5.3. Гострі розлади травлення

Проста диспепсія (розлад травлення) характеризується блюванням і проносом без значних змін у загальному стані дитини. Загальний стан дитини при простій диспепсії задовільний. Температура тіла нормальна або зрідка підвищена. Бувають зригування, блювання 1-2 рази на початку захворювання. Випорожнення часті (до 6-8 і більше на добу), рідкі, неоднорідні. Утворюється велика кількість газів, внаслідок чого живіт здутий і дитина неспокійна через кишкові кольки. Апетит знижений. Язик сухий, з білим нальотом. Знижується маса тіла. Захворювання при правильному лікуванні триває не більше 5-7 днів.

Токсична диспепсія характеризується різкими порушеннями функцій нервової системи та інших систем органів. Загальний стан дитини важкий. Спостерігається повторне блювання, яке не залежить від приймання їжі, рідини, нерідко нестримне. Випорожнення водянисті з невеликою кількістю калових мас. Метеоризм. Сечовипускання зменшене. Маса тіла падає внаслідок зневоднення організму. Збудження в перші години захворювання переходить у пригніченість, іноді з розвитком коми. Можуть спостерігатися стереотипні рухи язиком, кінцівками. Обличчя маскоподібне, погляд спрямований вдалину. Шкіра із землистим відтінком, суха. Дихання глибоке, іноді аритмічне, періодичне. Пульс частий, слабкого наповнення і сили. Температура тіла може бути високою (до 39°С), нормальною або нижче 36°С. Тривалість гострого періоду хвороби – 3-4 дні, повне видужання за умови лікування – через 3-4 тижні.

Профілактика диспепсії. У профілактиці цих захворювань вирішальна роль належить природному (груддю) та раціональному харчуванню дитини. Суттєве значення при цьому мають також добовий режим, загартовування, запобігання контактам з інфекційними хворими, боротьба з рахітом, анемією.

5.4. Кишкові інфекції

Дизентерія – гостра інфекційна хвороба, яка характеризується явищами загальної інтоксикації та місцевим запальним процесом у товстій кишці, переважно в її нижньому відділі. Джерелом інфекції є хворий або бактеріоносій. Шлях передачі – фекально-оральний. Імунітет нестійкий, зникає вже через декілька місяців. Інкубаційний період – від кількох годин до 7 днів (найчастіше 2-3 дні). Початок гострий: загальне нездужання, головний біль, підвищенням температури тіла, блювання. У тяжких випадках є симптоми нейротоксикозу: судоми, порушення свідомості різного ступеня тощо. Хвороба супроводжується періодичними нападами болю у животі, частими випорожненнями та зневодненням організму. При затяжній дизентерії розвиваються анемія (недокрів’я), нестача вітамінів та загального живлення тканин. Профілактика включає санітарно-профілактичні заходи, у тому числі боротьбу з мухами; правильну організацію санітарного режиму та медичного обслуговування дітей у дитячих закладах освіти; дотримання правил особистої гігієни. Хворого обов’язково ізолюють удома або госпіталізують.

Вірусний гепатит – гостра інфекційна хвороба з ураженням травного каналу і печінки; характеризується інтоксикацією, часто супроводжується жовтяницею. Залежно від виду патогена розрізняють дві форми нездужання – вірусний гепатит А та вірусний гепатит В.

Інкубаційний період при вірусному гепатиті А триває від 15 до 50 днів, найчастіше – 15-20 днів, при вірусному гепатиті В – 60-180 днів, найчастіше – 70-90 днів. Перебіг характеризується циклічністю. Розрізняють початковий період, жовтяничний та період видужання. Профілактика гепатитів полягає у госпіталізації хворого, введенні імуноглобуліну всім контактним, які не хворіли на гепатит, та щепленні.

Сальмонельоз – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється бактеріями роду сальмонела і переважно вражає органи травлення. Джерелом інфекції є тварини (велика рогата худоба, свині, водоплавна птиця, а також гризуни), а також хворі люди. Збудник потрапляє в організм через рот. Інкубаційний період триває від декількох годин до 1-2 днів. Захворювання розвивається швидко. Головними симптомами є біль у животі, блювання, пронос, підвищення температури, зневоднення організму, порушення кровообігу. Профілактика включає ветеринарно-санітарний нагляд за забоєм худоби та птиці, за збереженням і обробкою м'яса та інших харчових продуктів, санітарним станом харчоблоків; винищування гризунів; виявлення бактеріоносіїв серед працівників харчової промисловості та дитячих закладів.