. виявленням рівня лужної фосфатази

   3. виявленням рівня кальцію в крові

   4. виявленням рівня фосфору в крові

   5. рентгенограмою кісток

6. Для спазмофілії не характерні:

   1. Схильність до клоніко-тонічних судом

   2. Підвищення нервово-м’язової збудливості

   3. Зниження рівня іонізованого кальцію

   4. Алкалоз

   5. Відставання у психомоторному розвитку

7. Фактори, що сприяють розвитку алкалозу та прояву ознак спазмофілії в організмі дитини з рахітом – всі, за винятком:

   1. Спонтанна гіпервентиляція (ігри, фізичне навантаження, плач та ін.)

   2. Тривале блювання

   3. Передозування лужних розчинів при корекції ацидозу

   4. Ятрогенна гіпервентиляція

   5. Порушення режиму харчування

8. Для прихованої форми спазмофілії характерно все, крім:

   1. Феномен Хвостека

   2. Симптом Ерба

   3. Феномени Трусо, Люста

   4. Симптом Маслова

   5. Симптом Ласега

9. Симптом Ерба при спазмофілії – це:

   1. Скорочення м’язів при розімкненні катода при силі струму нижче 5 МА

   2. Швидкі скорочення лицьової мускулатури обличчя: рота, носа, нижніх повік - при постукуванні перед вухом

   3. Виникнення "руки акушера" при здавлюванні плеча на протязі трьох хвилин

   4. При уколі шкіри – зупинка дихання на вдиху

   5. Швидке відведення ступні при ударі нижче головки малоберцової кістки

10. Феномен Трусо при спазмофілії – це:

    1. Скорочення м’язів при розімкненні катода при силі струму нижче 5 МА

    2. Швидкі скорочення лицьової мускулатури обличчя: рота, носа, нижніх повік - при постукуванні перед вухом

    3. Виникнення "руки акушера" при здавлюванні плеча на протязі трьох хвилин

    4. При уколі шкіри – зупинка дихання на вдиху

    5. Швидке відведення ступні при ударі нижче головки малоберцової кістки

11. Феномен Хвостека при спазмофілії – це:

    1. Скорочення м’язів при розімкненні катода при силі струму нижче 5 МА

    2. Швидкі скорочення лицьової мускулатури обличчя: рота, носа, нижніх повік - при постукуванні перед вухом

    3. Виникнення "руки акушера" при здавлюванні плеча на протязі трьох хвилин

    4. При уколі шкіри – зупинка дихання на вдиху

    5. Швидке відведення ступні при ударі нижче головки малоберцової кістки

12. Симптом Маслова при спазмофілії – це:

    1. Скорочення м’язів при розімкненні катода при силі струму нижче 5 МА

    2. Швидкі скорочення лицьової мускулатури обличчя: рота, носа, нижніх повік - при постукуванні перед вухом

    3. Виникнення "руки акушера" при здавлюванні плеча на протязі трьох хвилин

    4. При уколі шкіри – зупинка дихання на вдиху

    5. Швидке відведення ступні при ударі нижче головки малоберцової кістки

13. Феномен Люста при спазмофілії – це:

    1. Скорочення м’язів при розімкненні катода при силі струму нижче 5 МА

    2. Швидкі скорочення лицьової мускулатури роту, носа, нижньої повіки при постукуванні перед вухом

    3. Виникання "руки акушеру" при здавлюванні плеча на протязі трьох хвилин

    4. При уколі шкіри – зупинка дихання на вдиху

    5. Швидке відведення ступні при ударі нижче головки малоберцевої кістки

14. При спазмофілії можливі тонічні та тоніко-клонічні судоми, за винятком:

    1. Ларингоспазм

    2. Бронхотетанія, тетанія серця

    3. Еклампсія

    4. Карпопедальний спазм

    5. Симптом Керніга

15. Діагностичні критерії спазмофілії наступні, крім:

    1. Типовий напад ларингоспазму у віці 4-18 місяців або інші ознаки нервово-м’язової збудливості

    2. Клінічні ознаки рахіту

    3. Зниження рівня іонізованого кальцію сироватки крові нижче 0,85 ммоль/л або загального кальцію нижче 1,75 ммоль/л

    4. Алкалоз респіраторний або метаболічний

    5. Азотемія

16. У дитини 5 місяців на фоні лікування рахіту (перорально вітамін Д3 в дозі 5 тис. МО, УФО опромінювання) виникли блювання,судоми,підвищення температури тіла до субфебрільних показників. Яке обстеження призначить лікар в першу чергу?

    1. . Визначення рівня кальцію

    2. Проба Сулковича

    3. Спинномозкова пункція

    4. Нейросонографія

    5. Комп'ютерна томографія головного мозку.

17. У хлопчика 9 місяців під час крику з’явилось шумне дихання, ціаноз шкіри, холодний піт, настала короткочасна зупинка дихання, тонічні судоми в руках і ногах. Через декілька хвилин хлопчик знов став активним. При огляді виявлені лише ознаки рахіту, температура тіла – 36,6⁰С Вигодовується материнським молоком. Який препарат необхідно призначити в першу чергу після нападу?

    1. Вітамін D

    2. Глюконат кальцію

    3. Вітамін С

    4. Оксибутират натрію

    5. Фінлепсин

18. Дитина 5 міс. знаходиться на природному вигодовуванні. Йому призначено вітамін Д з профілактичною метою Яка добова доза препарату?

    1. 700 МЕ

    2. 300 МЕ

    3. 400 МЕ

    4. 600 МЕ

    5. 500 МЕ

19. Дівчинка 7 місяців вигодовується штучно, фізичний розвиток задовільний. Під час тривалого плачу раптом покрилася липким потом, дихання зупинилося, розвився ціаноз обличчя. Через декілька секунд настав гучний вдих ("півнячий крик"), після чого стан дитини нормалізувався. При огляді дівчинки лікарем виявлені ознаки рахіту ІІ ст. Для діагностики захворювання найінформативнішим дослідженням є:

    1. Дослідження рівня кальцію сироватки крові

    2. Електроенцефалограма.

    3. Проба Сулковича

    4. Дослідження крові на цукор

    5. Дослідження сечі на аміноацідурію

20. Дитині 8 місяців. Зі слів матері, під час вдягання дитина розплакалась, з’явилось шумне дихання, ціаноз шкірних покривів, виступив холодний піт, наступила короткочасна зупинка дихання. Через декілька хвилин грався, став активним. При огляді у хлопчика виявлені лише ознаки рахіту. Який препарат необхідно призначити в першу чергу?

    1. Глюконат кальцію

    2. Вітамін Д

    3. Вітамін С

    4. Фенобарбітал

    5. Еуфілін

21. Мати звернулася в дитячу поліклініку. Дитині 5 місяців. З місячного віку знаходився на штучному вигодовуванні адаптованими сумішами. З 1- місячного віку отримував вітамін Д (400000 МО на курс). В 4 місяці в зв’язку з появою пітливості і неспокою було призначено курс загального УФО-15 процедур через день. В останні 2 тижні мати помітила зниження апетиту, зригування, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. При огляді дитини велике тім’ячко закрите. Шкірні покриви бліді, периорбітальний ціаноз. Проба Сулковича++. Кальцій сироватки крові 3,5 ммоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз поставить лікар?

    1. Гіпервітаміноз Д

    2. ГРВІ

    3. Спазмофілія

    4. Індивідуальна непереносимість вітаміну Д

    5. Гіповітаміноз Д

22. На прийомі у педіатра дівчинка 1,5 місяців, що народилася недоношеною. Знаходиться на природному вигодовуванні. Яку добову дозу вітаміну D3 повинен призначити лікар для профілактики рахіту?

    1. 600 МО

    2. 200 МО

    3. 300 МО

    4. 400 МО

    5. 1000 МО

23. Хлопчику 3 місяці, вигодовується коров'ячим молоком. Добре набирає масу. Дитина потіє, потилиця сплощена, краніотабес, волосся на потилиці викатане, погано спить. В крові – високий рівень лужної фосфатази. Ваш діагноз?

    1. Гіпервітоміноз D

    2. Рахіт легкий, початковий період, гострий перебіг

    3. Рахіт легкий, період розпалу, підгострий перебіг

    4. Рахіт легкий, період розпалу, гострий перебіг

    5. Рахіт середньої важкості, період розпалу, гострий перебіг

24. Дільничий педіатр оглядає здорову доношену дитину місячного віку, яка знаходиться на природньому вигодовуванні. Профілактику якого захворювання повинен провести лікар першочергово?

    1. Спазмофілії

    2. Гіпотрофії

    3. Рахіту

    4. Анемії

    5. Паратрофії

25. Дитині 5 місяців, знаходиться на природньому вигодовуванні. Йому призначений вітамін D з метою профілактики. Назвіть добову дозу препарату.

    1. 700 MО

    2. 100 MО

    3. 600 MО

    4. 500 MО

    5. 300 MО

26. Хлопчик 8 міс. з кістковими проявами рахіту отримав вітамін Д у дозі 1 млн. ОД. У нього поступово погіршувався апетит, сон, з'явилась протеїнурія. Проба Сулковича ++++. Що є препаратом вибору для патогенетичної терапії даного стану?

    1. Преднізолон

    2. Тироксин

    3. Рибофлавін

    4. Фенобарбітал

    5. Піридоксаль-Фосфат

27. Дільничний педіатр оглянув дитину двохмісячного віку. Скарги матері на періодичний неспокій, підвищену пітливість. Потилиця сплющена, облисіла. Краї великого тім'ячка податливі. Про яке захворювання йде мова?

    1. Вітамін Д-резистентний рахіт

    2. Фосфат-діабет

    3. Синдром Де-Тоні-Дебре-Фанконі

    4. Рахіт

    5. Спазмофілія

28. У дитини 3 місяців з ознаками рахіту мають місце симптоми Хвостека, Труссо, Маслова. Добу тому батьки спостерігали напад ціанозу, витрішкуватість, дитина не дихала, вкрилась липким потом. Через одну хвилину настав гучний вдих, після чого стан нормалізувався. Вкажіть причину виникнення вищеозначених симптомів захворювання дитини.

    1. Зниження рівня фосфору крові

    2. Підвищення рівня кальцію крові.

    3. Зниження рівня кальцію крові .

    4. Підвищення рівня фосфору крові.

    5. Метаболічний ацидоз.

29. У хлопчика 2-х років з вираженими порушеннями у фізичному і психомоторному розвитку та деформаціями скелету запідозрений синдром де Тоні-Дебре-Фанконі. Які зміни в сечі підтверджують припущення?

    1. Протеїнурія, гематурія

    2. Галактозурія, лактозурія

    3. Ацетонурія, ізостенурія

    4. Глюкозурія, гіпераміноацидурія

    5. Циліндрурія, бактеріурія

30. Дитині 7 місяців. Вигодується з 3-х міс. коров'ячим молоком з водою. Мати скаржиться на неспокійний сон, пітливість, відставання у розвитку (не сидить). Потилиця пласка, тім'яні горби, ребра з чотками, візуалізується борозна Гарісона, епіфізи кісток передпліччя з потовщеннями. . Найімовірніша причини клінічних прояв пов'язана:

    1. Порушення обміну кальциферолу (нестача).

    2. Порушення обміну кальциферолу (збільшення).

    3. Порушення обміну токоферолу (нестача).

    4. Порушення обміну токоферолу (збільшення).

    5. Порушення обміну усіх жиророзчинних вітамінів

31. Дитині 8 місяців. Вигодується виключно коров'ячим молоком. Загальмований, рухова активність низька. Самостійно не сидить, не стоїть. Зубів не має. Має олімпійське чоло, ребра з чотками, візуалізується борозна Гарісона, епіфізи кісток передпліччя з потовщеннями, нижні кінцівки з О- подібною деформацією. Серцеві тони глухі. Збільшені печінка, селезінка. Який діагноз у дитини?

    1. Фосфат діабет

    2. Рахіт важкого (3ст) підгострого перебігу, період розпалу.

    3. Рахіт початковий період

    4. Рахіт період реконвалесценції

    5. Хондродистрофія

32. У дитини віком 3 міс. з явились облисіння потилиці, неспокійний сон, підвищена пітливість. Про яку хворобу можна думати?

    1. Рахіт

    2. Спазмофілія

    3. Анемія

    4. Фосфат-діабет

    5. Хондродістрофія

33. У дитини 9 місяців з ознаками рахіту виявлені симптоми Хвостека, Труссо, Маслова. Добу тому після прогулянки був напад ціанозу, витрішкуватість, дитина не дихала, вкрилась липким потом. Через одну хвилину настав гучний вдих, після чого стан нормалізувався. Вкажіть причину виникнення вищеозначених симптомів захворювання дитини.

    1. Зниження рівня фосфору крові

    2. Підвищення рівня кальцію крові.

    3. Зниження рівня кальцію крові .

    4. Підвищення рівня фосфору крові.

    5. Метаболічний ацидоз.

34. Дитині 7 місяців, на штучному вигодовуванні (коров'яче молоко, манна каша). Поступила в стаціонар з підвищеною температурою до 37,8 °С, короткочасними приступами тоніко-клонічних судом, ознаками рахіту II ступеня. Позитивні симптоми Ерба, Труссо, Маслова. Який патологічний стан є наявним?

    1. Спазмофілія

    2. Гіпертермія

    3. Епілепсія

    4. Ниркова еклампсія

    5. Менінгоенцефаліт

35. Дільничний педіатр оглядає здорову доношену дитину місячного віку, що знаходиться на грудному вигодовуванні. Профілактику якого захворювання порекомендує лікар в першу чергу?

    1. Паратрофія

    2. Анемія

    3. Гіпотрофія

    4. Спазмофілія

    5. Рахіт

36. У дитини 5 місяців на фоні лікування рахіту (пероральне вітамін Б₃ в дозі 5 тис. МО і загальне УФО) виник приступ тоніко-клонічних судом. Яке обстеження призначить лікар в першу чергу?

    1. Визначення рівня кальцію і фосфору в крові

    2. Визначення рівня кальцію і фосфору в сечі

    3. Спинномозкова пункція

    4. Нейросонографія

    5. Комп'ютерна томографія головного мозку

37. У хлопчика 9 місяців під час крику з'явилось шумне дихання, ціаноз шкіри, холодний піт, настала короткочасна зупинка дихання, тонічні судоми в руках і ногах. Через декілька хвилин хлопчик знов став активним. При огляді виявлені лише ознаки рахіту, температура тіла - 36,6 °С. Вигодовується материнським молоком. Який препарат необхідно призначити в першу чергу після нападу?

    1. Вітамін С

    2. Вітамін Б

    3. Глюконат кальцію

    4. Оксибутират натрію

    5. Фінлепсин

38. У дитини 10 місяців на тлі легкого перебігу ГРВІ з'явилися повторні клонічні судоми. При огляді констатовано чіткі прояви рахіту середньої важкості. Рівень кальцію крові -1,6 ммоль/л, інтервал QТ на ЕКГ подовжений - 0,33 с. Даних про перинатальне ушкодження ЦНС не має. Спинномозкова рідина інтактна, витікала під тиском. Вигодовування штучне, без овочевих страв. Яке захворювання проявилося на тлі ГРВІ?

    1. Енцефалітична реакція

    2. Нейротоксикоз

    3. Спазмофілія

    4. Менінгіт

    5. Енцефаліт

39. У дитини 10 місяців на тлі легкого перебігу ГРВІ з'явилися повторні клонічні судоми. При огляді констатовано чіткі прояви рахіту середньої важкості. Рівень кальцію крові -1,6 ммоль/л, інтервал QТ на ЕКГ подовжений - 0,33 с. Даних про перинатальне ушкодження ЦНС не має. Спинномозкова рідина інтактна, витікала під тиском. Вигодовування штучне, без овочевих страв. Яке захворювання проявилося на тлі ГРВІ?

    1. Енцефалітична реакція

    2. Нейротоксикоз

    3. Спазмофілія

    4. Менінгіт

    5. Енцефаліт

40. Мати звернулася в дитячу поліклініку. Хлопчику 5 місяців. З місячного віку знаходився на штучному вигодовуванні адаптованими сумішами. Із 1-місячного віку отримував вітамін В (400000 МО на курс). В 4 місяці в зв'язку з появою пітливості і неспокою було призначено курс загального УФО - 15 процедур через день. В останні 2 тижні мати помітила зниження апетиту, зригування, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. При огляді дитини велике тім'ячко закрите. Шкірні покриви бліді, периорбітальний ціаноз. Проба Сулковича++. Кальцій сироватки крові 3,5 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз поставить лікар?

    1. Спазмофілія

    2. ГРВІ

    3. Гіпервітаміноз D/

    4. Індивідуальна непереносимість вітаміну В

    5. Гіповітаміноз В

41. У дитини 10 місяців відзначається підвищена збудливість, неспокійний сон. Вигодовування штучне, вітамін Б не одержувала. При огляді - надлишкової вгодованості, психомоторний розвиток відповідає віку. Виражені стигми рахіту. Позитивні симптоми Труссо, Маслова, Люста. Рівень кальцію в сироватці крові - 1,7 ммоль/л. Установіть характер патології у хворої дитини.

    1. Нервово-артритична аномалія конституції

    2. Гіпопаратиреоїдизм

    3. Природжений гіпотиреоз

    4. Перинатальне ураження ЦНС, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості

    5. Спазмофілія, прихована форма

42. У дитини 3 місяців з ознаками рахіту мають місце симптоми Хвостека, Труссо, Маслова. Добу тому батьки спостерігали напад ціанозу, витрішкуватість, дитина не дихала, вкрилась липким потом. Через одну хвилину настав гучний вдих, після чого стан нормалізувався. Вкажіть причину виникнення вищеозначених симптомів захворювання дитини.

    1. Підвищення рівня фосфору крові

    2. Підвищення рівня кальцію крові

    3. Зниження рівня фосфору крові

    4. Зниження рівня кальцію крові

    5. Метаболічний ацидоз

43. Хлопчик 8 міс. з кістковими проявами рахіту отримав вітамін В у дозі 1 млн. ОД. У нього поступово погіршувався апетит, сон, з'явилась протеїнурія. Проба Сулковича (++++). Що є препаратом вибору для патогенетичної терапії даного стану?

    1. Тироксин

    2. Преднізолон

    3. Рибофлавін

    4. Фенобарбітал

    5. Піридоксаль-фосфат

44. У дитини б місяців на тлі легкого перебігу ГРВІ з'явилися повторні клонічні судоми. При огляді прояви рахіту середньої важкості. Кальцій крові - 1,2 ммоль/л. Даних за перинатальне ушкодження ЦНС немає. Показники ліквору нормальні. Вигодовування штучне. Який імовірний діагноз?

    1. Нейротоксикоз

    2. Менінгіт

    3. Енцефаліт

    4. Енцефалітична реакція

    5. Спазмофілія

45. Дільничний педіатр оглянув дитину двохмісячного віку. Скарги матері на періодичний неспокій, підвищену пітливість. Потилиця сплющена, облисіла. Краї великого тім'ячка податливі. Про яке захворювання йде мова?

    1. Вітамін В-резистентний рахіт

    2. Фосфат-діабет

    3. Синдром Де Тоні - Дебре - Фанконі

    4. Рахіт

    5. Спазмофілія

46. Після прогулянки на вулиці в ясний сонячний день у дитини 8 місяців з проявами рахіту II ступеня, підгострого перебігу, періоду розпалу з'явилися судоми у вигляді карпопедального спазму. Вони свідчать про наявність у дитини?

    1. Спазмофілії

    2. Епілепсії

    3. Менінгіту

    4. ГРВІ

    5. Черепно-мозкової травми

47. Дитина 2-х місяців, народилася восени з масою тіла 1900 г. Вигодовується материнським молоком. Профілактику рахіту треба проводити ергокальциферолом у щоденній дозі:

    1. 2000-3000 МО

    2. 100-200 МО

    3. 400-500 МО

    4. 0.300-400 МО

    5. 1000-1200 МО

48. Хлопчику 3 місяці, вигодовується коров'ячим молоком. Добре набирає масу, профілактика рахіту вітаміном Б не проводилась. Дитина потіє, потилиця сплощена, краніотабес, волосся на потилиці викачане, погано спить, у крові - високий рівень лужної фосфатази. Ваш діагноз?

    1. Гіпервітаміноз О

    2. Рахіт легкий, початковий період,гострий перебіг

    3. Рахіт легкий, період розпалу, під-гострий перебіг

    4. Рахіт легкий, період розпалу, гострий перебіг

    5. Рахіт середньої важкості, період розпалу, гострий перебіг

49. У хлопчика 2-х років з вираженими порушеннями у фізичному і психомоторному розвитку та деформаціями скелету запідозрений синдром де Тоні-Дебре-Фанконі. Які зміни в сечі підтверджують припущення?

    1. Протеїнурія, гематурія

    2. Галактозурія, лактозурія

    3. Ацетонурія, ізостенурія

    4. Глюкозурія, гіпераміноацидурія

    5. Циліндрурія, бактеріурія

50. У дитини 2 років встановлено відставання в фізичному розвитку, деформації кісток кінцівок, часті респіраторні інфекції: у сечі - гипераміноацидурія, фосфатурія та глюкозурія. У крові- наявність метаболічного ацидозу. Який чинник розвитку подібного стану у дитини?

    1. Хвороба де-Тоні-Дебре-Фанконі

    2. Спадковий фосфат-діабет

    3. Спадкова ниркова глюкозурія

    4. Синдром Альпорта

    5. Рахіт

51. У хлопчика 2-х років після перенесеної ГРВІ знизився апетит, появилися блювання та субфібрилітет. Хлопчик зниженого відживлення, кволий, не цікавиться оточенням, не хоче ходити. Виражені гіпотонія, значні деформації скелету (Х-подібні нижні кінцівки). Вислуховується систолічний шум, тахікардія. В крові: анемія, гіпоглікемія, гіпокаліемія, гіпофосфатемія, підвищена активність лужної фосфатази. В сечі: поліурія, глюкозурія, гіпераміноацидурія. Описані симптоми найбільш характерні для:

    1. Синдрому де Тоні-Дебре-Фанконі

    2. Ниркового тубулярного ацидозу

    3. Цукрового діабету

    4. Нецукрового діабету

    5. Фосфат- діабету

52. Після прогулянки на вулиці в ясний сонячний день у дитини 8 місяців з проявами рахіту ІІ ступеню, підгострого перебігу, періоду розпалу з’явилися судоми у вигляді карпопедального спазму. Вони свідчать про наявність у дитини?

    1. Менінгіту

    2. Епілепсії

    3. Спазмофілії

    4. ГРВІ

    5. Черепно-мозкова травма

БРОНХІТИ

Тестові завдання.

В-І

1. Для рентгенологічної карти при обструктивному бронхіті характерно:

   1. Наявність вогнищної інфільтративної тіні

1. Рівень рідини в плевральній порожнині